Я обома руками за реформи. Але я проти, щоб з українців робили дурнів

У Кабміні заявили про початок розробки нового єдиного плану реформ до 2027 року.

​​Перше питання, яке виникає до уряду – а що сталося з тими планами реформ, які були озвучені раніше? Вицвів папір, на якому вони були роздруковані, чи треба оновити картинки у презентації? Бо більшість озвучених тез у новому плані були у списку реформ і 5, і 10 років тому. А результату – нуль. Чи справа в тому, що то були просто плани реформ, а тепер, як зазначають в уряді, «на основі 7 рекомендацій ЄС, а також маячків МВФ і концепту посилення стійкості демократії, який був презентований США»? Тобто, поки західні партнери не поставили ультиматум, ми не здатні реформувати власну країну? Таких питань ще багато, але є очевидні речі. Будь-який план реформ, де першим пунктом не стоїть подолання корупції – приречений на провал. Бо саме це найбільше вбиває країну, заганяє людей у злидні, знищує довіру до влади з боку суспільства та імідж країни у світі. А в умовах, коли вся країна бореться за свободу і незалежність, а наші воїни віддають своє життя на фронті, корупція має бути прирівняна до державної зради. Будь-який план-реформ, де в основу не покладене стимулювання української економіки і створення робочих місць, захист вітчизняного бізнесу на світових ринках, не зрушить країну з місця. Ми маємо заробляти гроші в бюджет, а не жити в борг. Бо гроші – це зброя для армії і наших воїнів, це підтримка людей в скрутні часи, це фундамент для подальшого розвитку країни. Будь-яка реформа, яка не передбачає політичної, кримінальної чи іншої відповідальності нардепів чи можновладців за те, що ці реформи не відбуваються, або державні кошти розкрадаються, не змусить чиновників працювати на країну. І я вважаю,що треба заборонити нашим урядовцям говорити, що ми не можемо здолати корупцію, запустити економіку чи покарати казнокрадів, бо у нас війна. Народ все бачить, і люди цього не пробачать. Сьогодні вся країна має працювати на Перемогу!