Незважаючи ні на що. Як національний капітал адаптувався до війни

Влада обіцяє не тиснути на український бізнес. Звучить дивно, враховуючи постійні випадки тиску з боку правоохоронних та антикорупційних органів. Але, незважаючи на це, бізнес все одно працює.

За даними уряду український бізнес зміг адаптувався до роботи в умовах війни, але наша країна втратила 30% економіки та 3,5 млн робочих місць. На наступний рік очікується поступове відновлення та невелике зростання економіки. Влада обіцяє не тиснути на український бізнес, а навпаки – підтримувати тих підприємців, які офіційно сплачують податки. Звучить дивно, враховуючи постійні випадки тиску з боку правоохоронних та антикорупційних органів, про які я регулярно згадую. Як буде – подивимося.

Саме національний капітал буде основним донором економічного відродження – так було у всіх країнах, які пережили війну. Можна згадати приклад післявоєнної Кореї. Коли влада стимулювала внутрішні інвестиції – гарантувала багатим людям збереження їх капіталів, надала купу преференцій (держзамовлення, пільгові кредити, податкові послаблення) за умови інвестицій у національну промисловість. І це дало результат.  

В Україні наразі загальна сума благодійних пожертв на гуманітарні та військові потреби наближається до 100 млрд грн. Значна частина – від великого бізнесу. Побачив с десяток рейтингів благодійників та вирішив створити свій. Рейтинг суб’єктивний. Він покликаний в першу чергу відзначити тих, в кого успішний бізнес (а це робочі місця та податки) та сотні мільйонів гривень перераховано на підтримку переселенців та на потреби ЗСУ. 

Віктор Іванчик – засновник та СЕО агропромхолдингу «Астарта-Київ».

На початку війни створив гуманітарну платформу Common Help UA, щоб допомогти відновити повноцінне життя українців, що постраждали від агресії. За рік гуманітарну допомогу 831 тисяча українців та 500 медичних і соціальних закладів України. Ще один напрямок – економічний. Іванчик відкрив грантові програми (Крила», «Сміливі», «Курс на незалежність») для старту чи розширення власної справи. Пріоритет надається переселенцям чи місцевим громадам. Завдяки ним підтримку отримали 174 підприємці, які вже створили 528 нових робочих місць. Інвестиції у розвиток напряму перевищують 52 млн грн. Загалом за 14 місяців роботи платформа Common Help UA залучила до співпраці більш ніж 30 українських та іноземних партнерів. Фінансова оцінка благодійних внесків, гуманітарної допомоги та проєктів перевищила 725 млн грн.

За шість місяців 2023 року підприємства агропромхолдингу «айбілшАстарта» сплатили 1,13 млрд грн податків та зборів до бюджетів всіх рівнів.

Іванчук розповідає, що допомагає підприємцям, адже вони стануть економічною основою для відновлення України. Іншими словами, грає в довгу.  

Віталій Кропачов – бізнесмен, що має активи у вугільній, машинобудівній, будівельній, транспортній галузях та медіа, власник групи компаній «Укрдонінвест».

Допомогу надає за двома напрямами – переселенцям та ЗСУ. На території колишньої дитячої бази «Славутич» під Переяславом Віталій Кропачов організував табір для внутрішньо переміщених осіб з Краматорська, Бахмута, Горлівки, Слов’янська, Лисичанська, Лимана, Торецька, Ізюма, Маріуполя та інших міст. Для армії гроші збирає практично кожна компанія бізнесмена. Наприклад, під час благодійного концертного туру «Воля» телеканал Ukraine World News (власник каналу Віталій Кропачов), співачка Катерина Бужинська та артист Михайло Грицкан зібрали 3,3 млн грн. Кошти передані 10-тій окремій гірсько-штурмовій бригаді «Едельвейс» на дрони для аеророзвідки. 

Віталій Кропачов запевняє, що всі його компанії працюють з прибутком. Якщо казати про податки, то ТОВ «Краснолиманське», одне із найуспішніших вугільних підприємств країни, за 2022 рік «Краснолиманське» у бюджети всіх рівнів сплатило 581 млн грн. Загальна сума сплачених податків компаніями Кропачева за минулий рік складає більше 1 млрд грн. 

Кропачов каже, що допомоги від влади не має, шахти працюють на межі катастрофи, вугільна сфера не розвивається, хоча у сусідні Польщі безліч прикладів вдалого розвитку шахт. Бізнесмен прогнозує, що запасів вуглю на складах державних шахт на зиму не вистачить, тому потрібно залучати приватників. І просить державу дати бізнесу працювати та просто не втручатися.

Також побачив у ЗМІ чутки про те, що люди Крпачова «віджимали» шахти. Але ці чутки не підтвердилися. З різних джерел повідомляють, що їх розпускали конкуренти у вугільній галузі.  

Андрій Веревський – співвласник компанії Kernel, провідного виробникам та експортера соняшникової олії.

Допомога холдингу Веревського зосереджена на двох напрямах — військовому та гуманітарному. За рік вторгнення Kernel спрямував на допомогу приблизно 1,18 млрд грн. З них майже 327 млн грн пішли на закупівлю спорядження та обладнання для військових: 356 квадрокоптерів та БпЛА, понад 1200 тепловізорів, більш ніж 965 комплектів засобів зв’язку, понад 6700 бронежилетів, більш як 2000 шоломів, 12,7 тисяч комплектів військової форми. Крім того, ЗСУ отримали більш ніж тисячу автомобілів та вантажівок на 302 млн грн.

Компанія Веревського допомагає переселенцям: забезпечує тимчасовим прихистком, надає продукти харчування, речі першої потреби та техніку для налагодження побуту. Загалом на гуманітарну допомогу спрямували 165,3 млн грн.

За 2022 рік компанії Kernel сплатила податків більше ніж на 3 млрд грн.

Віталій Антонов – засновник OKKO Group.

Разом з Фондом «Повернись живим» компанія передала 325 мільйонів гривень на закупівлю 25 безпілотних розвідувальних комплексів "ШАРК" для ЗСУ, нині триває проєкт - "Озброїмо ТрО до зубів", мета якого – 400 мільйонів гривень на озброєння для бригад територіальної оборони. Станом на сьогодні зібрано майже 40% від необхідної суми.

Окрім того, компанія продовжує безкоштовно годувати наших захисників у гарячих точках, забезпечувати пальним волонтерів, долучилася до відбудови закладів освіти у Київській області, придбання автотехніки для військових і медиків, допомоги мешканцям Херсонської області, які потерпіли від підриву Каховської ГЕС та ін.

За половину 2023 року OKKO Group перерахувала різних видів податків на 3,2 млрд грн. Під час війни компанія змогла вийти в лідери ринку пального в Україні.

І на останок. За даними NV, серед приватних компаній, які перерахували кошти на потреби України на першому місці «Метінвест» (3,3 млрд грн), на другому - Roshen (1,8 млрд грн), на третьому – Vodafone (1,3 млрд грн).

Окремо можна навести приклад державної компанії «Укргазвидобування». За умови успішного управління державними активами, а в нашій країні й таке буває, компанія стає прибутковою а донатить на ЗСУ. За 2022 рік «Укргазвидобування» сплатило майже 2,2 млрд грн рентних платежів до місцевих бюджетів різних рівнів, за 3 місяців цього року – 13,7 млрд грн. За минулий рік підприємство передало 860 млн грн на оборону країни, в тому числі на потреби ЗСУ.

Як бачимо й бізнесмени, найбільші приватні й навіть державні компанії активно донатять на армію. Наведений перелік звісно не повний. Є десятки тисяч підприємців, які незважаючи на війну, руйнування активів, безпідставний тиск податкових та правоохоронних органів (які перші місяці війни кудись поховалися.

При цьому бізнес сплачував податки без тиску) продовжують працювати.