Зрада не має терміну давності-1

Що ми щороку святкуємо 24 серпня? Так – День Незалежності. Саме ДЕНЬ, а не саму НЕЗАЛЕЖНІСТЬ – її ми здобуваємо кров’ю на полях бою уже більше 9 років. Але боротьба усі ці 9 з лишком років триває не лише на лінії фронту із рашистськими загарбниками. На жаль, маємо чимало пособників ворога в усіх регіонах України, як показало повномасштабне вторгнення північного заклятого  «брата»…

Так, у Тернополі урочиста подія 23 серпня в парку «Сопільче», присвячена Дню Державного Прапора України, перетворилася на гучний скандал, коли виявилось, що освячення прапора виконував колаборант Петранюк Тарас Іванович, відомий як «Ферзь». Ця несподівана зустріч кримінального елементу із представниками церкви та громадськістю викликала хвилю шоку та запитань про прозорість правової системи.

А вже наступного дня, 24 серпня 2023 року, Тихон-Ферзь-Петранюк взяв участь в урочистому заході, що відбувся на Майдані Волі у Тернополі з нагоди 32-ї річниці Незалежності України «Народженні вільними!». Присутні спільно помолилися за Україну, за Сили оборони України, за українських воїнів, скору перемогу для України і про утвердження справедливого миру. І тут йому надали промовити вітальне слово. Він разом з усіма присутніми хвилиною мовчання вшанував пам’ять усіх хто віддав своє життя за свободу і Незалежність України!

Було покладено квіти до памятників Незалежності, Героїв Небесної Сотні, Степанові Бандері, Тарасу Шевченку, Ярославу Стецьку, Вячеславу Чорноволу, Симону Петлюрі, стели Воїнам загиблим за волю України, алеї пам’яті погиблих в російсько-українській війні. Серед перших знову був Тихон-Петранюк.

Якби всі ці герої і видатні українці побачили, що серед шанувальників їх пам’яті така гидота, як громадянин так званої ДНР – самопроголошеної невизнаної цивілізаційним світом колабораціоністської квазі-республіки!

А ще більше були б приголомшені герої української нації, коли побачили ось цю заяву-розписку зрадника і кримінальника Тараса Петранюка-Ферзя!

Традиційна молитва за Україну та її героїв отримала несподіваний поворот. Архієпископ Тернопільський і Бучацький Тихон Петранюк є кримінальною особою, яку розшукували правоохоронці по всій Україні. Що ж пішло не так?

Відповідь на це питання схована в тінях та містифікаціях системи, де бездіяльність правоохоронних органів переплітається зі справами церковних діячів. Після проведення молитви та моменту, коли синьо-жовтий прапор мав стати символом єдності, Петранюк Тарас Іванович, колаборант і розшукуваний злочинець, невдовзі з’явився на сцені.

Його звернення та привітання вразило гостей події. Люди були шоковані тим, що особа, з шлейфом кількох епізодів кримінальних злочинів, знаходиться тут, серед них. Що стоїть за цією важливою і сенсаційною деталлю? Хто запросив держзрадника на офіційні урочистості і з я кою метою?

Такі події відкривають глибокі проблеми системи, де недоліки правосуддя, корупція та політичні маніпуляції стають на шляху до справжньої справедливості. Чи стане цей ганебний епізод каталізатором для реформ, чи ж надалі влада та церква продовжать танцювати на гострих краях безкарності та закону?

Зараз, коли під час війни з лютим агресором вітер змін віє по всій країні, ми бачимо, що події минулого тижня в парку «Сопільче» і на Майдані Волі у Тернополі мають значно більший сенс, ніж просто відзначення Дня Державного Прапора та Дня Незалежності. Вони нагадують нам, що боротьба за справедливість та відповідальність – це завдання, від якого не можна відмовлятися.

Щоб приховати свій кримінальний злочин, Тихон обрав «правильний бік» і втік до ДНР та став там «Ферзем»

Ганебна історія зрадницького вчинку Тараса Петранюка нагадує розповідь автора «Нашої версії» у публікації :

«Мені на похороні мого старого друга, довелося зустрітися з одним знайомим, якого я давно не бачила. Я знала його ще з кінця 90-х, коли він почав привозити продукти харчування до України. Він осів в Україні. Сьогодні він був на похороні зі своєю дружиною «звідти». Перепрошую, що взяла це слово в лапки, ви зараз зрозумієте. Привіталися, я спитала як його справи? Він, на мій подив, відповів, що, незважаючи ні на що, його справи йдуть у гору. Як так, адже війна? А тому, відповів він, що «я вибрав правильну сторону». Він зараз торгує у Луганську, а друга його половина саме звідти. Ми розмовляли грецькою мовою і вона все хотіла дізнатися, про що ми говоримо. Щоб не розпочати гучну сварку прямо там, на похороні, я пішла. Ідучи додому з величезною гіркотою в душі через кончину друга і через зустріч з тим, хто вибрав «правильний бік», я подумала, чому все так неоднозначно? Чому люди перестали розрізняти добро та зло? Чому світ посадив сам у себе в клітку безумства? Що він виграє від того, що все з великим ентузіазмом відіграє роль божевільного? Щоб не продемонструвати собі просту і гірку правду про те, що його лідери більше не в змозі приймати раціональних рішень і протистояти кризам і злу? Тому краще прикинутися ідіотом?»

Отак і Тихон-Петранюк у 2015-му році «правильний бік», визнавши «своей Родиной» ДНР, безпеку якої «добровільно» зобов’язався захищати. Від кого захищати взявся зрадник Петранюк-Ферзь?

Але не менш огидно ведуть себе всі ті в Україні, і зокрема на Тернопільщині, хто мав би дати кримінально-правову оцінку діянням єпіскопа-колабораціоніста – це працівники спецслужб та Нацполіції, а разом з ними і керівництво ПЦУ/УПЦ на чолі з митрополитом Епіфанієм.

Посібники зраднику

Полковник СБУ Шкура Віктор Михайлович

Як єпископ ТИХОН (Петранюк) сприяв у присвоюванні позачергового звання генерала-майора СБУ; нагороджував церковним орденом «Христа Спасителя» депутата від «Партії регіонів», полковника СБУ Шкуру Віктора Михайловича, які наслідки в результаті для єпископа мала така дружба – про це та інше дивіться в розслідуванні від Наталії Шевчук, голови ГО «Фонд пам’яті Блаженнішого Митрополита Мефодія»:

Спритний агент ФСБ Тихон-Ферзь в якості єпископа мав у своїх наставниках патріарха Філарета і умовив його святість клопотати за генеральське звання для Віктора Шкури у начальника СБУ (за президентства Петра Порошенка) – Василя Грицака.

А згодом, уже на Тернопільщині архієпископ ПЦУ Петранюк Т.І. продовжує і надалі тісно «дружити» з потрібними співробітниками СБУ, звичайно ж керівного рангу. Адже за ним тягнувся, окрім факту зради, ще цілий шлейф кримінальних правопорушень.

26 березня 2020 року Тихон-Петранюк зустрівся з (тепер уже колишнім) начальником Управління СБУ в Тернопільській області полковником Юрієм Івановичем Борейчуком. Владика Тихон привітав керівника з професійним святом та передав вітання особовому складу СБУ і благословення Предстоятеля ПЦУ/УПЦ Митрополита Епіфанія, вручивши орден.

Тихон-Петранюк-Ферзь особисто прикріплює ордена полковнику Юрію Борейчуку

На жаль, дотепер українські високопосадовці і правоохоронні структури постійно повторяли як мантру, мовляв, «не на часі» чіпати релігійних діячів. Але уже в перші дні повномасштабного вторгнення зрадники в рясі показали, на що вони здатні. Але ж такі як Тихон-Петранюк цим займались ще сім років тому!

Було сподівання, що новий очільник Управління Служби безпеки України в Тернопільській області не спокуситься на церковні нагороди й інші щедроти владики Тихона. І буде не лише патріотом України, а й дбатиме про честь спецслужб на Тернопільщині, де чудово облаштувався агент Ферзь (він же Петранюк Тарас Іванович, він же архієпископ Тихон).

Читайте продовження у Зрада не має терміну давності-2