За планом, Чорнобильська АЕС мала забезпечити електроенергією всю територію Української РСР і Ростовську область. Так почалася історія атомних станцій в Україні.
Вже за місяць почався підйом потужності реактора, а 26 вересня
увімкнули другий турбогенератор першого енергоблоку. За збігом обставин, перша серйозна аварія на ЧАЕС трапилась також на першому енергоблоці. Через 5 років. 9 вересня 1982 року під час запуску реактора після запланованого ремонту в атмосферу викинулася радіоактивна суміш з пари і газу через руйнування одного з каналів реактора. Цю аварію в СРСР приховали. Наступну, наймасштабнішу, приховати вже не вдалося.
Чорнобильська атомна електростанція пережила за свій вік найбільшу техногенну катастрофу у світі. А потім - 35-денну окупацію, під час якої ніхто не розумів, що там відбувається. Тоді весь світ затамував подих в очікуванні новин.
Попри те, що вже 23 роки, як ЧАЕС не генерує електроенергію, її повне закриття було заплановано на 2064 рік. А до тих пір це - ядерний об’єкт, який наразі небезпечний не реакторами, а сховищами ядерних відходів.
Коли окупанти знеструмили ЧАЕС, у сховищах перестала циркулювати вода, що охолоджувала відпрацьоване ядерне паливо. Експерти побоювалися, що паливо може почати плавитись, а це могло призвести до ще однієї катастрофи. На щастя, цього не сталося. Проте окупанти завдали ЧАЕС значних пошкоджень та збитків, з якими ми маємо справу зараз і, на жаль, матимемо наступні десятиріччя.
По-перше, росіяни розграбовували ЧАЕС протягом всього часу перебування там. З 24 лютого по 31 березня вони вкрали більше півтисячі комп’ютерів, три сотні автівок, майже всі вогнегасники та півтисячі дозиметрів радіації. Вкрали незмінне програмне забезпечення, що відповідає за моніторинг рівня радіації в зоні відчуження. По-друге, росіяни розтрощили все, до чого могли дотягнутися. Після окупації була підрахована сума збитків. Вона сягнула 135 млн доларів.
СБУ зібрало цілу низку доказів, що свідчать про справжній ядерний тероризм росіян. Прямо на території ЧАЕС вони розгорнули військову базу, порушивши тим самим Женевську конвенцію, яка забороняє вчиняти напади на ядерні об’єкти в умовах збройного конфлікту. Ворог провокував пожежі. Але що сиотніше вразило фахівців, так це окопи і траншеї у найбільш радіоактивній місцині - Рудому лісі. Швидше за все окупанти при цьому отримали добрячу дозу радіації та пізніше заразили інших.
Наразі 95-98% зони відчуження вважається замінованою, оскільки вона й досі не обстежена на наявність вибухових пристроїв. У зв’язку з цим, жодних туристів тут не передбачається ще багато років. Проте на самій Чорнобильській АЕС ситуація вважається стабільною та контрольованою. З 18 січня 2023 року тут працює місія МАГАТЕ. Вона приїхала на запит українського уряду та проводить моніторинг на всіх атомних об’єктах у країні. В кінці серпня на ЧАЕС відбулася вже 13-та ротація спеціалістів.
18 серпня станцію відвідала Президентка канадської комісії з ядерної безпеки Руміна Велші, яка була здивована тим, наскільки якісно вдалося налагодити роботу після окупації.
У квітні 2023 року міжнародні спонсори пообіцяли профінансувати Чорнобильській зоні 225 млн доларів, а перший транш на 15 млн вже освоюється в Україні.
В середині липня керівник Офісу Президента України Андрій Єрмак анонсував, що наступна зустріч із підготовки до Саміту миру відбудеться у Чорнобильській АЕС. Подивимось, та поки конкретних дат ніхто не називав.
Ядерна безпека України – це ядерна безпека Європи та світу. Думаю, що після всіх подій на ЧАЕС світові, європейцям та українцям ще доведеться переглянути норми та законодавчі бази щодо охорони ядерних об’єктів, недопущення їх ураження терористами та військовими.