Ви настільки незначні, що вас навіть важко ненавидіти
Сотні мільйонів доларів США готівкою, колекції годинників на мільйони доларів, винні льохи з пляшками за ціною однокімнатної квартири, картини — надбання світового мистецтва, яким місце в національних музеях, монети, скульптури, десятки будинків з майданами палаців, квартири розміром більше за резиденції голів держав, у яких ми клянчимо гроші, десятки супердорогих автомобілів…
У країні, де немає нормальної дитячої клініки, немає європейського рівня школи, немає жодного людського університетського кампуса. У країні, де чемпіонат з футболу можна зіграти за два тури, а з хокею особливо і грати нормально ніде. В країні, де воїни АТО та пенсіонери повинні сплачувати військовий збір і де прожитковий мінімум перебуває сильно нижче рівня бідності за всіма індикаторами ООН.
У країні, де ніхто не винайшов айфон, ніхто не створив Майкрософт, ніхто не виробляє мерседес, де немає найвищої будівлі у світі або найсучаснішої траси формули один. щодня борються за життя, як за медалі на олімпіаді.
У країні, де за скільки років не зняли ні на плівку, ні на цифру жоден світовий шедевр, не написали бестселер, не створили робота, унікальний матеріал чи ліки. У країні, де 90% молоді мріє емігрувати, а людей похилого віку — нормально поїсти.
У країні, де волонтери за останні гроші та добровольці, ризикуючи життям (і ті, й інші!) зберегли незалежність. У цій країні такі багаті і такі непотрібні люди? , тварюки????!!!
Ви сподіваєтеся жити вічно???!! Вам три пляшки вина або один годинник здається важливішим за шкільний стадіон чи життя онкохворої дитини? Вам картини важливіші за голодних і все ще обірваних солдатів на передку?! У вас на дрібні витрати будинку в тумбочці пенсія роботяги за 200 років?
Так ви дбаєте про свій народ, який дозволив вам, дебілам, підонкам і неучам — все це мати?! Вас зневажають усі нормальні люди, які все ще є в Україні, і мені щиро шкода ваших дітей та онуків.