Голодомор та війна - геноцид одного порядку?

Майже чотири мільйони українців було знищено лише за 1932-33 роки та початок 1934-го. Це, фактично, 4,5 тисяч людей на день. Або - 3-4 людини за хвилину.

Ніким іншим, як росіянами. Ні з якої іншої причини, як з ненависті виключно до нашої нації.  

Цифра в майже 4 мільйони осіб - це лише офіційні дані Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В.Птухи Національної академії наук України, які він отримав “згідно з Висновком судової науково-демографічної експертизи від 30 листопада 2009 року”. Якщо бути ще більш точним, то там зазначалась цифра у 3 мільйони 941 тисячу людей. Тих, хто загинув унаслідок геноциду в Україні, рахуючи з лютого 1932 року до першої половини 1934-го. А взагалі у різних джерелах цифра коливається від 4 до 10 мільйонів мешканців України.

Нарешті 28 листопада 2006 року Верховна рада законом “Про Голодомор 1932-1933 років в Україні” визнала ті страшні події геноцидом нашого народу. А зараз (станом на квітень 2023-го) нас підтримує ще 27 країни світу, окремі штати Америки, деякі регіональні та муніципальні влади Британії, Італії та інших держав. У грудні минулого року Європарламент також визнав Голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу. 

Звичайно, не пішла на це росія. Їхня держдума давно назвала Голодомор «предметом сучасних політичних спекуляцій». Своє рішення вона аргументувала тим, що, мовляв, не існує жодного доказу, який засвідчував би, що голодомор мав якусь етнічну спрямованість. Те, що він буквально катком проїхався по всій Україні, московських політиків не переконувало. 

22 травня 2009 року Служба безпеки України порушила кримінальну справу. Фігурантами розслідування стали деякі представники верхівки срср: Сталін, Молотов, Каганович, Чубар, Хатаєвич, Косіор та Постишев. Їм інкримінували частину 1 статті 442 Карного кодексу України. Згідно із нею, кожного з цих державних діячів звинувачували у геноциді - умисно вчиненому діянні “з метою повного або часткового знищення” українців. Караються ці злочинні дії “позбавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років” або довічним ув’язненням. 

На розгляд цієї справи у суддів пішло лише кілька годин - вони не сумнівались в тому, що зазначені особи організували на території України (тоді - УРСР) геноцид місцевого народу. Судді підтвердили: радянська влада штучно створила такі жахливі життєві умови для українців, аби хоча б частково знищити їх фізично. Проте, справу було закрито у зв’язку зі смертю злочинців.  

Для нас, українців, було вкрай важливо, аби світ визнав Голодомор геноцидом. Адже лише в цьому випадку на світовому рівні визнають злочинну суть радянського режиму і не дають москві викривити історичні факти, аби прикрити ними свої наступні кримінальні діяння. 

Шкода, що росія, як самопроголошена “спадкоємиця” срср, поки що так і не понесла покарання за вчинений геноцид. Адже саме вона має бути притягнута до відповідальності. Як правової та історичної, так і економічної. Адже їжі під час цієї “компанії” московія вивезла на десятки мільярдів тонн. Тільки вдумайтесь у цей масштаб. росія обов’язково повинна за це відповісти. І не тому, що зараз ми “шукаємо крайніх”, а через те, що в іншому випадку непокараний злочинець буде скоювати свої злодіяння знову і знову. Що ми, власне, бачимо сьогодні.  

В росії може змінюватися влада, проте нікуди не подінеться ненависть до українців. Вони будуть продовжувати знищувати нас знову і знову. Допоки ми не дамо відсіч раз і назавжди. Про що свідчать обстріли мирного населення під час цієї 9-річної війни росії на нашій території? Хто має достатньо аргументів, аби переконати, що це - не геноцид? росіяни нищать наше мирне населення, серед яких, здебільшого, жінки та діти. Ворог вбиває найкращих з найкращих чоловіків та жінок на фронті, чим завдає нам мільйонних втрат ненародженими дітьми. Але цього разу звірства росіян - фінальні. Ми всі (або майже всі) давно прозріли, перестали жити в ілюзіях “добросусідських відносин” та зробимо все від нас залежне, аби зупинити цих спадкових вбивць.