Що очікує ринок від законопроєкту 5655 про реформу містобудування?

Деякі новели законопроєкту №5655 про реформу містобудування обростають міфами, що абсолютно не відповідають дійсності. Власною думкою поділився Президент КБУ Лев Парцхаладзе.

Чому наші міста не такі? Проблеми розвитку українських міст відомі всім – хаотична агресивна забудова, застарілий житловий фонд та інженерні мережі, історична спадщина і зелені зони, що руйнуються.

Що заважає будувати місто навколо людини, яке комфортне і стимулює до розвитку? Корупція місцевої/центральної влади, зловживання гравців ринку, відсутність невідворотності покарання.

Законопроєкт 5655 щодо реформи містобудування пропонує вирішення цих проблем. В основі лежить цифровізація всіх процесів містобудування, усієї галузі, від отримання дозвільної документації, експертизи та перевірок до введення в експлуатацію. Кожен етап перевіряється та фіксується, кожен документ підтверджується цифровим підписом виконавця. Частина процесів, де це вже можливо, відбуватиметься автоматично, на основі алгоритмів перевірки даних у реєстрах кадастрах, прибираючи чиновників із процесу.

Альтернативи діджиталізації у світі немає. Єдина державна електронна система у сфері будівництва, яка вже функціонує, показала переваги цифрових інструментів. За оцінками, лише за 2021 рік її антикорупційний ефект становив 1,5 млрд грн. Однак є новели законопроєкту, які обростають міфами. Наприклад, проти 5655 протестують представники муніципалітетів та архітектори, стверджуючи, що закон дає перекіс, надаючи більше прав забудовникам на шкоду правам професійної громадськості та мешканців міст. Це абсолютно не відповідає дійсності.

Старт будь-якого проєкту можливий лише після видачі містобудівних умов та обмежень. Якість містобудівних умов та обмежень, наскільки жорстко прописані, наскільки враховують побажання громадськості та стимулюють розвиток міста – це права та відповідальність місцевої влади.

Чим якісніша містобудівна документація, чим продуманіші плани розвитку міст, тим менше конфліктів і кращі проєкти. На жаль, змушений констатувати: лише мала частка генпланів та стратегій розвитку територій в Україні – актуальні та відповідають сучасним вимогам. Законопроєкт 5655 стимулює громади розробляти, затверджувати з мешканцями якісну містобудівну документацію. Альтернативи немає. Населені пункти із сучасними майстер-планами будуть конкурентнішими, привабливішими як перед потенційними інвесторами, так і перед городянами, які обирають місце для життя своєї сім'ї.

Щодо архітекторів, то саме вони у центрі реформи. Адже саме створений ними проєкт завантажуватиметься у Е-систему, без цього старт реалізації неможливий. Їхній підпис ключовий. Без їхнього підпису не можна внести й зміни до проєкту.

Висловлюються побоювання, що законопроєкт веде до монополізації ринку, а великі забудовники зможуть створювати приватні органи контролю містобудівної діяльності без впливу держави чи місцевого самоврядування.

Однак, по суті, законопроєктом запропоновано зворотне – прибрати монополію місцевих органів архітектурно-будівельного контролю. Повноваження міста не забирають, але створюється альтернатива.

Законопроєкт 5655 прописує низку запобіжників для приватних органів контролю. Наприклад, у нього та компаній, які він контролює, не має бути спільних бенефіціарних власників. Для «приватних органів контролю» жорсткі вимоги (вони створюються лише у формі повного товариства, товариства з додатковою відповідальністю чи командитного товариства); обов'язкове страхування відповідальності.

«Приватний орган контролю» не зможе «не помітити» порушення замовника - його буде притягнуто до відповідальності, від штрафів до виведення з ринку.

Як бачимо, ключовим моментом реформи є відповідальність усіх учасників процесу.

Наприклад, місцева влада отримала додаткові інструменти боротьби з «самобудами» та іншими порушеннями. Вони не просто мають право перевіряти, а зобов'язані.

Чи достатньо детально прописані інструменти? Поки ні. Щоб закон запрацював, необхідно розробити та прийняти ще близько 50 підзаконних актів. Саме на їхній розробці зараз має зосередитися професійна громадськість.

На Україну чекає етап відновлення. І він має пройти прозоро та ефективно, економічно обґрунтовано і, найголовніше, з акцентом на запити мешканців та бізнесу. Цифровізація, прописана законопроєктом 5655, дає такі інструменти, зрозумілі і городянам, і потенційним інвесторам із донорами.