«Мрія» була приречена на знищення»

Навколо знищення єдиного екземпляру найбільшого у світі літака АН-225 «Мрія» залишається багато нез’ясованих питань.

Деякі із них зараз вивчає СБУ.

Як з’ясувалося на днях,  зараз працівники Служби безпеки України в рамках кримінального провадження перевіряють службовців ДП «Антонов» щодо ймовірної співпраці з Росією, яка й могла призвести до знищення «Мрії» на початку повномасштабного вторгнення.

…Пам’ятаю, що коли 27-го лютого прочитав про спалення «Мрії» в аеропорту Гостомеля, був вражений. Тут же зв’язався із своїм добрим приятелем,  який був пов’язаний із «Антоновим», щоб дізнатися подробиці. 

Той повідомив: «Насправді врятувати «Мрію» шансів не було – вона була приречена на знищення. Бо незадовго до російського вторгнення, гендиректор «Антонова» Бичков ухвалив рішення зняти з цього літака двигуни і переставити їх на Ан-124 «Руслан».

Потім стали відомими ще й інші факти навколо знищення «Мрії». Так, командир Ан-225 «Мрія» Дмитро Антонов, у березні звинуватив керівництво заводу у втраті найбільшого у світі літака.

Він повідомив, що була пропозиція про передислокацію всіх літаків «Антонова» у Німеччину до Лейпцига через ймовірність нападу РФ. Однак, за словами пілота, керівництво заводу не надало відповіді на цю пропозицію.

«Щоби літак вилетів, потрібна була команда лише генерального директора «Антонова». На некомерційні перельоти саме він дає команду. А це був би саме технічний рейс. Відповідальність за неухвалене рішення перемістити літаки лежить на керівництві, я його розцінюю як службову недбалість»,- зазначав Дмитро Антонов.

У результаті за місяць після знищення «Мрії» Державний концерн «Укроборонпром», до складу якого входить ДП «Антонов»,  відсторонив Сергія Бичкова від виконання ним повноважень генерального директора «Антонова».

Підставою для відсторонення стало службове розслідування щодо, зокрема, перевірки окремих фактів, оприлюднених у засобах масової інформації. Після їхньої пови генеральний директор ДК «Укроборонпром» Юрій Гусєв надіслав відповідні звернення до правоохоронних органів.

4 квітня наказом очільника «Укроборонпрома» Бичков був остаточно звільнений з посади генерального директора ДП «Антонов».

Зараз СБУ перевіряє підозри, що колишнє керівництво ДП «Антонов» свідомо співпрацювало з росіянами. Слідчими СБУ розслідується справа «допомоги іноземній державі – РФ – або її представникам в проведенні підривної діяльності проти України, що призвело до знищення повітряного судна Ан-225 «Мрія» та інших під час військової агресії збройних сил Російської Федерації».

Зокрема, відомо, що Нацгвардія мала взяти під охорону «Мрію» ще за місяць до війни. Але розпорядженням керівництва «Антонова» їй дозволили це зробити тільки за кілька днів до вторгнення.  Також відомо, що нападникам було відомо розташування блокпостів та точок охорони «Антонова».

Крім Служби безпеки справу за фактом неналежного виконання посадовцями ДП «Антонов» своїх службових обов’язків також розслідують працівники Головного слідчого управління Нацполіції.

Правда, як свідчить вітчизняний досвід одночасного розслідування справи різними правоохоронними органами, ефективність такого розслідування часто-густо залишає бажати кращого. Бо виходить як в українському прислів’ї: «Багато няньок  - дитина без носа». Але тут якраз правоохоронці ризикують залишитися «з носом» у результаті непотрібного розпорошення сил у розслідуванні такої важливої справи.

Тому у даному конкретному випадку, скоріш за все, доцільно, щоб розслідуванням звинувачень у державній зраді займалася Служба безпеки. Адже за законодавством це саме її компетенція. У такому випадку буде зрозуміло, що саме у неї є всі повноваження для того, щоб довести справу до кінця, і що саме зі СБУ треба питати за результати розслідування.

…Що стосується питання побудови нової «Мрії» після перемоги України у війні. Крім символічного значення воно має ще й технічний вимір. Адже знищений у Гостомелі єдиний робочий екземпляр «Мрії» відновленню не підлягає. Тому громадськість і ЗМІ обговорюють питання добудови другого екземпляру, «Мрії-2».

Як колишній студент Харківського авіаційного інституту (свого часу на першому курсі вчилися там у одній групі із головою адміністрації президента Порошенко Ігорем Райніним), знаю, як «Мрію» свого часу будували авіаційні підприємства всього Радянського Союзу. Починаючи від Ташкентського авіаційного підприємства імені Чкалова (виготовляло  основні силові конструкції для «Мрії», зараз підприємство вже не існує) до авіаційного заводу «Авіакор» у Самарі. Звідкись – крила, звідкись – шасі… Сьогодні повторення такої кооперації неможливо у принципі.

А у другому недобудованому екземплярі «Мрії-2», який лише потенційно можна добудувати до готовності, у наявності є лише фюзеляж - тобто, «голий» корпус літака…

Людина, яка робила крайній (пілоти завжди кажуть «крайній», а не «останній») політ на «Мрії» під час параду 30-річчя Незалежності 24 серпня минулого року Дмитро Антонов з приводу добудови «Мрії-2» каже наступне: «Світ зробив настільки великий крок вперед у авіабудуванні, що без навігаційного обладнання, системи управління літаком тощо ми цього зробити не зможемо. Щоби зробити «Мрію», потрібно працювати з авіавиробниками, щоби вони саме під наш літак зробили устаткування. Так, це буде дуже дорого. Але можна знайти з ними компроміс, щоби це був символ не тільки України, а й для всіх у світі».