Хрещення від Києва Москва вважає за підставу Києвом же і володіти. Ця ідеологія орди будувалася там майже 5 століть. Але вона така ж хибна як віра в комунізм.
28 липня церква вшановує пам'ять рівноапостольного князя
Володимира, ми святкуємо День хрещення Русі, а в цьому році вперше відзначаємо
День Української Державності. Чому так, причому церква до державності? І чи
правильно вчинив Зеленський підписавши саме такий указ про відзначення?
1034 роки тому наша країна - Русь була групою князівств і земель, які
об’єднував хіба страх перед Великим князем київським і його дружиною. Тому й
підкорялися і платили данину. Але ідеології в такої держави не було. При першій
же нагоді, ті чи інші землі виходили з під контролю. Або й дружина могла
збунтуватися проти князя.
На міжнародній арені дохристиянська Русь сприймалася як велике,
непрогнозоване і страшне варварське царство – джерело постійної
небезпеки.
Володимир Великий – син Святослава Хороброго став князем через
братовбивство. Він розумів нестійкість своєї влади і держави загалом. Так само
могли змістити і його самого.
Перші роки правління Володимир очолював наступ язичництва на
християнство, яке чим далі більше проникало в Русь
Володимир збудував велике язичницьке капище з ідолами основних племен
Землі Руської. Цей символічний крок мав показати єдність держави зітканої із
великої кількості різноманітних племен.
Але спроби опертися на традиційну релігію потерпіли поразку. Кожне плем’я
окрім центрального божества мало ще й власних жерців зі їх авторитетом і
впливом. Язичницька релігія та її духовна влада були традиційними для Русі.
Влада князя і його намісників спиралась на силу зброї,
а ідеологію контролювали язичницькі жреці
Поступово Володимир усвідомив потребу нейтралізації язичницької верхівки
та створення єдиної ідеологічної системи. Яка мала б зцементувати державу і
«освятити» владу Київського князя на величезних просторах Землі Руської.
Крім того, як зазначає професор О. Салтовський: «Нова релігія, була
покликана замінити традицію виборності князя, залежності його від волі віча та
забезпечити станові привілеї соціальним верствам, що служили опорою монархії.
Такою новою релігією стало християнство».
У «Повісті минулих літ» та інших творах нашого середньовіччя проводиться
ідея, що хрещення стало кульмінацію життєвого шляху Русі. Вивело її на нову
орбіту.
Митрополит Іларіон Київський (990-1088) у «Слові про закон і благодать»
дає однозначну оцінку тим подіям. «Були перед тим подібні звірині й худобі, то
тепер Бог нас помилував і возсіяло в нас світло розуму».
Посилання до Божої волі, апеляції до величі Землі Руської, яку Рюриковичі
«великим трудом утвердили» справляли враження на тогочасний народ. Поступово
ідея про те, що саме цей князівський рід має виняткове право на володіння Руссю
стала аксіомою на кілька наступних століть вперед.
Через хрещення держави Володимир подолав язичницьку верхівку
та зменшив вплив вічового народоправства в Землі Руській
Відзначення 28 липня Дня Української Державності є правильним та
актуальним. Хрещення Києва в 988 році було актом передусім політичним.
Спрямованим на зміцнення державної влади князівської династії.
Згодом хрещення спричинило вирішальний вплив на керованість державою, її ідеологію,
зовнішні зв’язки Русі та всю подальшу долю Східної Європи аж до сьогодні.
Включно із нинішньою війною.
Хрещення від Києва Москва вважає за підставу Києвом же і володіти
В час хрещення Русі території сучасної Москви були віддаленими (дикими)
окраїнами Землі Руської зі столицею в Києві. Перша згадка про поселення Москва
з’явилася тільки за 250 років після хрещення Киян у Почайні. Тому, хрестилась
навіть не Москва від Києва. А територія, де згодом через два з половиною
століття виникла Москва.
Московське князівство, а згодом царство постало на одному з віддалених
уламків величезної Київської держави. Згодом Москва виробила власну ідеологію,
яка нібито на цій підставі дає їй право володіти самим Києвом.
Московсько-російська ідеологія і держава несе в собі ординське ядро, яке
загорнуте у відблиски київської православної культури.
Російська ідеологія є такою ж хибною, як вчення про комунізм і світову
революцію
Україна сьогодні на полі бою виборює власну незалежність від орди. А
відзначення Дня хрещення Русі, як Дня української державності, це повернення
нашої історії, яка ордою і була відібрана.
Після перемоги України у цій війні, коли наша держава стане архітектором
безпеки у Східній Європі, з ідеології москви-орди буде висмикнуто наріжний
камінь. І вона поступово розсиплеться.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.