Інтереси країни – це більше ніж інтереси окремого політика

Не варто піддаватися на маніпуляції в такий складний для України час.

Політичні амбіції колишнього Президента України Петра Порошенка постійно спонукають лідера опозиції на нові звершення, невпинно вдосконалюючи свої здібності оратора для максимальної ефектності впливу на українців, які мають сумніви стосовно рішень діючої влади нашої держави.

Факт того, що він не став народним обранцем в 2019 році як невиліковна рана не дає спокою 5 президенту, який у будь-який спосіб прагне повернути втрачений статус та продовжити володарювати й керувати.

Саме тому, Петро Олексійович намагається очолити будь-який масовий протест проти діючої влади та вчасно зорієнтувати свою красномовність на камери «еталонних» по міркам журналістських стандартів телеканалів – «5ий» і «Прямий».

Наразі, Порошенко спрямував ряд підконтрольних йому громадських організацій та рухів на проведення масових заходів першого грудня. В день, який є знаковим для Українського народу, оскільки саме в цей день, після жорсткого побиття Беркутом студентів, розпочалася Революція Гідності.

До того ж, на розігріві у організаторів мітингу «Демсокири» та «Руху опору капітуляції (РОК)» можуть бути «антивакцинатори» та актив Доротича із «SaveФОП», які також планують 1 грудня влаштовувати власні перформанси.

Рушійною силою у запланованому протесті може стати відомий актив Петра Порошенка – організація «Брати по зброї», створення якої відбулося влітку цього року на черговому з’їзді «Європейської солідарності».

Порошенко намагається залучити до протестів представників різних верств населення, проблеми яких наразі мають відклик в гаслах мітингуючих.

Варто згадати перелік обіцянок, які Порошенко озвучував під час президентської кампанії у 2014 році, і які так і не були реалізовані за час його каденції. Зокрема, про швидке завершення війни на Донбасі, забезпечення енергонезалежності України, реформування суддівської системи, внесення законопроєкту про референдум, перекриття офшорів тощо.

Більше того, Петро Олексійович, ставши президентом, створював перешкоди для ратифікації Україною Римського статуту Міжнародного Кримінального Суду (Гаазький трибунал), що дозволило б судити російських найманців за скоєння військових злочинів та вчинення тяжких порушень міжнародного гуманітарного права під час бойових дій на Сході країни. Чи це не колаборація? І як це вписується в декларований план Порошенка щодо зупинення російської агресії?

Взагалі іноді здається, що Порошенко та його близькі «соратники» як Турчинов, Парубій, втративши владу та довіру з боку населення, діють по відношенню до України по принципу «так не залишайся ти нікому». Адже чергові можливі провокації та, не дай Боже, чергова Революція, в нинішніх складних умовах та загрозі вторгненню Росії, економіка нашої країни може не витримати.