Медична “реформа” Супрун, яку продовжили “слуги народу”, повинна була покращити доступ людей до медицини та зробити її більш якісною, на жаль, ця мета не була досягнута. Навпаки, люди втратили можливість звернутись до лікаря зі своїми проблемами. Якщо первинна ланка (сімейний лікар) ще якось працює, то вторинна ланка практично відсутня.
Вторинна ланка - це лікарі-терапевти, невропатологи, окулісти, ендокринологи тощо. Тобто ті фахівці, які безпосередньо і лікують хвороби людей.
Руйнуються ті лікарні, які раніше були в райцентрах. Вони погано фінансуються, відсутні реальні кроки по наповненню фахівцями лікарень, закріпленню їх в сільській місцевості.
Яскравим прикладом, на жаль, є і моя рідна Херсонщина.
Я переконана, зараз терміново необхідно надати статус і додаткове фінансування на організацію ще двох опорних лікарень на окрузі.В Великій Олександрівці та Горностаівці. Там, на сьогодні, найкраще збережені лікарні та ще є фахівці. Це не вирішить повністю всіх проблем, але дозволить людям мати медичний заклад вторинної ланки в більш-менш в реальній досяжності.
Опорна лікарня в Великій Олександрівці суттєво наблизила б доступ до медицини жителів Нововоронцовської, Новоолександрівської, Високопільської, Кочубеївської, Борозенської, Калинівської ОТГ. Адже тут вже відстань до опорної лікарні буде 20-40 км. А опорна лікарня в Горностаівці була б на такій же відстані від жителів Лепетихського ОТГ і сусіднього Верхнього Рогачика.
Існуюча система фінансування добиває медичні установи на селі. Зараз за кожну лікарню необхідно боротись.
Та є позитивні приклади в інших регіонах. Приміром, у Первомайську Луганської області народний депутат залучив соціально-економічну субвенцію у 4,45 млн грн на ремонт лікарні. Ще 2 млн грн виділила Первомайська райрада, 1,3 млн грн – надало місто.
Медпрацівник “Новотроїцької центральної лікарні”, якій загрожує закриття
Ми втрачаємо дорогоцінні кадри
Звільнено близько 1000 медпрацівників в області, які вкрай необхідні країні в період пандемії. Як відомо, завдяки медреформі стандартна система охорони здоров'я України перейшла на триступеневу систему: первинну, вторинну та третинну ланки. Причому перша передбачає наявність широкопрофільних спеціалістів - сімейних лікарів, які можуть вилікувати людей від різних хвороб, починаючи від офтальмологічних та завершуючи серцево-судинними. Та виникає одне запитання: як один лікар зможе якісно допомогти людям з абсолютно різними діагнозами? Чи зможуть абсолютно всі сімейні лікарі допомогти і дитині, і старенькому з абсолютно різними діагнозами? Здавалося, відповідь очевидна: є ж іще вторинна медицина, у якій залучені вузькопрофільні спеціалісти. Зараз до ендокринологів, окулістів, кардіологів, невропатологів можна прийти на прийом попередньо за записом. Однак уже сьогодні планується масове скорочення “вторинки”. 10 травня 2021 року медпрацівники “Новотроїцької центральної лікарні” Генічеського району отримали попередження про звільнення. Та труднощі у цій лікарні почалися ще з переходом на фінансування з Національної служби здоров’я України з 1 квітня 2020 року. Перед укладанням першого договору з НСЗУ закрили пологове і реорганізували гінекологічне відділення, звільнили частину працівників. І це не поодинока ситуація на Херсонщині.
Виникає питання: “Навіщо скорочувати вузькоспеціалізованих талановитих лікарів?”. Відповідь місцевих чиновників вражає. Основною метою для лікарень Херсонщини є, у першу чергу, не якість, а економія. Остання проявляється й у матеріальному винагороджені. Уже зараз лікарі “вторинної” ланки у порівнянні з “первинною” відверто дискримінують: перші спеціалісти можуть бути впевнені в завтрашньому дні та стабільній заробітній платі, а другі - у підвішеному стані: зараз оплата за їх послуги залежить не від якості, а від кількості відвідувачів.
Хірургічне відділення “Бериславської центральної районної лікарні”
Тому й не дивним є й те, що висококваліфіковані спеціалісти йдуть працювати або в приватні клініки, які не по кишенях середньостатистичному херсонцю, або їдуть за кордон - отримувати гідну зарплату. У висновку - на місцях лишаються широкопрофільні спеціалісти. Та лише одиниці з них можуть вилікувати різні хвороби. Проблема не стільки в специфіці роботи, скільки у невмінні обласного керівництва вдало організувати роботу і розпоряджатися державними коштами, в тому числі.
Відсутність фахівців - це велика проблема. Їх важко залучати та в сільській місцевості - це переважно люди пенсійного віку. Звісно, щоб вони з'явилися, потрібно до цього питання підходити ґрунтовно та створювати належні умови життя і праці в селі - від створення інфраструктури до виділення державного житла.
Держава, на жаль, не затвердила реальних програм по залученню і закріпленню медичних кадрів на селі. Місцеві програми намагаються вплинути на створення умов для лікарів. У Великій Олександрівці передбачають гроші на купівлю житла. Такі спроби на місцях, це реакція на катастрофічну нестачу кадрів.
Переконана, що кошти “великого будівництва” з центрального бюджету необхідно направляти на створення належних житлових умов для лікарів.
Але навіть зараз можна зробити багато наявними ресурсами. Про що я говорю - в області діє програма «людського капіталу», де передбачені кошти на навчання фахівців. Вони активно використовуються. Та кого ж навчають за бюджетні гроші? Економістів, юристів в Херсонському педуніверситеті, навіть не вчителів. Лікарі, безумовно, на сьогодні пріоритет. Я знаю як це зробити і докладу всіх зусиль, щоб так і було.
184 округ фактично не мав свого представника в Верховній Раді.
Проблема створення додаткових опорних лікарень і наповнення додатковими грошима з держбюджету для закріплення лікарів в сільській місцевості - буде моїм завданням.
Державна страхова медицина - реальне рішення для всієї України
Ґрунтовним рішенням всієї цієї вакханалії в системі охорони здоров’я України я та “Національна Платформа” вбачаємо в державному страхуванні. Це забезпечить значний прозорий потік фінансування в лікарні на місцях, збереже робочі місця, підвищить заробітну плату лікарям і гідну медицину громадянам.
При фінансуванні традиційної системи охорони здоров'я витрати домогосподарств складають приблизногривень. Причому близько 100 млрд гривень використовуються в тіні, без жодних законодавчих затверджень. Першим кроком до встановлення справедливості в медичній сфері може стати легалізація левової частки витрат домогосподарств. Я говорю саме про обов’язкове медичне страхування. Здійснити це можливо буде при встановленні державно-приватного партнерства і бюджетно-страхової структури фінансування, тобто як обов’язкове, так і добровільне медичне страхування. Тут слід говорити і про чітку фінансову підзвітність медичних закладів місцевим органам влади. Саме це свідчитиме про прозорість медичної сфери України.
Як це буде працювати для людей - діти, пенсіонери і соціально незахищені особи отримають безплатне якісне медичне обслуговування. Працюючі люди отримають медстрахівку від роботодавця та зможуть якісно обслуговуватись за всіма страховими випадками в медичних закладах. В залежності від пакета страхування, сюди включатиметься не лише базовий огляд та консультації сімейного лікаря, а і стоматолог та інші профільні лікарі.
Для досягнення злагодженої роботи такої системи та економії людських грошей, має бути також проведена робота над реструктуризацією системи податків. На сьогодні єдиний податок громадян просто розсіюється у повітрі. Ми, як громадяни, ніяк його не відчуваємо, просто платимо. Податки мають бути прозорими, де чітко буде видно скільки грошей йде на страхову медицину кожного громадянина, на інфраструктуру, на освіту і тд. Таким чином, не потрібно буде збільшувати податки для створення державної страхової медицини, їх перерозподіл та прозорість зможе привести в дію не тільки медицину, а і багато державних інституцій.
Питання впровадження державної страхової медицини вже тягнеться дуже давно. Та чому я впевнена, що це буде і повинно працювати. Такі передові країни в галузі медицини, як Ізраїль і США досягли своїх результатів саме завдяки якісній роботі системи державного страхування.
Безумовно, просто взяти і скопіювати їх моделі в наших українських реаліях не вийде. Саме тому, в рамках робочих комітетів “Національної платформи” з залученням провідних експертів страхування і медицини ми детально обговорюємо створення та чіткий план реалізації даного законопроекту. Дійсно, процедура впровадження буде іншою в містах мільйонниках та в віддалених сільських лікарнях, але реалізація цього законопроекту реальна і необхідна.