Юрист АО «Баррістерс» Кичко Роман
Існує певна категорія кримінальних проваджень, які умовно мають назву «фактові».
У таких провадженнях з самого початку внесення відомостей до ЄРДР зрозуміло, що здійснюється досудове розслідування щодо конкретного підприємства чи його керівника, але відсутнє повідомлення про підозру будь-якій особі.
Для органу досудового розслідування це зручно, досудове розслідування постійно продовжується і триває роками, що дає підстави періодично демонструвати власнику підприємства, що правоохоронці розцінюють його як підозрюваного без офіційного статусу.
Якщо мова йде про підприємство то зазвичай таким «нагадуванням» є арешт майна. Прокурор звертається до суду з клопотанням про арешт, а слідчий суддя задовольняє таке клопотання і як наслідок – майно товариства під обтяженням.
Зазвичай, за умови неповідомлення про підозру жодній особі в межах такого кримінального провадження велика вірогідність скасування арешту, однак нічого не заважає стороні обвинувачення повторно звернутися з відповідним клопотанням.
За таких умов відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства підприємство має статус третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, інша особа, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
У даному випадку нас цікавить саме можливість закриття кримінального провадження у зв’язку з закінченням строків досудового розслідування.
Однак, як бути у випадку, коли жодній особі в межах кримінального провадження не повідомлено про підозру, строк досудового розслідування не було продовжено, однак слідчий орган поза процесуальним строками проводить слідчі дії?
Звичайно, чинною редакцією Кримінального процесуального кодексу України передбачено можливість звернення третьої особи до суду з клопотанням про закриття кримінального провадження.
Проте, ситуація є дещо складною по відношенню до кримінальних проваджень, відомості по яким внесено до ЄРДР до 04.11.2018 року.
Законом України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування» № 2548-VIII від 18.09.2018 року, який набрав чинності 04.11.2018 року, статтю 284 КПК України було доповнено новою частиною 9.
Так, згідно вказаної ч. 9 ст. 284 КПК України, якщо закінчилися строки досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру, встановлені частиною першою статті 219 цього Кодексу, слідчий суддя може винести ухвалу про закриття кримінального провадження за клопотанням іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника.
Жодних обмежень щодо зворотної дії в часі та застосування до кримінальних проваджень вказаний Закон не має.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 219 КПК України строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину становить вісімнадцять місяців.
Вказана редакція ч. 1 ст. 219 КПК України була внесена Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України. Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017 року, який набрав чинності 15.12.2017 року.
Відповідно до п. 4 § 2 розділу 4 вказаного Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017 року, підпункти 11-27, 45 пункту 7 § 1 цього розділу вводяться в дію через три місяці після набрання чинності цим Законом, не мають зворотньої дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін.
Однак, Законом від 04.10.2019 №2617-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» змінено редакцію ст.219 КПК України та частини першу і другу статті 219 замінено новими частинами.
До введення в дію змін, внесених Законом №2617-VIII частина перша статті 219 в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 не передбачала зворотньої дії відповідних змін.
Після введення в дію змін, передбачених Законом №2617-VIII частину першу ст.219 в попередній редакції повністю замінено та розділено на окремі частини.
Вимоги ст.219 КПК в частині порядку обчислення строку досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру на даний час після набрання чинності Закону № 2617-VIII містяться саме в ч.2 ст.219 КПК України.
На даний час частина друга статті 219 КПК викладена саме в редакції Закону №2617-VIII від 22.11.2018 та не містить жодних посилань на редакцію Закону №2147-VIII від 03.10.2017.
Частина 9 ст. 284 КПК України, при обчисленні строків досудового розслідування відсилає нас до ч.1 ст. 219 цього Кодексу.
Закон № 2548-VIII від 18.09.2018 року, яким було введено в дію ч.9 ст.284 КПК України набрав чинності 04.11.2018 року.
У цей час вимоги ст.219 діяли в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017.
Стаття 219 КПК у редакції закону № 2147-VIII від 03.10.2017 в частині першій дійсно містила посилання на конкретні часові проміжки досудового розслідування.
Однак, у подальшому ст.219 КПК України, як зазначалося вище, повністю замінено новими частинами, у зв’язку з чим фактично ч.1 ст.219 була розділена на окремі частини, внаслідок чого вимоги щодо часових проміжків досудового розслідування перейшли з ч.1 до ч.2 ст.219 КПК України.
Саме тому посилання в ч.9 ст.284 КПК України на ч.1 ст.219 КПК України є помилковим та загалом не відповідає вимогам ч.1 ст.219 КПК України в частині конкретного обчислення часових проміжків визначення строку досудового розcлідування.
Вказане підтверджується тим, що ч.1 ст.219 КПК в чинній редакції, яку введено Законом № 2617-VIII не містить вимог щодо визначення строку досудового розслідування в часовому еквіваленті, як містила ч.1 ст.219 в редакції закону №2147-VIII від 03.10.2017.
На даний час часові проміжки, на які посилався законодавець при вирішенні питання щодо обчислення строку досудового розслідування містяться в ч.2 ст.219 КПК України у зв’язку із повною заміною та новим викладенням вказаної статті Законом № 2617-VIII.
У даному випадку вказана колізія має вирішуватися саме шляхом вибору того нормативного акта, який має бути застосований до конкретного випадку (юридичного факту).
Очевидно, що вказана неузгодженість виникла внаслідок того, що
прийняття нових змін, внесених Законом № 2617-VIII від 22.11.2018 виключало можливість в Законі № 2548-VIII від 18.09.2018 року передбачити такі зміни в ч.9 ст.284 КПК України, оскільки останній був прийнятий раніше.
Таким чином, виникла правова колізія, яка полягає у тому, що положеннями КПК України суду надано можливість закрити кримінальне провадження, якщо закінчилися строки досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру, встановлені частиною першою статті 219 цього Кодексу, однак фактично частина перша ст.219 КПК України не регулює визначення таких строків у часових проміжках, оскільки таке регулювання встановлене частиною другою вказаної статті.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.