Юрист АО «Баррістерс» Козій Альона
3 червня 2021 року депутати Верховної Ради України підтримали у другому читанні законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами та удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам» № 4184 (далі – Законопроект), дія якого, серед іншого, стосується таких інтернет-гігантів, як Google, Viber, Facebook та інших.
Метою прийняття такого законопроекту називається збільшення доходів Державного бюджету, а також створення сприятливих умов ефективного та не обтяжливого адміністрування для бізнесу й держави процедур, пов’язаних зі сплатою податку на додану вартість.
Варто зазначити, до прийняття законопроекту положення Податкового кодексу України передбачали, що резиденти при виплаті нерезидентам доходу за виробництво та/або розповсюдження реклами повинні сплачувати податок за ставкою 20 відсотків суми таких виплат за власний рахунок.
Новий же закон дане положення виключає, та регламентує наступне:
Іноземна компанія, яка не має постійного представництва в Україні та яка постачає фізичним особам електронні послуги на території України, є платником податку на додану вартість.
Особа нерезидент зобов’язана подати заяву про реєстрацію як платник податку, якщо протягом календарного року вона постачає електронні послуги фізичним особам на суму понад 1 млн грн.
Якщо нерезидент не зареєструється як платник податку на додану вартість, то до нього застосовуються санкції у вигляді накладення штрафу у розмірі 100% від вартості наданих електронних послуг.
Якщо ж особа не досягла обсягу в 1 млн грн., то вона може добровільно зареєструватися як платник податку.
Дається визначення поняття «електронні послуги», до яких, зокрема, належать:
• постачання зображень або текстів, в тому числі фотографій, електронних книжок та журналів;
• постачання аудіовізуальних творів, відео на замовлення, ігор, азартні ігри, включаючи постачання послуг з участі в таких іграх;
• надання доступу до інформаційних, комерційних, освітніх та розважальних електронних ресурсів та інших подібних ресурсів;
• надання у користування хмарних технологій для розміщення даних;
• постачання (передача прав на використання) програмного забезпечення та оновлень до нього, а також дистанційне обслуговування програмного забезпечення та електронного обладнання;
• надання рекламних послуг в мережі «Інтернет», мобільних додатках та інших електронних ресурсах.
Уточнюється місце поставки електронних послуг – за місцезнаходженням отримувача послуг, встановлюються особливості реєстрації нерезидента як платника податків, визначається база, терміни сплати податку, подання податкової звітності, оскарження рішень контролюючих органів.
Документом, що підтверджує факт постачання електронних послуг нерезидентом вважається будь-який документ що підтверджує факт оплати вартості таких послуг, в тому числі надісланий в електронній формі засобами електронного зв’язку.
Законопроект передбачає можливість сплати податкового зобов’язання нерезидентом в іноземній валюті, за спрощеною процедурою реєстрації платника податку на додану вартість – нерезидента (оплата, зокрема, може відбуватися віддалено через спеціально розроблений веб-портал).
Також передбачається звільнення нерезидентів від обов’язку реєструвати податкові накладні. Встановлюється форма та порядок надсилання податкового повідомлення нерезиденту, можливість та порядок оскарження такого рішення.
Постачання електронних послуг шляхом надання доступу до електронних освітніх (навчальних) ресурсів звільняється від оподаткування.
Варто зазначити, що досвід оподаткування діяльності інтернет-гігантів наявний у багатьох країн світу. Так, серед іншого, Netflix, Google, Apple та інші великі інтернет-компанії платять податки у якості нерезиденті в Австралії, Білорусі, Казахстані, Росії, ряді країн Європейського Союзу тощо.
В українському ж суспільстві прийняття даного законопроекту викликало неоднозначну реакцію. Серед користувачів електронних послуг існує побоювання щодо того, що іноземні компанії, які будуть змушені платити податок, збільшать ціну на свої послуги для кінцевого споживача.
Разом з тим, творці законопроекту, зокрема, голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, Данило Гетманцев, такі побоювання спростовують, підкреслюючи необхідність та раціональність запровадження такого оподаткування.
Втім, наскільки ефективною та оптимальною для держави і громадян буде така податкова політика покаже лише час.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.