Механізми забезпечення українських військових житлом

Продовження бесіди з Головою Правління ГС "Асоціація виробників озброєння та військової техніки України" Русланом ДЖАЛІЛОВИМ.

Мова знов піде про вкрай гостру на сьогодні соціальну тему – забезпечення військовослужбовців безкоштовним житлом. Продовжує її висвітлювати Руслан Джалілов - екс заступника командувача Високомобільних десантних військ Збройних Сил України, Головою Правління ГС "Асоціація виробників озброєння та військової техніки України".

Отже, пане Руслане, прошу Вас продовжити:

Я вже робив публікацію з цього питання і отримав багато відгуків від знайомих військових та своїх підписників про те, що ця тема не тільки актуальна на сьогодні, а вона є й найболючішою для кожного військовослужбовця.

Адже, для кожного військового, як голови сімейства, забезпечення матеріального благополуччя та захищеності його родини є головною метою. Кажуть, чоловік за життя має посадити дерево, виростити сина і збудувати дім. Старе, як світ, прислів’я. Не раз ми чули його від своїх батьків, дідів, прадідів…

Якщо посадити дерево та виростити сина є посильним завданням, то останній постулат прислів’я для українського військового не такий вже й простий, а скоріше нереальний при українському законодавстві та поточному фінансуванні армії.

Питання забезпечення житлом військовослужбовців та членів їхніх родин, включаючи звільнених, регулюється чинним законодавством та зокрема  Міністерства оборони України від 31.07.2018 року № 380 «Про затвердження Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями».

Військовослужбовці мають право отримати службове або постійне житло. Постійне житло та одноразову грошову компенсацію можна отримати лише за чергою в гарнізоні при наявності 20 років військової служби. Відповідно до вимог чинного законодавства, лише ті військовослужбовці, що звільняються за станом здоров’я, за скороченням штатів та за віком, мають право залишатися на квартирній черзі.

Визначення розміру і надання грошової компенсації за житло здійснюється відповідно до  Уряду від 02 вересня 2015 року №728 «Деякі питання забезпечення житлом військовослужбовців та інших громадян». Така компенсація залежить від кількості членів сім’ї, що перебувають на квартирному обліку, граничної вартості житла, додаткової житлової площі тощо.

Водночас від суми грошової компенсації відраховується житлова площа, яка отримана від держави або безпосередньо від оборонного відомства будь-яким членом сім’ї військового та площа, отримана під час безоплатної приватизації житла.

За інформацією Міноборони станом на лютий 2020 року у черзі на отримання житла перебувало близько 48 тисяч військовослужбовців. Темпи видачі житла військовослужбовцям близько 1,0 тис. квартир на рік.

Найбільша черга в Києві. В столиці на житло чекають 10 364 військових. У лідерах також Львів — 4500, Харків — 2500, Одеса — 3600, Вінниця — 2900.

Відповідно до Державного бюджету України на 2021 рік Міністерству оборони виділено 116,2 млрд грн., що на 382 млн грн. менше, ніж в минулому році. На будівництво (придбання) житла для військовослужбовців ЗСУ передбачено лише 1,2 млрд грн. (сума на рівні видатків минулого року), або вдумайтеся лише 1% від усього бюджету.

На мою думку, коштів, які виділяються з державного бюджету на будівництво та придбання житла для військовослужбовців у воюючій країні, якою на сьогодні є Україна, Є ВКРАЙ МАЛО!

Я вважаю, щоб забезпечити житлом всіх військовослужбовців, в оборонному бюджеті на дані цілі потрібно передбачати не менше 25% від загальної суми.

Я вже наводив прості арифметичні розрахунки, що випускник військового закладу молодий офіцер у військовому званні «лейтенант» ОТРИМАЄ ТАКЕ ДОВГООЧІКУВАНЕ ЖИТЛО ЧЕРЕЗ 49 РОКІВ У 70-ТИ РІЧНОМУ ВІЦІ.

Це просто жах, що коїться у сфері забезпечення житлом військовослужбовців. Скажіть мені будь ласка, з яким ентузіазмом та любов’ю до країни буде служити військовий при такій перспективі мати власне житло?

В моєму особистому житті, коли я брав участь в Операції Об’єднаних Сил на сході України, була ситуація, коли військовий підійшов до мене і сказав, що він не може йти завтра в бій, бо його сім’ю виселяють із квартири, яку вони винаймають, і він повинен негайно їхати додому і вирішувати це питання.

Це просто сором і ганьба, як наша батьківщина відноситься до своїх захисників, які щоденно ризикують своїм життям, захищаючи її від російської агресії!

Звичайно, я це конкретне житлове питання вирішив, піднявши на ноги місцеві військові органи, даній сім’ї було надано службове житло.

Але такі питання не мають вирішуватися в пожежному порядку, в Україні має бути прозора та дієва система забезпечення житлом в першу чергу сімей учасників бойових дій. Одним із шляхів покращення забезпечення соціального захисту військовослужбовців ЗСУ може бути надання кредиту на житло або самого житла на пільгових умовах. Це має бути прописано в довгостроковому контракті на службу в ЗС України або іншому військовому формуванні, що безпосередньо стимулюватиме до проходження служби.

Нормативно-правове регулювання питань забезпечення соціальних гарантій українських військовослужбовців і членів їх сімей має наближатися до міжнародних стандартів, зокрема країн-членів НАТО. Саме на це слід націлити вітчизняну специфіку системи соціального забезпечення. Так нормативне регулювання фінансового забезпечення військовослужбовців не відповідає стандартам НАТО та не закріплено на законодавчому рівні, а регулюється лише постановою Кабінету Міністрів України.

У більшості країн світу питанням соціально-економічного і правового захисту військовослужбовців приділяється надзвичайно велика увага. Аналіз зарубіжного досвіду забезпечення соціальних гарантій військовослужбовців у порівнянні із соціальним забезпеченням військовослужбовців ЗС України призводить до невтішних висновків. Більшість нормативно-правових актів України, які розкривають сутність забезпечення соціальних гарантій військовослужбовців ЗС України, не враховують нинішній рівень життя і затрат, які військовослужбовці віддають, захищаючи свою країну, а саме: моральні, духовні, психічні, психологічні та фізичні.

Кожна країна має свої особливості та специфіку забезпечення соціального захисту військовослужбовців. Проте у більшості країн світу держава піклується як про якість соціального захисту військовослужбовців, так і про реальну можливість отримання ними цих пільг. Для забезпечення соціальних гарантій більшість країн світу реалізують цілий комплекс державних заходів, які спрямовані на забезпечення гідного рівня життя і задовільного самопочуття як самих військовослужбовців, так і членів їх сімей;

Аналіз зарубіжного досвіду забезпечення соціальних гарантій військовослужбовців засвідчує, що найрозвиненіша та найбільш відпрацьована система грошового забезпечення військовослужбовців створена в США і країнах НАТО. Вона повністю відкрита для суспільства і інформація про соціальний захист посідає надзвичайно вагоме місце в рекламі військової служби.

Гарантовані соціальні виплати військовослужбовцям у США, Німеччині, Франції та у багатьох інших країнах світу мають загалом однакову структуру: основні оклади, додаткові виплати і надбавки, продовольча і постійна житлова надбавка (зокрема тимчасові, спеціальні, заохочувальні виплати і компенсаційні доплати), одноразові виплати під час звільнення з військової служби.

Так, у збройних силах США до числа основних проблем під час розв’язання соціально-економічних питань належать перш за все дефіцит сучасного житлового фонду. Розміри житлових приміщень (квартир) визначаються згідно з нормами для цивільного населення. Так, сім’ я із трьох осіб має право на трикімнатну квартиру. У разі оренди приватних квартир або будинків їх придбання передбачає виплати соціальної житлової надбавки. Її величина залежить від військового звання і посадового окладу. Для полковника передбачається будинок або квартира, де є три спальні кімнати.

У збройних силах Туреччини більшість офіцерів проживають в будинках пільгового житлового фонду Міністерства Національної оборони. Житло будується на усій території Туреччини за єдиною програмою під безпосереднім керівництвом Генерального штабу. Стандартна площа квартир у службових будинках 85-150 м², орендна плата за проживання в них у 8-10 разів нижча звичайних.

В Україні теж задекларована розгалужена система забезпечення соціальних гарантій військовослужбовців. Проте наявність значної кількості нормативно-правових актів не допомагає реалізувати соціальний захист військовослужбовців. На жаль, більшість норм, що прописані в законах, уже застаріли та є суто декларативними. Так, держава, відповідно до законів, гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби та стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Насправді ж, наприклад, надання житла або кредитів на житло можливе тільки після 20 років вислуги.

Міністерство оборони декларує, що вже найближчим часом військовослужбовець матиме право на депозитно-монетарне забезпечення, незалежно від того, отримав він у спадок якесь житло чи ні. Планується, що через 5 років міністерство взагалі відмовиться від черги. У військовослужбовця буде єдиний електронний військовий квиток. І цього йому буде достатньо. Не потрібно буде ходити по кабінетах, збирати документи, кудись їх подавати. Запланована реформа квартирно-експлуатаційних управлінь.

Громадська Спілка «Асоціація виробників озброєння та військової техніки України» має власну стратегію розвитку будівництва житла для військовослужбовців та головне можливості – до складу Асоціації входить ряд будівельних компаній, які мають для цього досвід в даній сфері та належні будівельні потужності.

Ми підготували відповідне звернення та я вже провів ряд зустрічей з керівництвом Міністерства оборони України з проханням залучити експертів Асоціації до вирішення такої вкрай гострої на сьогодні соціальної теми – будівництва житла для військовослужбовців. Я особисто та інші члени Правління Асоціації прикладемо максимум зусиль для практичного розв’язання цього питання.

Як відомо, приватні структури більш гнучкі в своїй діяльності, позбавлені бюрократичних перешкод та більш орієнтовані на кінцевий результат. Переконаний, що саме державно-приватне партнерство в даній сфері і збільшення державного фінансування є запорукою досягнення успіху та забезпечення усіх військовослужбовців України, які цього потребують, власним житлом вже в найближчі п’ять років.

Вважаю, що вже найближчим часом необхідно прийняти Програму забезпечення військовослужбовців ЗС України службовим житлом на період проходження військової служби та власним житлом на пільгових умовах як частина довгострокового контракту на службу в ЗС України або іншому військовому формуванні.

Програма має передбачати:

• право обирати житло в будь-якому населеному пункті України незалежно від місця служби;
• накопичувальний характер і давати змогу у будь-який час скористатися накопиченою пільгою;
• накопичення пільги та використання її незалежно від наявності іншого житла;
• накопичення пільги в м², що захистить накопичення від інфляції;
• право на отримання службового житла на період служби чи компенсацію незалежно від права отримання власного житла на пільгових умовах.

Наша амбітна мета – «ЗАБЕЗПЕЧИТИ ВСІХ ВІЙСЬКОВИХ ЖИТЛОМ ЗА П’ЯТЬ РОКІВ!»

Сьогодні в армії є дуже багато надлишкових фондів, багато вивільнених містечок, є території неподалік від великих міст, які стоять пусткою, а Міністерство оборони витрачає кошти на їхню охорону. Потрібно підходити до цього питання по господарськи.

Ми пропонуємо дієвий вихід – це інвестиційна забудова. Потрібно виробити і застосовувати механізми забезпечення житлом військовослужбовців за небюджетні кошти, використовуючи надлишкові фонди. І це на сьогодні наш перспективний напрямок. За найближчі 5 років ми хочемо завдяки цьому повністю розв’язати питання забезпечення житлом. Щоб закрити квартирну чергу і питання штатно-посадового житла, потрібно будувати в рік орієнтовно 1 мільйон квадратних метрів. Тоді за п’ять років зможемо сказати: у нас немає квартирної черги, у нас є депозитно-монетарна програма. Вважаю, що за сприяння керівництва Міністерства оборони ця амбітна ціль може стати реальністю.