Листи «щастя»

14 апреля 2021, 11:17
0
91
Листи «щастя»

Юрист АО «Баррістерс» Кукуюк Ольга

У парламенті зареєстрований проект змін до КАС, ЦПК, ГПК (№ 4360), який передбачає що на офіційну електронну адресу або зазначену у документах електронну пошту відправлятимуть не тільки повістки про виклик у судове засідання, а й копії судових рішень. 
Адресат зобов’язаний буде негайно підтвердити їх отримання, а якщо ні — наступного дня секретар судового засідання складе відповідну довідку і вважатиметься, що рішення отримано з усіма наслідками для початку перебігу процесуальних строків. ​
Безумовно, такі зміни до вищевказаних процесуальних кодексів викликані необхідністю вдосконалення порядку надсилання учасникам судових процесів процесуальних документів (викликів-повідомлень та судових рішень), задля, пришвидшення судового розгляду, що обумовлено наступним. 
​Так, мабуть кожен із представників юридичної професії стикався із такою проблемою, як отримання судових рішень із порушенням процесуальних строків. Вказана проблема, зумовлена недостатністю фінансування потреб судової системи, зокрема, у частині фінансування поштового відправлення судової кореспонденції учасникам процесу, що відкрито відображається на офіційному веб-порталі «Судова влада України». З огляду на вказане, учасники процесу повинні особисто звертатися до відповідних судів за отриманням копій судових рішень, задля реалізації, своїх прав, зокрема, на апеляційний, касаційний перегляд та виконання судового рішення. ​
Слід відзначити, що в умовах пандемії вказана проблема набула нового забарвлення, оскільки, мінімізація таких візитів, беззаперечно, буде сприяти зменшення рівня захворювання на COVID-19, а отримання копій судових рішень на офіційну електронну адресу учасників судового процесу або зазначену ними у документах електронну пошту забезпечить реалізацію їх прав на апеляційний, касаційний перегляд та виконання судового рішення. ​
Однак, наразі, відповідно до процесуального законодавства України та сталої практики Верховного Суду, суди повинні чітко дотримуватись вимог процесуального закону, який зобов`язує вручати судові документи завчасно з використанням послуг поштового зв’язку. 
Варто зазначити, що систематично порушуються терміни пересилання поштових відправлень, встановлені Нормативами і нормативними строками пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 року № 958. При цьому, незважаючи на такі порушення, державний бюджет продовжує витрачати мільярди гривень на такі поштові послуги. 
Складається ситуація, відповідно до якої саме від роботи АТ «Укрпошта» залежить належне повідомлення учасників справи про судові засідання та направлення судових рішень. Через неякісні послуги поштового зв’язку значно збільшуються строки розгляду справи, а самі обставини вручення/невручення процесуальних документів суду одержувачем/адресатом досліджуються суддями апеляційної та касаційної інстанцій при перегляді судових рішень і нерідко стають єдиною причиною скасування судових рішень. З огляду на викладене, такі зміни призведуть до пришвидшення розгляду судових справ, прискорять діджиталізацію доступу до правосуддя та загалом мінімізують ризики захворювання в умовах пандемії. 
Однак, детально ознайомившись зі змістом запропонованих змін у сукупності із іншими нормами вищевказаних процесуальних кодексів, які, зокрема, встановлюють перелік обов’язкових реквізитів процесуальних документів, які учасники процесу зобов’язані вказувати, слід відмітити наступне. 
Так, як вбачається зі змісту вищевказаних процесуальних кодексів, такі реквізити засобів зв’язку, як офіційна електронна адреса, або адреса електронної пошти не є обов’язковими та зазначаються у процесуальних документах, якщо відомі учасникам, або взагалі у них наявні, тобто, вказані реквізити не є обов’язковими. ​
Таким чином, реквізити: офіційна електронна адреса, або адреса електронної пошти можуть бути зазначені, як такі, що відсутні, а тому, реалізації вищевказаних змін під великим питанням. Більш того, є окрема категорія людей, яка відповідно до свого способу життя, віросповідання тощо, не користуються мережею Інтернет , не мають ідентифікаційного коду тощо. У зв’язку із цим, вказана категорія осіб буде позбавлена у вчасному отриманні судової кореспонденції та реалізації своїх вищевказаних прав відповідно. ​
При цьому, навіть за наявності у учасників процесу таких засобів зв’язку як офіційна електронна адреса, або адреса електронної пошти, законодавець не передбачив технічні особливості функціонування таких засобів електронного зв’язку, оскільки, бувають обставини, за яких особа не має можливості отримати швидко доступ до власної електронної пошти: відсутність виходу до Інтернет-мережі, хвороба, технічна не справність комп’ютерної техніки тощо. Є очевидним, що такі обставини можуть виникнути через обставини, які не залежать від учасників судового процесу. ​
У той же час, відповідно до вказаних змін, адресат зобов’язаний буде негайно підтвердити отримання відповідного судового рішення, а якщо ні — наступного дня секретар судового засідання складе відповідну довідку і вважатиметься, що рішення отримано з усіма наслідками для початку перебігу процесуальних строків. Однак, законодавцем не враховані вищевказані технічні особливості функціонування таких засобів зв’язку, до того ж, не визначено, у якій формі учасники судового процесу повинні підтвердити отримання відповідного судового рішення, що у свою чергу, може призвести до неоднозначного підходу у судах апеляційної, касаційної інстанції, відносно перебігу процесуальних строків, щодо оскарження відповідних судових рішень. Вказане, беззаперечно, призведе до спорів про неотримання судового рішення в електронному вигляді, що може стати додатковим тягарем для суду. ​
Також варто зазначити, що Європейський суд з прав людини з цього приводу висловився в рішенні від 08.11.2018 у справі «Созонов та інші проти України». Зокрема, Судом зазначено, що загальна концепція справедливого судочинства, яка охоплює основний принцип, згідно з яким провадження має бути змагальним, вимагає, щоб особа була поінформована про порушення справи. Принцип рівності вимагає, щоб кожній стороні була надана розумна можливість представити свою справу за умов, які не ставлять її в істотно несприятливе становище у порівнянні з іншою стороною. ЄСПЛ дійшов до висновку, що на національні суди покладено обов`язок з`ясувати, чи були повістки чи інші судові документи завчасно отримані сторонами та, за необхідності, фіксувати таку інформацію у тексті рішення. У разі невручення стороні належним чином судових документів, вона може бути позбавлена можливості захищати себе у провадженні. Так, розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає належних відомостей про вручення йому судової повістки, є порушенням статті 129 Конституції України і статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. ​
Окремо слід зупинитися на тому, що така «презумпція повідомлення» може призвести до нових форм рейдерства та підробок, з огляду на те, що вказані зміни не містять такої вимоги до електронного листування, як накладення електронного цифрового підпису учасниками процесу, у тому числі судом, або секретарем судового засідання. Таким чином, зворотній зв'язок, щодо отримання повістки або копії судового рішення може бути здійснений зовсім іншою особою, яка не є учасником судового процесу, однак, зацікавлена у результаті її вирішення. У зв’язку із цим, перебіг процесуальних строків розпочнеться, однак, дійсні учасники процесу будуть про це не проінформовані, що призведе до незворотних наслідків для них, таких як, рейдерського захоплення майна у формі безпідставного накладення арешту та, як наслідок, його стягнення, або реалізації. ​
До того ж, законодавцем у вказаних змінах м не передбачено порядок здійснення реєстрації прав, або обтяжень, що виникають із судового рішення. ​
Так, на сьогоднішній день державну реєстрацію права власності на нерухомість та землю, а також реєстрацію обтяжень здійснюють численні реєстратори, нотаріуси, які підконтрольні Міністерству юстиції України. Вказане питання, зокрема, врегульоване Постановою КМУ від 25.12.2015 року № 1127 «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Відповідно до вказаної постанови, для реєстрації прав на нерухоме майно, обтяжень тощо, заявник має подати до нотаріуса, або реєстратора з поміж ряду відповідних документів також судове рішення. Однак, жодних приміток, щодо можливості надання електронної копії такого судового рішення, задля здійснення відповідної реєстрації, у вказаній постанові відсутні. Таким чином, наразі, електронна копія судового рішення не дозволить зацікавленим особам зареєструвати свої права, або відповідні обтяження у реєстратора або нотаріуса. ​
З огляду на викладене, такі зміни до вищевказаних процесуальних кодексів, беззаперечно, посприяють економії фінансових витрат з Державного бюджету та однозначно призведуть до скорочення видатків судів та послуги поштового зв’язку, а також вирішить проблему направлення судової кореспонденції у період карантинних заходів. Однак, прийняття вказаного проекту Закону, наразі, є передчасним, оскільки законодавцем не враховано такі ризики, як виникнення неоднозначного підходу в обрахуванні судами процесуальних строків, задля реалізації учасниками судового процесу свого права на оскарження відповідних судових рішень, можливість підробки електронних повідомлень зацікавленими особами, а також подальше виконання таких судових рішень.
Рубрика "Блоги читателей" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: События в Украине
ТЕГИ: законопроект,судовий процес,судові рішення,електронний документообіг
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.