На шляху до Євроінтеграції

12 апреля 2021, 13:12
0
69
На шляху до Євроінтеграції

Юрист АО «Баррістерс» Мідянка Андрій

Захист прав інтелектуальної власності – один з найбільш актуальних напрямів у частині правового забезпечення, враховуючи економічне значення нематеріальних активів та їх значення для розвитку підприємницької діяльності. Підтвердженням даного твердження є прийняття низки нормативно-правових актів, як національного, так і міжнародного значення.​Основним джерелом міжнародного законодавства щодо захисту прав інтелектуальної власності стала Директива 2004/48 ЄС прийнята 29 квітня 2004 року Європейським Парламентом і Радою Європейського Союзу про забезпечення дотримання прав інтелектуальної власності. 
Директива встановлює загальні вимоги щодо заходів, процедур та засобів, які необхідні для ефективного захисту прав інтелектуальної власності. 
Судовий захист на результати інтелектуальної власності є однією з важливих умов успішного розвитку економіки держави. Захист права інтелектуальної власності здійснюється у передбаченому законодавством порядку із застосуванням належних форм, засобів і способів. 
На сьогоднішній день в Україні немає в судовій системі суду, який вирішував би спори щодо охорони прав інтелектуальної власності. Зважаючи на специфіку справ, тенденцію до їх збільшення та різноманітності виникає необхідність у створенні єдиного судового органу, який би забезпечував належний захист прав інтелектуальної власності. 
Україна, ставши на шлях Євроінтеграції та спираючись на досвід зарубіжних країн, почала плідно працювати в напрямку розвитку інтелектуальної власності. Так, при прийнятті нового Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06. 2016 р. та внесення змін до Конституції України у частині правосуддя, розпочався черговий етап проведення судової реформи. Однією з новел цієї реформи є створення нового суду – Вищого суду з питань інтелектуальної власності. Доцільність проведення відповідної реформи у контексті створення судового органу, який би ефективно здійснював захист прав інтелектуальної власності, обумовлюється рівнем порушення прав інтелектуальної власності. Так, за рейтингом міжнародного альянсу інтелектуальної власності та права Україна входить до списку «піратських країн», що негативно впливає на імідж країни та занепад економіки, у зв’язку з небажанням іноземних інвесторів розвивати свій бізнес на теренах нашої держави. 
Питання створення спеціалізованого суду із захисту прав інтелектуальної власності підіймалося українськими законодавцями ще на початку цього століття, так званий патентний суд. Зокрема, Указом Президента України «Про заходи щодо охорони інтелектуальної власності в Україні» від 2001 р., Указом Президента України «Про основні напрямки конкурентної політики на 2002-2004 роки» від 19.11.2001 р. 
На сьогоднішній день суд із захисту прав інтелектуальної власності ще не функціонує, тому розгляд справ з інтелектуальної власності здійснюється судами різних юрисдикцій, що призводить до різного застосування одних і тих самих норм законодавства, яке регулює інтелектуальну власність. Саме ця підстава є однією з найголовніших для функціонування Вищого суду з питань інтелектуальної власності, так як єдиний суд з кваліфікованими суддями дасть можливість уникнути різної правозастосовної практики та сприятиме формуванню сталої практики для розгляду певних категорій справ. 
Враховуючи судову систему України, що базується на триступеневій інстанційності, Вищий суд згідно з реформою буде діяти як суд першої інстанції, судові рішення якого можна буде оскаржити у Верховному суді (Касаційний господарський суд), уникаючи апеляційне провадження. Строки розгляду справ суттєво зменшаться, що є дотриманням одним із основних постулатів здійснення судочинства – розумних строків. 
Особливу увагу необхідно звернути на підбір суддівського корпусу та працівників апарату. Так, відповідно до законопроекту до суддів Вищого суду висуваються додаткові вимоги, які полягають у наявності відповідної кваліфікації та досвіду роботи в сфері інтелектуальної власності не менше п’яти років. Таким чином, перевага надається патентним повіреним та юристам, які працювали в даній сфері. На думку автора, подібні вимоги необхідно застосувати і до певних категорій працівників апарату – помічників суддів, консультантів, працівників відділу правової роботи та секретарів судового засідання, тому що саме ці посади на постійній основі забезпечують безпосередню роботу суддів. 
У доцільності створення Вищого суду з питань інтелектуальної власності питань немає, але паралельно з цим необхідно вирішити питання щодо створення процесуального кодексу, який би відповідав всім потребам для здійснення судочинства. Підсумовуючи, можна стверджувати, що реформа сфери інтелектуальної власності – важкий процес, який триває достатньо довго та потребує ще доопрацювань у даному напрямку. Однак, це необхідний крок для приведення судової системи та правосуддя до європейський стандартів. Подібний крок сприятиме, перш за все, захисту результатів інтелектуальної власності людини, що призведе до притоку іноземних інвестицій в економіку країни. 
Основними перевагами створення Вищого суду є уніфікація законодавства, встановлення єдиного підходу до вирішення правових спорів, скорочення термінів розгляду справ при винесенні законного рішення, а також підбір висококваліфікованих фахівців, які здійснюватимуть правосуддя та сприятимуть його виконанню.
Рубрика "Блоги читателей" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: События в Украине
ТЕГИ: євроінтеграція,захист,інтелектуальний продукт
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.