Висока ціна за журналістську етику та незалежну журналістику

З 1991 по 2017 роки в Україні загинуло 68 журналістів

В Україні наближається час до ще одних виборів, а саме місцевих. Звична річ, що за багатовікову історію проведення виборів на посаду чи то президента держави, чи до парламенту вироблена певна стратегія та комплекс заходів аби бути реальним конкурентом у виборчому процесі і мати бодай надію на перемогу. Це може бути прояв турботи про виборців – впорядкування паркових зон, прибудинкових територій, ремонт доріг або реклама, шляхом розміщення відповідних білбордів, розповсюдження друкованих матеріалів із передвиборчою програмою.

Однак, у час новітніх технологій, з'являються нові можливості заявити про своє «Я», а саме реклама на телебаченні, у соціальних мережах, на відео-хостингах, участь у відповідних політичних ток-шоу. Все це - цілком реальні та законні методи популяризації певної персони чи політичної сили.

Проте, звична річ, що часом не достатньо лише рекламувати себе, адже опоненти можуть користуватися авторитетом у населення, або бути учасниками телепередач, радіо-ефірів, прямих трансляцій, що позитивно впливає на виборця і спонукає до думки: «Цього кандидата я, принаймні, знаю в лице». У такому випадку, певні політики вдаються вже зовсім до інших методів, а саме т.зв. замовлення «чорного піару» чи прихованої реклами, яка у журналістському середовищі отримала назву «джинса». І не дивно, коли статті із дискредитуючими матеріалами чи неперевіреною інформацією з'являється через фейкові сторінки у соціальних мережах, але й на сторінках провідних Інтернет-видань чи у друкованих виданнях незалежно від того чи то Київ чи Львів, чи будь-яке інше місто. Ба навіть більше, така діяльність активно відслідковується журналістами та працівниками спеціальностворених структур країни-агресора, які не будуть перевіряти достовірність інформації, а одразу ж ініціюють підготовку провладними ЗМІ десятків статей, що негативно впливає на рівень інформаційної безпеки нашої держави.

У такому разі нагадаємо, що журналістська етика – набір правил і норм поведінки, яких мають дотримуватись всі, хто збирає, опрацьовує та поширює масову інформацію. Та не забуваймо, що кожен, хто має права, відповідно наділяється і певними обов’язками. Зокрема, одним із пріоритетних обов’язків журналіста є подавати для публікації об’єктивну і достовірну інформацію. Крім цього, не кожна людина, мабуть, знає, що з 1991 по 2017 роки в Україні загинуло 68 журналістів. Чи не зависока ціна за такі поняття як «незалежна журналістика» та дотримання журналістської етики поряд із тими, хто готовий відійти від будь-яких норм та правил за 30 срібняків?