Застереження щодо запровадження накопичувальної пенсійної системи

Мінсоцполітики оприлюднило черговий проект Закону щодо накопичувальної системи...

Попри застереження представників МВФ і Світового банку знову активізувались  урядові розмови щодо запровадження  накопичувальної пенсійної системи . Видно,  особам, що нажилися на розоренні українських банків тепер не терпиться поживитися з пенсійних накопичень.

Мінсоцполітики оприлюднило проект Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо накопичувальної професійної пенсійної системи»

Проектом закону передбачається для початку  запровадити накопичувальну професійну пенсійну систему для окремих категорій осіб віком до 35 років (станом на 1 січня 2021 року) з числа зайнятих на роботах за Списками № 1, № 2  ( праця в  шкідливих для здоров”я умовах) та деяких інших категорій осіб, які мають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Страхові внески, які надійдуть за учасників накопичувальної професійної пенсійної системи ПФУ спрямовуватимуться до недержавних пенсійних фондів. Учасники самостійно обиратимуть недержавний пенсійний фонд, до якого спрямовувати такі внески.  

Проте, експерти з міжнародних фінансових інститутів радять керівництву України утриматись від запровадження накопичувальної пенсійної системи, зокрема про це йшлося в листі МВФ. 

Розглянемо деякі застереження щодо запровадження накопичувальної системи:

1. В умовах війни та економічної кризи під питанням ефективність розміщення та використання коштів на накопичувальних рахунках

За експертними оцінками та з досвіду інших країн, інвестування коштів накопичувальної пенсійної системи буде ефективним за умови, якщо інвестиційний дохід від інвестування пенсійних активів перевищуватиме рівень інфляції за рік щонайменше на 2%-3%!

2. Відсутність інструментів гарантування збереження коштів пенсійних накопичень громадян та дієвого контролю за їх розміщенням та використанням.

При тому, що накопичувальна система пенсійного страхування є загальнообов'язковою та державною. Такими інструментами могли би бути:

–  створення централізованого гарантійного фонду. При цьому, за розрахунками експертів, це збільшує вартість адміністрування на 1-2,5%;

–  посилення вимог до компаній з управління пенсійними активами, зокрема у частині формування ними власного резервного фонду.

3. Не встановлено обмеження адміністративних витрат

Кошти накопичувальної системи пенсійного страхування використовуються, у тому числі, для оплати послуг – компаній з управління активами відповідного недержавного пенсійного фонду; з проведення планової аудиторської перевірки; виконавчої дирекції Пенсійного фонду з адміністрування Накопичувального фонду; з адміністрування недержавного пенсійного фонду.

Як свідчить досвід країн, у яких тривалий час функціонує другий рівень пенсійного забезпечення, в накопичувальній системі пенсійного страхування, високі адміністративні витрати призводять до низького рівня результатів довгострокового інвестування, що призводить до зменшення розміру пенсійних виплат.

Приклади: 

а) Аргентина. Упродовж 14 років функціонування накопичувальної системи третина загальної суми внесків пішла на адміністративні витрати. Середня реальна ставка інвестиційного доходу становила 9,9%, проте з урахуванням адміністративних видатків, показник інвестиційного доходу часто мав від'ємне значення;

б) Угорщина. Накопичувальна система пенсійного страхування припинила існування. 25 жовтня 2010 р. парламент Угорщини призупинив сплату внесків на індивідуальні рахунки працівників у системі другого рівня і санкціонував переведення коштів другого рівня до солідарної системи першого рівня. За висновками фахівців Програми розвитку фінансового сектора (USAID/FINREP-II), причиною її ліквідації був, у тому числі, занадто високий рівень довгострокових витрат угорської пенсійної системи;

4. Зменшення частини внесків до солідарної пенсійної системи за рахунок їх перерозподілу до накопичувальної системи.

Це призведе до збільшення дефіциту Пенсійного фонду та фондів соціального страхування. При цьому, передбачається подальше зменшення коефіцієнту ЄСВ.

Уряд мусить врахувати негативний досвід інших країн: 

– запровадження накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування не повинно мати негативного впливу на фінансове забезпечення солідарної пенсійної системи;

– забезпечення на належному рівні пенсійних накопичень та відповідних пенсійних виплат з накопичувальної системи потребує стабільного економічного зростання, значного підвищення рівня заробітної плати та зниження рівня інфляції в країні;

– на стартовому етапі впровадження накопичувальної системи мають бути вжиті такі заходи, які б унеможливили зловживання і завищені адмінстративні витрати та запобігли б негативним наслідкам запровадження накопичувальної системи –  перетворення її на сумнозвісну фінансову піраміду!

У цьому контексті необхідно взяти до уваги висновки Головного науково-аналітичного управління Верховної Ради щодо можливості поширення негативного досвіду країн Східної Європи з більш розвиненою економікою і правовим порядком, у яких законодавчими рішеннями намагаються повернути накопичені громадянами кошти у солідарну пенсійну систему, або й націоналізувати ці кошти (як, наприклад, в Угорщині).

У Литві і Латвії ставку внесків у другий рівень пенсійної системи протягом декількох років знижували до 2% від зарплати, а в Естонії звели до нуля.

Чехія у січні 2016 року оголосила про ліквідацію другого рівня, який був створений лише у 2013 році.

У Польщі у лютому 2014 року через введені державою обмеження на форми інвестування фондами страхування останні почали отримувати негативну дохідність (зокрема, було заборонено інвестувати у державні облігації, а попередні інвестиції необхідно було безоплатно повернути державі для скорочення державного боргу). Згодом польський уряд дав громадянам термін у три місяці на повернення до солідарної системи за мовчазною згодою, якщо не буде заявлено про відмову, і продовжує у подальшому таку практику. Таким чином, другий рівень пенсійної системи найближчим часом може припинити своє існування.

На жаль, накопичувальна система східноєвропейських країн не виправдала сподівань на побудову такого рівня пенсійного забезпечення громадян, який напрацьовано у західній Європі, зокрема, через нижчий рівень зарплат і відповідних йому внесків, слабкий розвиток фінансових інститутів і невеликий вибір фондів для інвестування з достатньою дохідністю на пенсійні накопичення.

Додаток. Приклади діяльності недержавних пенсійних фондів.

1. Корпоративний недержавний пенсійний фонд Національного банку України.

У лютому 2015 року на офіційному веб-сайті Служби безпеки України оприлюднена інформація щодо відкриття кримінальних проваджень за фактами розтрати та легалізації грошових коштів колишніми службовими особами Корпоративного недержавного пенсійного фонду Національного банку України.

Посадовці фонду розробили протиправну схему розтрати коштів установи, перевівши на рахунки комерційних структур понад 600 мільйонів гривень. Гроші спрямовувалися на придбання цінних паперів емітентів, які мають всі ознаки фіктивності.

У результаті протиправної діяльності колишніх посадовців фонду значних фінансових втрат зазнали понад 10 тисяч працівників НБУ – учасників недержавної програми пенсійного забезпечення. Головним слідчим управлінням Служби безпеки України відкрито кримінальні провадження за ст. 191 та ст. 209 Кримінального кодексу України. Слідчі дії тривають.

Довідка: НПФ НБУ –  найбільший недержавний фонд в Україні. Його активи, за даними Національної асоціації НПФ України, на червень 2014 року становили 1,571 млрд грн, а частка в загальній вартості активів пенсійних фондів –  66%. Кількість учасників у пенсійному фонді НБУ становила 12,9 тис. осіб.

2. Країна: США. Рік, у якому відбувся скандал: 2001 р. Сума збитків: 1 млрд доларів. Кількість людей, що постраждали: більше 80 тисяч осіб.

Деталі: У грудні 2001 року американська енергетична корпорація "Енрон" об'явила про банкрутство.

У результаті "згоріли" пенсійні заощадження, які було вкладено в акції корпорації пенсійним фондом, який контролювався безпосередньо корпорацією.