Протоієрей Юрій Джумарик говорив про складні істини простими словами

Такі зустрічі, як та, що відбулася отцем Юрієм у старовинному храмі, залишаються у серці назавжди – Олег Володарський

Молитва до святого Іоана Воїна

О преславний угоднику Христів Іоане воїне, хоробрий у битвах, ворогів прогонителю і покривджених заступнику, всіх православних християн великий захиснику і угоднику Христів, пом’яни нас, грішних і недостойних рабів, у бідах, і скорботах, і печалях, і у всяких лихих напастях, і від усякого злого кривдника захисти нас, бо дано тобі благодать від Бога молитися за нас; будь нашим поборником кріпким на всіх видимих і невидимих ворогів наших, щоб твоєю допомогою і міцним заступництвом були посоромлені всі, що чинять нам зло. О великий поборнику, Іоане воїне, не забудь нас, грішних, що молимося тобі і просимо твоєї допомоги і невичерпної милості, і сподоби нас, грішних і недостойних рабів, одержати від Бога невимовні блага, які приготовлені люблячим Його, бо Йому належить усяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духу, нині, і повсякчас, і навіки-віків. Амінь.

Протоієрей Юрій Джумарик, настоятель храму Івана Предтечі (с. Виженка Чернівецької області)

Дорога вела нас вгору, за село Виженка, а сніг і хуртовина лише ускладнювали шлях. Чорні гори і білий сніг, свобода і негода. Такі контрасти зачаровують.

Отець Юрій неохоче дав згоду на програму. На жаль, деякі «акули пера», намагаючись власноруч створити сенсацію, здатні спаплюжити і спотворити будь-що. Перекручування фактів, вирвані з контексту фрази, недолугі коментарі псевдоекспертів давно вже перетворили левову частку ЗМІ на маріонеток в руках своїх господарів. Маріонетки, в яких не залишилося душі, совісті та людяності.

Ступаючи на поріг храму, котрому більше двохсот років, мені, як вірянину, хочеться дякувати Богу за можливість відчути ту благодать, котру дарують такі місця. Храмовий дзвін самим своїм звучанням очищував душу і розум.

Отець Юрій зустрів нас у храмі і, поки ми встановлювали апаратуру і намагалися зігрітися, розповідав нам про храм та його історію. Він був сумний та нерозважливий і, вибачаючись за це, розповів нам про горе, що спіткало його родину – про смерть матері. Пояснивши тим самим відсутність бажання та ентузіазму зніматися в програмі.

Та він пересилив свій біль. Пересилив тоді, коли ми сказали йому, що ті українці, для яких Бог і Україна понад усе, сьогодні вкрай потребують підтримки рідної Матері-Церкви. Український священик змінився на очах, почувши про те, що він потрібен Нації.

Священик проповідував істину. Ми не помітили, як промайнули зйомки програми. Він говорив про складні істини простими словами. Під час програми до храму увійшла тендітна жінка. Багатодітна мати родом з Одеси, котру доля завела так далеко від місцевості, в якій вона народилася. Як же вона тішилася з того, що знімають в її рідній церкві, що глядачі матимуть змогу побачити їх такого щирого та совісного священика. Радість просто переповнювала її.

Ми їхали засніженою дорогою і в душі вже зароджувався сум за незрівнянною красою Буковинських Карпат. Сніг укривав світ навколо білою ковдрою, а душа відчувала, що такі зустрічі, як та, що відбулася в цьому старовинному храмі залишаються у серці назавжди.

Снігова ковдра наповнювала відчуттям затишку майбутнього. Сніжинки падали на скло і перетворювалися на краплинки сліз за Карпатами, що віддалялися… Я зачарований моєю рідною українською Буковиною!

Авторська програма Олега Володарського «СПОВІДЬ». Герой програми – Протоієрей Юрій Джумарик, настоятель храму Івана Предтечі (с. Виженка Чернівецької області)