Який шлях потрібно пройти Україні, щоб вберегти державу від "вбивчого " пластику?!

Про шкідливість  пластикових виробів останнім часом говорять багато, але все таки більшість людей не ознайомлені з  руйнівними  цифрами  пластикового «життя» (  або життя пластику). Для прикладу:

трильйон пакетів- стільки виробляється  пакетів у світі за 1 рік;

25 хв.- термін використання   всього одного пакета;

100-200років-  термін розкладання  такого «вбивчого» пакета;

200 років- термін розкладання губок  для посуду;

 8млн.тон – саме стільки пластику потрапляє щороку в світовий океан;

10 – стільки    в середньому гине тварин  кожного дня, бо ж переплутали пластик з їжею.

200років –рівно стільки розкладається пластикова трубочка, а час її використання  всього-на всього 10 хвилин.

Останнім часом  набирає обертів використання крафтових стаканчиків для кави to go, але мало хто знає, що одна така ємкість  розкладається 50 років. Кожна людина в середньому  за рік використовує 500шт. стаканчиків. Вражаючі цифри,  чи не правда ж?! Фахівці ООН стверджують,що до 2050 року пластику в Світовому океані буде більше ніж риби, якщо людство не оговтається.

Ще  потрібен пакет?  Що ми залишимо своїм нащадкам? Гори, моря, океани,  пустелі- зі сміття?!  

Цього року в США вчені знайшли  мікрочастини пластику в дощових краплях, йдеться  в доповіді Геологічної служби США (USGS). Мікропластик - тверді частинки будь якого виду пластику розміром до 5 мм. Такий  дощ пройшов не тільки у місцях проживання людей, але й у горах, до яких дістатися вкрай важко. Однак вчені зазначають, що більша кількість пластику була виявлена саме у місцевостях, де проживають люди.   Але ж цей дощ життєво необхідний для рослин, водоймів і грунту. Виходить «що посієш- те й пожнеш?». Чи не забагато ми «посіяли», а час «збирати жнива» невпинно насувається. Сказати точно за скільки років можна покращити стан екологічного середовища  ніхто не береться, та й взагалі чи  можливо таке.

На сьогоднішній день, Україна приєдналась до числа тих країн, які уже повністю або частково заборонили використання пластикових пакетів. 33 країни світу повністю заборонили використання та обіг деяких поліетиленових пакетів. Ще в 53  країнах діє  часткова заборона або податок на пакети. Пластикові вироби, полегшували нам життя роками, десятиліттями – людство звикло до такої зручності. Постає питання – як відмовитись від  пластику на загальнодержавному рівні?

Євросоюз наближається до революційних змін – відмови від пластику, що не піддається переробці. «Нові правила виробництва і переробки прописані в Європейській директиві щодо пластику» – повідомляє Європейська Правда. Спробую на досвіді сусідньої Польщі показати, які реформи доведеться провести країні, яка намагається перейти на екорівень життя. Попри те, що в принципі система роздільного збору сміття вже давно функціонує в Польщі, зараз переробка пластику в країні лишається на низькому рівні. Немає пунктів прийому та системи утилізації пластикових пляшок, до того ж одноразові упаковки виробляють з низькоякісного пластику –лише 40% упаковок підлягають рециклінгу. Все інше потрапляє на звалища.Певні зміни запроваджували і раніше. Екореволюція найбільше  зачепить харчову промисловість – головного замовника упаковок. Але поки що не всі усвідомлюють масштаб змін. Особливо це стосується малих підприємств.

«Для харчового сектора прощання з пластиком означає необхідність переобладнати виробничі лінії під нові упаковки. Не пізніше 2023 року всі пластикові пляшки повинні бути зроблені як мінімум на 25% із вторинної сировини, а до 2030 року – на 30%», – говорить Кшиштоф Бачинський, голова ЕКО-ПАК, організації, що займається управлінням відходами.

Очевидно, що нововведення призведуть до зростання цін на продукти, а це своєю чергою, вдарить по кишені споживачів. Особливо сильно зміни торкнуться галузі напоїв. У 2024 році з магазинів мають зникнути пластикові пляшки з кришками, що закручуються. До 2025 року Польща зобов'язана забезпечити вторинну переробку 50% штучних матеріалів, до 2030 – 55%. Однак у випадку пластикових пляшок директива збільшує цей рівень ще на 40%. Щоб досягти цього, держава має запровадити систему прийому пластикової тари або встановити селективний збір відходів в рамках системи розширеної відповідальності виробників.На ринку вже з'являються замінники пластику – зокрема, дерев'яний посуд, а також посуд з кукурудзяного крохмалю і скла.  Щоб нова система працювала, перш за все треба потрібно  змінити  всю систему управління комунальними відходами. Це органи місцевого самоврядування (вони несуть відповідальність за організацію збору відходів), фірми, що збирають комунальні відходи (вони повинні стати першим "ступенем" якості селективного збору), пункти сортування відходів (вони готують сміття до рециклінгу), утилізаційні організації (які забезпечують сам процес переробки), сміттєспалювальні заводи і, нарешті, підприємства, що поставляють на ринок пластмасу (вони очікують якісної вторинної сировини для виробництва нових упаковок). 

            В Україні ситуація складніша, бо потребує  розбудови цієї самої системи. Сьогодні в країні майже 96% усіх відходів, у тому числі пластик, відправляється на полігони, де роками продовжує "жити" у ґрунті. У нас відсутня культура сортування сміття, а переробляється лише 7% утворених побутових відходів. Це відбувається унаслідок відсутності налагодженої і розвиненої інфраструктури роздільного збирання, потужностей для переробки такого виду відходів, а ті, які існують, навіть недозавантажені: за можливості переробляти 337 тис. тонн пластику переробляється лише 180 тис. тонн. Більше того, представникам заводу з переробки пластику у Фастові, що під Києвом, раніше доводилось мандрувати всією Україною у пошуках пластикової тари, а зараз питання вирішене через прямі поставки сировини з Польщі, Словаччини тощо. Маючи купу свого сміття  нас більше приваблює закордонне.

До того ж Україна  тільки нещодавно стала на шлях «життя без пластику» . Цього місяця Верховною  Радою України   зареєстровано і прийнято  законопроєкт , який обмежує обіг пластикових пакетів на території України.

Проектом передбачається:

1.        Заборона розповсюдження пластикових пакетів в об’єктах роздрібної торгівлі та об’єктах ресторанного господарства товщиною до 50 мкм з 1 січня 2022 року.

* обмеження не поширюються на біорозкладні пластикові пакети та надлегкі пластикові пакети шириною до 225 мм (без бокових складок), глибиною до 345 мм (з урахуванням бокових складок), довжиною до 450 мм (з урахуванням ручок), призначені для пакування та (або) транспортування свіжої риби і м’яса та продуктів з них, а також сипучих продуктів, льоду, які розповсюджуються у об’єктах роздрібної торгівлі в якості первинної упаковки.

2.        Заборона розповсюдження оксорозкладних (оксобіорозкладних) пластикових пакетів в об’єктах роздрібної торгівлі та об’єктах ресторанного господарства з 1 січня 2022 року.

3.        Заборона схиляння споживачів до купівлі пластикових пакетів.

4.        Обов'язкове маркування біорозкладних пластикових пакетів на відповідність Національним стандартам ДСТУ EN 14995:2018, ДСТУ EN 13432:2015.

5. Стимулювання виробництва біорозкладних пластикових пакетів.

6. Встановлення відповідальності за порушення норму закону.

«В Україні є потужності для виробництва біорозкладних пакетів, але на них поки немає попиту. Встановлення заборони на розповсюдження звичайних пластикових пакетів окрім надзвичайно позитивного впливу на стан довкілля буде стимулювати попит на виробництво біорозкладних пакетів, що здешевить їх для кінцевого споживача. Це дозволить виробникам застосовувати інноваційні технологічні процеси та наладити експорт біорозкладних пакетів до країн, де вступила у дію заборона на використання пластикових пакетів» - говорить   Олег Бондаренко,  Голова Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування.

Проте найперше, що мусить зробити кожен громадянин України – це почати сортувати сміття, купити декілька сумок із тканини, і обов’язково відмовитись від запропонованого пакета на касі магазину. Чиста Україна-це реально, бо все в наших руках!