Порти Азовського моря

Ескалація конфлікту в Керченській протоці, антикризові кроки та обережний оптимізм.

Війна на сході України та окупація Криму Російською Федерацією завдали колосальних збитків нашій державі та економіці країни. Особливо вразливими до гібридної війни з боку Росії виявилися українські порти Азовського моря. 

За роки російської агресії порти Азовського регіону втратили майже половину суднозаходів, половину вантажів та недоотримали близько 6 млрд грн доходів. Наприклад, якщо в 2015 році загальний вантажопотік Маріупольського та Бердянського портів складав 13,4 тис. тонн, то в 2018 році цей показник склав 7,7 тис. тонн. Це важкий удар по портах і економіці країни.

Окрім того, незаконно збудований міст через Керченську протоку і встановлення надводних габаритних обмежень унеможливили прохід до Азовського моря суден, висота яких перевищує 33 метри. Як наслідок — 144 судна, які раніше працювали на Азово-Чорноморському ринку, тепер не можуть зайти до портів Маріуполя та Бердянська. Втрачено вантажопотоки до південно-східної Азії, Південної Америки, США, Канади. 

Великим ударом для морських портів Азову також стали зупинки з боку ФСБ Росії суден, які прямують з/до портів Маріуполь і Бердянськ, для так званого огляду. Такі «огляди» розпочались у квітні 2018 року і тривали по декілька днів. Після попереджень з боку США та ЄС щодо введення «азовського пакету санкцій» щодо портів РФ в Азовському та Чорному морях, час затримки зменшився в рази.

Але сьогодні ми знов спостерігаємо ескалацію конфлікту в Керченській протоці. Так завдяки моніторинговій групі Майдану закордонних справ ми бачимо, що динаміка середньої затримки судна на вхід до Азовського моря у вересні 2019 року зросла більш ніж в два рази і становить 48,5 годин на судно (до порівняння, влітку цей показник становив 16-19 год.). Середня затримка суден на вихід з Азовського моря становить 89,7 годин на судно, що майже втричі довше ніж влітку. 

Наведені вище діаграми наочно свідчать, що в серпні 2019 розпочалося нове збільшення вимушеної затримки суден, які прямують з/до портів Маріуполь і Бердянськ і повернення до показників вересня-жовтня 2018 року. Схоже, що настав час знов активізувати питання про «азовський пакет» санкцій щодо російських портів Азовського і Чорного морів.

Затримки суден на декілька днів призводять до колосальних збитків власників суден, вантажу та вантажовідправників, які в результаті або відмовляються від заходу до наших портів, або значно піднімають фрахтові ставки.

З огляду на цю складну ситуацію, Міністерство інфраструктури створює стимули, аби компенсувати втрати українських портів Азовського регіону: на сьогодні,  завдання №1 — залучати якомога більше додаткового вантажопотоку за рахунок агропромислової продукції Донецької, Харківської та Запорізької областей, експорту продукції місцевих металургійних комбінатів та імпортного вантажу через порти Азову, шляхом створення сприятливої логістики та низьких цін на всі види перевезень.

Що вже зроблено? Спільно з Укрзалізницею було збільшено пропускну здатність залізниці в напрямку портів Бердянська та Маріуполя, зокрема, розширено напрямок Комиш – Зоря – Волноваха. Також надано знижку 20% на перевезення зернових вантажів, що відправляються на експорт через Маріупольський порт при виконанні гарантованих місячних обсягів 30 тис. тонн. Окремо розглядається питання щодо надання такої ж знижки для Бердянського порту на перевезення металопродукції. 

Окрім того, в Маріупольському порті реалізується проєкт з облаштування спеціалізованого перевантажувального комплексу. Він включає реконструкцію гідротехнічної частини двох причалів і будівництво зернового терміналу. Готовий комплекс збільшить вантажопереробку зернових до 2 млн тонн на рік. На підхідному каналі та внутрішній акваторії порту триває експлуатаційне днопоглиблення. Торік провели роботи в обсязі 360,8 тис. м³, на 2019 рік заплановано збільшити цей показник майже в 6 разів — до 1 983,4 тис. м³. Загалом прохідну осадку для суден до кінця року маємо довести до 8 метрів.

Вдалося залучити додатковий вантаж і в Бердянський порт. З серпня минулого року він обробляє спеціалізований вантаж — комплектуючі до вітряних електростанцій. В цьому році заплановано прийняти 53 комплекти вітрогенераторів для Приморської та Запорізької ВЕС. Для збільшення рентабельності вантажоперевалки у Бердянському порту також триває днопоглиблення.

Зрозуміло, що в умовах фактичної блокади та систематичного порушення основоположних принципів міжнародного морського права з боку РФ, реалізувати 100% свого потенціалу порти Азовського моря об’єктивно не здатні. Все що можемо і повинні зробити — мінімізувати втрати, наскільки це можливо. Певні результати вже є. Маріупольський порт демонструє непогані фінансово-економічні показники, помітно збільшуючи обсяг перевалки. Якщо торік він перевантажив 200 тис. тонн зернових, то станом на початок жовтня цього року вже 321 тис. тонн. 

Я впевнений, що завдяки плідній співпраці і роботі Уряду, Міністерства інфраструктури, разом із керівництвом морських торговельних портів та небайдужих громадських організацій з нашими міжнародними партнерами, ми суттєво покращимо фінансово-економічний стан наших підприємств в Азовському регіоні.