Формула Штайнмайєра. Розбираємо на складові і не шукаємо зраду у таборі перемоги

Формула Штайнмайєра – це не перелік «зрад» чи «перемог», погоджених у Мінську, - це порядок реалізації прийнятих раніше домовленостей про реалізацію «Мінську 2»

1 жовтня п.р. у Мінську українська делегація підписала «формулу Штайнмаєра» на черговому засіданні контактної групи по врегулюванню на сході України. Попри масовий психоз щодо «зради національних інтересів» після оголошення про підписання т.зв. «Формули Штайнмайєра», варто більш детально розібрати покроково як сам зміст поняття, закладеного у це визначення, так і ті наративи,  які своєму зверненні озвучив президент Зеленський.

Перше. Формула Штайнмайєра – це не перелік «зрад» чи «перемог», погоджених у Мінську, - це порядок реалізації прийнятих раніше домовленостей про реалізацію «Мінську 2». Зокрема, тимчасовий закон про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей, відомий також у суспільстві як "закон про особливий статус Донбасу", починає діяти на постійній основі за умови, коли там відбудуться місцеві вибори, проведені згідно з Конституцією України та законодавством України, а також після публікації звіту ОБСЄ, що вибори відбулися за стандартами ОБСЄ та міжнародними стандартами демократичних виборів.

Друге. Капітуляції не буде. Виборів на Донбасі під «дулом кулеметів» не буде. Буде новий закон, який розроблятиме парламент. І якщо якісь військові будуть на Донбасі, то і виборів бути не може. Президент нагадав, що закон про особливий статус Донбасу діє до 31 грудня 2019 року. Скоро буде розроблятись новий закон і дискусія щодо нього буде публічною. В цьому новому законі, за словами президента не буде перейдено жодної "червоної лінії". У цьому контексті президент України підкреслив, що "ніяких виборів під дулом кулеметів не буде і не може бути".

Третє. Кордон повинен бути переданий повністю під контроль українських військових. Місцеві вибори в окремих районах Донецької та Луганської областей відбудуться лише за умови відсутності там будь-яких військових країни-агресора чи самопроголошених псевдо-республік, зазначив президент. "Якщо там хтось буде (ред.-військові) – виборів не буде. Ми підготуємо всі запобіжники. Ми ніколи не підемо на те, щоб проводити вибори, якщо там будуть військові… Якщо там будуть будь-які війська, виборів не може бути", – підсумував президент.

Четверте. Попри тиражовану думку як українських «патріотів»-всепропальців, так і російських мас-медіа про те, що «Зеленського зажали, а тому він погодився», це ніщо інше, як банальна маніпуляція з метою формування хибної думки про сильних «попередників», яких не могли зламати, і «слабку» діючу владу, яку «переконали» одразу. Як заявив сам Зеленський, - «Тиснути на президента України – неможливо. Зараз є дуже багато людей і на заході, і в Україні, які хотіли б впливати на мене. Але я президент України, президент незалежної України і мені здається, і поки що мої кроки свідчать про це, що на мене впливати неможливо".

Nota bene. Підписанням «Формули Штайнмайєра» фактично були усунені останні перешкоди на шляху проведення саміту «нормандської четвірки», який відбудеться найближчим часом. Українські і іноземні дипломати, яких, у томі числі, важко запідозрити у симпатіях Росії, наголошують, - варто утриматися від емоційних оцінок і керуватися фактами, а не інформаційними провокаціями. Поки що причин кричати "зрада" – немає". Все залежатиме від того, як буде виписаний закон про особливий статус для окупованих районів Донбасу, перехідні положення, як вирішиться питання з оцінкою виборів тощо.

Дуже рано давати емоційні оцінки і «купуватися» на провокаційні заяви Лаврова, Пушиліна або кого завгодно. Потрібно виходити з того, що президент хоче врегулювати конфлікт. Україна зацікавлена в конкретному результаті – досягненні миру і відновленні територіальної цілісності і суверенітету.

Поки що немає жодної причини вважати, що кроки з боку чинного президента чи його команди можуть призвести до якихось жахливих наслідків або трагедії.  За його словами, на даний момент президент Володимир Зеленський не може відійти від Мінських угод, які були узгоджені в лютому 2015 року попереднім главою української держави в присутності керівників Франції, Німеччини і Росії.

Є принцип в міжнародних відносинах – якщо держава взяла на себе юридичні зобов'язання, вона зобов'язана їх виконувати. Їх можна допрацьовувати, переробляти... Але відкинути їх – дуже-дуже складно. Практично неможливо.