Стаття 375 Кримінального кодексу України: to be or not to be

29 июня 2019, 17:34
Юрист, адвокат
0
82
Стаття 375  Кримінального кодексу України: to be or not to be
фото з сайту loyer.com.ua

Сьогодні вкотре в юридичних колах актуалізувалася дискусія: бути чи не бути 375 статті (постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови) ККУ взагалі? А чи потрібна така «палиця для биття» суддів? В тому, що згадана стаття часто-густо використовується неправомірно, сумнівів немає. Днями на цьому наголосив і Голова Ради суддів України. Він сказав буквально таке: «зараз правила статті 375 КК України починають використовувати, щоб роками тримати суддю під страхом кримінальної відповідальності із надуманих підстав».

 

  Насамперед, зазначу, що норми про відповідальність суддів за винесення неправосудних судових рішень є у кримінальних кодексах практично всіх держав Європи. Але навряд чи там мають місце зловживання з боку правоохоронних органів, які відбуваються в нашій країні. І не тому, що статті про відповідальність суддів виписані якось інакше. Суть в тому, що правоохоронні органи, як і суспільство в цілому, ставляться з належною повагою до судової системи в цілому. Їм і на думку не спаде спекулювати на темі відповідальності суддів, щоб тримати їх у «підвішеному» стані, зробивши їх, таким чином залежними і покірними. І у винесенні виключно законного рішення залежним суддею виникають глибокі сумніви.

 

А поки дискусія про 375 статтю точиться – вона діє, зумовлюючи незаконні, та не виправдані переслідування суддів, що не хочуть іти на поводу у влади. Відтак, чергові заяви РСУ – зовсім не безпідставні.  А чинна  редакція статті 375 Кримінального кодексу України здебільшого використовується саме як інструмент системного тиску на суддів, у зв’язку з безпідставним ініціюванням питання кримінального переслідування щодо них.

Підтверджує можливість зловживань 375 статтею і Вища рада правосуддя. Так, у своїй щорічній доповіді «Про стан забезпечення незалежності суддів України» у 2017 році, (затвердженим рішенням ВРП  від 13 лютого 2018 року № 463/0/15-18),  зазначається, що передбачена у статті 375 КК можливість притягнення судді до кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення під час здійснення ним судочинства (у рамках розгляду конкретної судової справи), на цей час дуже активно використовується як громадянами, так і правоохоронними органами як засіб тиску на суддю з метою прийняття певного рішення у справі.

У доповіді наводяться і статистичні дані. Так, Генеральною прокуратурою України впродовж 2017 року було зареєстровано 517 кримінальних правопорушень за ознаками постановлення суддею завідомо неправосудного вироку, ухвали або постанови.  У 2016 році - 374 таких кримінальних правопорушення. У 2015 році – 388, у 2014 році – 220). Із зазначених 517 кримінальних проваджень закрито лише 232, ще 6 кримінальних проваджень з обвинувальним актом було скеровано до суду.  

Таким чином, на кінець 2017 року правоохоронні органи здійснювали досудове розслідування 279 кримінальних проваджень, у яких дії суддів щодо відправлення правосуддя оцінюються поза передбаченими законом процедурами апеляційного оскарження.

Отже, робимо висновок: стаття 375 використовується для відвертого тиску на суддів. І ця тенденція рік-у-рік посилюється.

 Зазвичай, у таких кримінальних провадженнях суддів викликають для дачі пояснень, допиту як свідків, у тому числі - щодо вчинюваних ними під час розгляду справ процесуальних дій та прийнятих рішень, що грубо порушує основні гарантії незалежності суддів.

В аналогічній доповіді ВРП за 2018 рік вказується, що протягом 2017 – 2018 років Вищою радою правосуддя виявлено чисельні випадки зловживань слідчими та прокурорами повноваженнями щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру досудового розслідування за статтею 375 КК з очевидною метою - тиск на суд.

Окремо варто наголосити, що у звіті експертів GRECO стосовно результатів четвертого раунду оцінювання України щодо питань запобігання корупції серед народних депутатів, суддів та прокурорів, група експертів акцентувала увагу на тому, що використання прокурорами певних кримінальних правопорушень, зокрема «постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови», також є засобом тиску на суддів. Експерти підкреслили важливість вжиття всіх необхідних заходів для забезпечення поваги і захисту незалежності та неупередженості суддів. Також вони зазначили, що цієї мети можливо досягнути шляхом скасування статті 375 Кримінального кодексу України.

Попре це, законодавці не дуже занепокоєні цим питанням.  У березні 2017 року на розгляд Верховної Ради України було внесено законопроект №6193    «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації кримінальної відповідальності суддів за постановлення завідомо неправосудного судового рішення».

Цим проектом закону пропонується внести зміни до ст. 375 КК України та передбачити диференційований підхід щодо суддівської відповідальності за постановлення неправосудного рішення.  Крім того, є пропозиція доповнити Кодекс новою статтею - 375-1: «Постановлення суддею (суддями) Конституційного Суду України завідомо неправосудного судового рішення».

Вказаний проект не дійшов до сесійної зали, та не був розглянутий навіть у профільному комітеті Верховної Ради.

Разом з тим, без перебільшень можна зазначити, що, окрім іншого, стаття 375 Кримінального кодексу України ще й рудимент радянського часу. Адже інститут неправосудного рішення - це запозичення з російського права в українське. А стаття 375 КК - це своєрідна «рецепція» зі статті Кримінального кодексу Російської Федерації 1996 року і статей 176 Кримінальних кодексів республік СРСР 1960 року і 114 Кримінальних кодексів республік СРСР 1927 року.

В цілому сама ідея законопроекту №6193 щодо диференціації відповідальності суддів за постановлення завідомо неправосудного судового рішення, можливо і не є поганою. Проте, не в українських реаліях і не в такій редакції. В нашому випадку, задля уникнення будь-яких зловживань, направлених на здійснення тиску і протиправного впливу на суддю, варто підтримати ідею вже висловлену експертами GRECO, і  виключити вказану статтю з кодексу.

Цілком очевидно, що склади злочинів, передбачених ст.ст. 368 та 369 Кримінального кодексу, в цілому, охоплюють можливу неправомірну поведінку судді під час здійснення правосуддя. В той же час, законом  «Про судоустрій і статус суддів» передбачений і широкий перелік дисциплінарних стягнень, що можуть застосовуватися до суддів у випадку вчинення дисциплінарного проступку.

Іншими словами: й без 375 КК, існуватимуть механізми притягнення суддів до відповідальності.

Тому, сьогодні скасування статті 375 Кримінального кодексу -беззаперечно своєчасний та необхідний крок на шляху забезпечення суддівської незалежності.


Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: События в Украине
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.