Укрзалізниця зову підняла плату за проїзд.

Укрзалізниця зову підняла плату за проїзд.

Мені хочеться кричати так, щоб почули усі. Чому? Та тому, що наша дорога Укрзалізниця знову без попередження підняла вартість проїзду в приміських поїздах з 18.05.2019р, до прикладу вартість проїзду з ст. смт Красне до ст. Львів була 17грн зараз вартість 28грн. Фактично на половину була збільшена ціна. Можливо всіх це влаштовує але особисто для мене це межа, межа де закінчується терпіння, межа де закінчується розуміння того, що так потрібно. Чому керівники Укзалізниці дозволять собі так ставитись до людей, чому нас вважають за покірних овець які будуть робити те, що їм скажуть. Ціни на проїзд збільшуються кожного року по декілька раз але умови проїзду кожного року все гірше і гірше. Щоб в цьому переконатись достатньо проїхати в електричці хоча б одну зупинку. Але перейдем до фактів, більшість вагонів які зараз курсують приміським сполученням це вагони які були випущені в 1960-1980 рр. (по табличкам, які є у кожному вагоні можна дізнатись рік випуску, той в якому їхала я згідно номеру ЕР9М це 1976р) Так в якому робочому стані вони зараз можуть бути? Все вірно, в печальному, в такому, що коли ти сідаєш в вагон то дійсно думає про те чи доїдеш, чи можливо по дорозі щось зламається чи загориться, що в принципі було не одноразову і таких прикладів пасажири можуть навести багато. Стан вагонів просто «вражає» звичайно не в хорошому значені слова. Що ми маємо: вагони не прибирають, вікна не відкриваються, лавки дихають на ладан. І крім цього в напрямку Львів – Тернопіль доволі часто дають лише 4 вагони, з понеділка по п’ятницю це просто пекло тому, що людей які їдуть просто величезна кількість, вагони забиті битком.

Виникає питання куди ідуть гроші, чому не закупляють нові вагони, на що чекає наша влада, поки не станеться біда? Чому ми змушені платити за такі умови, чому влада дозволяє цей безпорядок. І таких чому багато, ми терпимо але всьому є межа і терпіння людей також закінчиться і тоді буде біда.

Особисто мені набридло, набридли такі умови, набридло, що ми по факту нічого не можемо змінити. Я чудово розумію, що знайдеться багато людей які будуть впевнені, що все не так страшно. Але моя думка, що все просто жахливо і від безвиході хочеться не тільки кричати, а рвати і метати, щоб почули всі, особливо наша влада, щоб зрозуміли, що далі так бути не може. Всьому є межа…