Олег Верник: кардинальна реформа системи соціального діалогу в Україні неминуча!

вчасна післямова після важливого круглого столу «Перспективи імплементації в Україні положень Глави ХХІ Угоди про Асоціацію Україна-ЄС щодо розвитку публічних комунікацій та соціального діалогу»

1 березня 2019 року у Києві відбулася дуже знакова і важлива подія, а саме – Круглий стіл «Перспективи імплементації в Україні положень Глави ХХІ Угоди про Асоціацію Україна-ЄС щодо розвитку публічних комунікацій та соціального діалогу». В роботі круглого столу взяв участь і Голова ВНПС «Захист праці» Олег Верник разом із побратимами з незалежного профспілкового руху – В’ячеславом Роєм (Голова ФППМСПУ) та Валерієм Рєпіним (Голова Харківської обласної організації професійної спілки підприємців).

Захід відбувся за ініціативою нашого доброго товариша Віктора Хмільовського – Президента ГО «Спілка орендарів та підприємців України». Вже багато років Віктор Мечиславович веде відчайдушну боротьбу за кардинальне реформування та справжню демократизацію системи соціального діалогу в Україні. Насамперед завдяки його зусиллям учасникам конференції вдалося прийняти Рекомендації конференції, які містять справді демократичні позиції та підтримують встановлення справжньої рівності між профспілками. Зокрема в своєму Зверненні до Кабінету Міністрів України, документ чітко зазначає наступні задачі моменту:

«запропонувати створити робочу групу з представників сторін соціального діалогу за паритетної участі ІГС та незалежних експертів для підготовки:

1. проекту Стратегії розвитку соціального діалогу до 2030 року;
2. внесення системних змін до законів України «Про соціальний діалог в Україні», «Про організації роботодавців, їх об’єднання, права і гарантії їх діяльності», «Про профспілки, їх права та гарантії діяльності», «Про колективні договори та угоди» з метою:

– приведення їх у відповідність до положень Конституції України та Конвенцій Міжнародної Організації Праці №87 та №98, ратифікованих Україною з метою посилення інституційної спроможності, ресурсного забезпечення та комунікаційних можливостей соціальних партнерів, забезпечення демократичних та рівноправних засад між сторонами соціального діалогу та їх учасниками за участі третього сектору на всіх рівнях у тому числі і територіальних громад;

– запровадження представницької репрезентативності при формуванні сторін соціального діалогу на недискримінаційних засадах стосовно профспілок, пересічних роботодавців та представницьких громадських організацій власників бізнесу».