Після такої влади-випалене поле

2 марта 2019, 20:28
Глава партии правильного досуга
0
52

"Реформи" звелися до жорсткого економ-режиму.


 У Партії влади чудово розуміють, що їм не виграти наступнi президентські вибори, якщо влада не піде на кардинальні заходи щодо виправлення економічної й політичної ситуації в країні.  

Багатьом в Україні очевидно, що економічна програма уряду зазнала нищівного провалу. 

"Реформи" звелися до жорсткого економ-режиму.

Очікувана економічна вигода обернулася на ділі величезними бюджетними втратами: тисячі людей опинилися без роботи. 

За підрахунками профспілок близько 150 тисяч підприємців, які працювали на єдиному податку, закрилися.

Чимало ініціативних людей, які б могли бути корисними і державі, і власній родині, втратили серйозний бізнес через переділ власності. 

Хлопці з далеких регіонів скуповують київські та й не тільки київські підприємства, колишнім великим забудовникам перекрито кисень. 

А будівельний сектор - це ж саме та сфера трудової діяльності, що створює робочі місця.

Нова влада пропонує українцям тугше затягнути пояси, проте сама не демонструє зразків ощадливості. 

Навпаки, витрати на Адміністрацію Президента, Верховну Раду, Кабінет Міністрів зросли і в проекті бюджету на 2016 рік. Водночас з такою помпою почата адміністративна реформа, яка передбачала скорочення міністерств і кількості чиновників у них, благополучно стихла...

На жаль, Україна не взяла курс на створення висококонкурентно-го ринку всередині країни. 

Немає розумної альтернативи металургійним, вугільним, хімічним монополіям олігархів.

 Ми ще й досі користуємося спадщиною СРСР. 

Але ж вона не вічна. 

Фонди поступово зношуються, а нові "Криворіжстапі" не те, що не будуються, - не модернізується навіть те, що дісталося доморощеним монополістам-капіталістам,а по сутi-мафiозi

Екологічні наслідки від хижацького бізнесу воістину жахливі. 

У тому ж Кривому Розі не можна пити навіть кип'ячену воду з водогону.

Потрібно розуміти, що й сировинні ресурси не вічні. 

Запаси вугілля, залізної руди, марганцю - не бездонні. 

Іх вистачить щонайбільше на 20-30 років. 

Люди, котрі зберігають свої гроші в офшорах, готові залишити після себе випалене поле.

У той час, як скандинавські країни повністю відмовилися від традиційного палива для життєзабезпечення підприємств і побутових потреб, а інші, поки ще енергозалежні європейські країни, намагаються максимально диверсифікувати свій імпорт, Україна, як загіпнотизований кролик перед газовим російським удавом, продовжує слухняно віддавати рік за роком, раз за разом нові й нові позиції.

Насправді ж, ситуація з газом не така й трагічна. 

 Навіть більше, на транзиті російського газу можна реально заробляти, - більше, ніж від його споживання. 

Видобутку полтавського газу цілком вистачає для побутових потреб українців. А залежні від газу підприємства? Хай самі за себе й платять, нема чого одержувати надприбутки за рахунок субсидiй та ворованого власного газу. Ні для кого не э таємниця, що Міттал купує для "Криворіжсталі" не газ, а вугілля. Та навiть - не українське, а польське та індійське!

 Це ж як треба не любити своєї країни, щоб для гречкосіїв-українців купувати гречку в Китаї, а вугілля бізнесменам дозволяти купувати імпортне.

 А сільське господарство? Те, чого домагалися гітлерівці, вивозячи вагонами український чорнозем, Німеччина одержала у мирний час без великого напруження. Українські раби за безцінь вирощують для німецьких бюргерів ріпак, виснажуючи до краю найродючіший ґрунт у світі (без усіляких сівозмін), а потім бюргери їздять на дешевому й екологічному (!) біодизелі.

А де наші нові елеватори, цукрові заводи? Молочна продукція, наприклад, вже наполовину складається із замінників, а якщо взяти сир недорогих сортів, то там уже й молока немає...

Не визначено основний пріоритетний сектор економіки, на який Україна могла б зробити ставку для виходу на висококонкурентний світовий ринок. Якщо в нас купують ракетоносії, то, може, більше сил і ресурсів кинути на космічний напрямок? (А не ті пару сотень мільйонів гривень, які передбачено для цієї теми у проекті бюджету). А авіабудування? Скільки ще років нам треба, щоб довести до пуття АН-70,або хоча б добудувати другу "Мрію", яка припадає пилюкою в цехах авіазаводу Антонова?

Але якщо хтось думає, що за нашими ракетами, щоправда, й досі найкращими у світі, народ буде в черзі стояти, він помиляється. Ринок треба завойовувати. І утримувати. Згадаймо знамениті "Кольчуги", яким теж не було рівних у світі... Де вони? Американці нас підставили в Іраку? Треба вміти себе захищати. Або ті ж українські "Руслани"? Брати-росіяни постаралися збити ціну на перевезенні? Працювати треба, завойовуючи ринки збуту вдень й вночi

Звичайно, про виборцiв все ж подбають.Наперододнi перегонiв.Виплати почнуться, індексації, принаймні такі, щоб звести до мінімуму руйнівний ефект від інфляції, яка неминуча. По суті, це буде відкритий підкуп виборців. Зрозуміло, що борги країни зростатимуть, і ще, не вийшовши з кризи, країна постане перед наступною.

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: События в Украине
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.