Уроки історії. Яке майбутнє чекає на українських пенсіонерів? Частина 2

Друга частина монологу про «покращення життя»

Невже ви досі вірите, що хліб буде коштувати 5 гривень? Невже чекаєте зниження ціни на газ у чотири, а то й у десять разів? Невже і пенсію очікуєте в районі 5-7 тисяч гривень? Що ж, очікуйте далі, і обирайте тих, хто краще обіцяє… А для тих, хто все ж вирішив прислухатись, пояснюємо.

Точніше, приведемо простий приклад. Деякі політичні діячі обіцяють підвищити пенсію до 5 тисяч гривень. І вперто заявляють, що саме такою має бути пенсія на даний момент. Але кожен, хто хоч трішки спілкується з калькулятором, може легко розвіяти цю «обіцянку». Адже за умови, що кожен український пенсіонер отримуватиме по 5 тисяч гривень щомісяця, на ці виплати доведеться спрямувати… майже весь річний бюджет України!

Майже весь! На одні лише пенсії! Тоді усі інші сфери просто залишаться без фінансування, жодної копійки з бюджету вони не отримають. І звідки тоді взяти гроші на підвищення пенсій? Чи ви дійсно уявляєте собі ситуацію, що прийде людина до влади – і гроші несподівано з’являться? І ціни знизяться? І сонечко засяє? І дерева зацвітуть?

Вірите в це? Тоді давайте згадаємо хоча б один випадок в історії сучасної України, коли після зміни влади вже на наступний день у нас покращувалось життя! Недолюблювали Кравчука – за правління Кучми благали повернути його у президенти. Під час правління Ющенка стали молитись на Кучму. За Януковича вже і Ющенко не здавався таким слабохарактерним, а сьогодні на вулицях вже іноді і чути «Залишили б Януковича, то й ціни такими б не були високими…». Ось такий парадокс – щоразу молимось на того, кого ще вчора прагнули змінити. І не треба намагатись зупинити такий плин історії, адже ніхто не каже, що це погано. Давайте просто перестанемо чогось чекати від влади, а наберемось терпіння, бажання самому щось змінити і кожен на своєму робочому місці робити усе, щоб країна заробляла!

По факту виходить, що це не пенсіонерам мало платять, це країна мало заробляє! І не така велика провина у цьому людей, які обкрадають державу. Таких людей і в інших, благополучних країнах, вистачає, просто там вже навчились красти так, щоб добре було всім, а у нас ще не вміють. Мабуть, ще не вибудували ми ту модель управління державою, яка дозволить ефективно примножувати її статки, а отже і підвищувати матеріальне забезпечення соціально незахищеним верствам населення.

Тому й усміхаємося ми з агітаційних плакатів, у яких політики, маніпулюючи нагальними потребами потенційних виборців, обіцяють «знизити, підвищити і забезпечити». Неможливо купити хліб, якщо у гаманці порожньо – бо вчора ти не вийшов на роботу. Ось така проста формула щастя, винайти яку не вартувало нам і кількох хвилин.

Краще вже не буде – в цьому ми розібралися. Але як бути в такій ситуації пенсіонерам? На що сподіватись? Кому довіритись? Ми в Центрі ПЕНСІОН впевнені – сподіватись виключно на себе, і довіритись виключно собі. Якщо ви маєте родичів – налагоджуйте з ними відносини, тримайтесь разом, і ваша безбідна старість забезпечена. А якщо так склалася доля, що ви залишились самі, тут без компетентної допомоги не обійтись, а кожен день очікування тільки погіршить вашу ситуацію.

Хорошою альтернативою державній допомозі сьогодні є допомога за Договором довічного утримання (ДДУ). Цей вид отримання допомоги наразі лише набирає популярності, адже на шляху до визнання йому необхідно пробити безліч стін, збудованих стереотипами та страхами. І можна було б пройти повз укладення договору, але – альтернативи ДДУ просто не існує. Хіба що йти працювати, але чи завжди на це є здоров’я?

Якщо ви вже зважились на укладання такого договору, рекомендуємо ще раз все обдумати. Адже цей документ повинен бути складений дуже ретельно, з урахуванням усіх потреб пенсіонера.

Головне – не боятися. Адже сам по собі ДДУ вже давно регулюється законодавчо, жодних ризиків, пов’язаних з втратою нерухомості чи відсутністю обіцяної допомоги немає. Пенсіонер залишає за собою нерухомість не весь строк життя, отримуючи матеріальну та фізичну допомогу за Договором.

Важливою перевагою підписання такого документу є ще й взаємна згода – ніхто не змусить підписати пенсіонера ДДУ на невигідних для нього умовах! У цьому є велика перевага – пенсіонер сам вирішує, що має бути прописано в Договорі та у якій кількості.

А що ж нерухомість, яку наче б то пенсіонер віддає в обмін на допомогу? Тут також все просто – нерухомість переходить у власність того, хто готовий допомагати. Але за законом на цю нерухомість накладається арешт, і жодних дій з нею ніхто вчинити не зможе. Крім того, саме через набуття права власності другою стороною пенсіонер назавжди позбавляється необхідності сплачувати за комунальні послуги, хоча й користуватиметься ними у необхідному обсязі.

А для тих, хто все ж боїться втратити право власності, існує ще один вид допомоги – Спадковий договір. Хоча це тема наших наступних публікацій…

Як бачите, вихід є, і він досить реальний та безпечний. Тому не варто чекати від країни негайного підвищення стандартів життя. Пам’ятайте історію і не повторюйте тих помилок, на які вона нам вказує. А якщо не вірите в історію України, спробуйте дізнатись інші історії – історії людей, які вже отримують допомогу за ДДУ! Цим історіям повірити набагато легше.