Офіційний Київ зацікавлений у зростанні поставок імпортного вугілля

На жаль, все показує, що офіційний Київ зацікавлений в зростанні поставок імпортного (і псевдоімпортного, як у випадку з донбаським, що заходить до нас через РФ) вугілля. Так що проголошувати гасла в стилі «Геть від Москви!» - це одне, а дійсно від неї відриватися, в тому числі на шкоду власним бізнесовим інтересам, - зовсім інше.

Нещодавно, під час години запитань до уряду у Верховній Раді, прем’єр-міністр Володимир Гройсман заявив, що на сьогоднішній день жодна державна компанія не закуповує вугілля у Росії.

«За інформацією Міністерства палива та енергетики, жодна державна компанія не закуповує вугілля у країни-агресора», - сказав прем’єр.

Крім того, за словами Гройсмана, урядом вживаються всі заходи щодо диверсифікації постачання вугілля.

Разом з тим, офіційний Київ не може бути не в курсі, що купує донбаське вугілля під виглядом російського, значно переплачуючи. І те, що ситуація влаштовує можновладців, дає привід припустити, що хтось має в цій афері свою частку.

У Міністерстві енергетики РФ заявили, що вугледобувні підприємства РФ на 3,2% збільшили норму видобутку вугілля-до 385,7 млн. тонн, при цьому на 5% знизивши його внутрішнє споживання. Тобто, він в основному вивозиться, продається. ... В тому числі - нам. У тому числі - з територій ОРДЛО, частку вугілля якого приписують російським територіям.

Варто зазначити, що глава МінТОТ Вадим Черниш називає нереальні обсяги вуглевидобутку на копалинах окупованих районів Донбасу. Він, зокрема, оприлюднив цифру в 2,8 млн. тонн незаконно видобутого вугілля, вивезеного в Росію. І озвучив грошові втрати України - 288 млн. доларів.

Його заступник - Георгій Тука - каже, що росіяни крадуть близько 7 млн. тонн українського вугілля в рік. Сума збитків України від таких дій, за інформацією Туки, може досягати 400 млн. доларів. Щорічно. Він також стверджує, що Україна може відстежувати трафік вивозу вугілля за допомогою своєї агентурної мережі і супутникового спостереження.

А ось керівник «Інформаційного спротиву» Дмитро Тимчук запевняв, що в 2017-му вивезення вугілля з території ОРДЛО в Ростовську область склало близько 1,6 млн. тонн за ціною 54,7 долара за тонну (тобто, більш 63,1 млн доларів), на суму приблизно 100 млн. дол.

Проста арифметика показує, що всі троє-Черниш, Тука і Тимчук - маніпулюють і цифрами, і довірою українців.

Насправді, в «ЛДНР», за оцінками спеціалістів, видобувають близько 15 млн тонн вугілля на рік. Тільки на території тимчасово окупованої Луганщини 35 тисяч робітників зайнято у вугледобувній промисловості. А інформація деяких українських ЗМІ та міністерств про те, що мало не всі шахти там затоплені, а гірники сидять без зарплат - це «білий шум» з метою мінімізації репутаційних ризиків, коли спливають реальні факти реалізації вугілля з окупованих територій. Цим, до речі, користуються росіяни, вкидаючи інформацію, що дискредитує українську владу.

Так, у вересні 2017 заступник міністра економіки РФ Сергій Назаров заявив, що щомісяця з окупованих територій Донбасу бойовики відправляють в РФ приблизно 1 млн. тонн вугілля. Надалі отримане вугілля Росія реекспортує в треті країни.

Наприклад, Міненергетики РФ підтвердило, що українське вугілля використовується на Новочеркаській ГРЕС, яка споживає в рік до 3 млн. тонн вугілля, що видобувається на окупованому Донбасі.

«Воно (українське вугілля) споживається на Новочеркаській станції ... Основні обсяги сортового вугілля транзитом через територію Росії йдуть на експорт", - цитує заступника міністра енергетики РФ Анатолія Яновського агентство Reuters.

Що до «підмішування» вугілля - будь-який фахівець скаже, що за допомогою певного аналізу можна встановити місце видобутку «чорного золота». І вугілля Донбасу легко відрізнити від того ж ростовського.

«Для експерта визначити, звідки походить вугілля, не є складним. Є характеристики - вміст золи, азоту та ін. Спеціаліст відрізнить навіть вугілля з різних регіонів Донецького басейну - з копалин в місті Антрацит від ровеньківського або від вугілля з Шахтарська. Характеристики близькі, але вони відрізняються», - розповідає Ігор Вольчин, заступник директора з наукової роботи Інституту вугільних енерготехнологій НАН.

До речі, Ростовський порт ще в 2017 році уклав договір про перевантаження 1,5 млн. тонн коксівного вугілля, яке використовується на металургійних підприємствах. Його в Ростовській області немає. Тобто - мова про ввезення вугілля з окупованого Донбасу, яке транспортується потім у невідомому напрямку.

Що до закупівель Україною російського вугілля. Росіянам везти його з Кемерово і продавати в Україну - дурня відверта. Це величезні відстані. Росія щорічно поставляє в Україну близько 10000000 тонн вугілля і розраховує зберегти цей ринок. Так що все просто: працює схема, згідно з якою Росія виконує роль країни-транзитера для донбаського вугілля. За документами воно проходить як російське.

«У нас ніяких обмежень немає щодо поставок вугілля з РФ в Україну. Ми, звичайно, зацікавлені в збереженні обсягів цих поставок, вони у нас щорічно становлять близько 10 мільйонів тонн», - зазначив заступник голови російського Міненерго Янковський.

Відомо, що Україна тільки за 9 місяців минулого року закупила 19 млн. тонн вугілля. Споживання вугілля зросло на 7%. Колізія в тому, що ДП «Центроенерго», до якого входить три ГС, після початку блокади Донбасу заявило, що перейде на вугілля газової групи. Виділили навіть бюджетні гроші на переоснащення ГС, кожна з яких споживає 2-3 млн. тонн вугілля на рік. За ідеєю, переоснащення повинно було знизити споживання вугілля на 7-9 млн. тонн. І тут виникає ряд питань: чи перевели ГС на газове вугілля; де гроші, виділені на це, якщо не перевели; чому зросли обсяги закупівель вугілля за кордоном?

На жаль, все показує, що офіційний Київ зацікавлений в зростанні поставок імпортного (і псевдоімпортного, як у випадку з донбаським, що заходить до нас через РФ) вугілля. Так що проголошувати гасла в стилі «Геть від Москви!» - це одне, а дійсно від неї відриватися, в тому числі на шкоду власним бізнесовим інтересам, - зовсім інше. Якби ми перевели потужності вітчизняної енергетики на газове вугілля, споживання імпортного зменшилося б в рази. А у нас шахти Львівсько-Волинського басейну, де видобувається вугілля газової марки, штучно банкрутують.

Як повідомлялося, вуглевидобувні підприємства України зменшили видобуток рядового вугілля, за оперативними даними, на 3,3% порівняно з аналогічним періодом - до 13,66 млн тонн.

А тим часом, група "Інформаційний спротив",продовжує поширювати інформацію, що вуглевидобувна галузь окупованих районів Луганської області продовжує занурюватися в глибоку кризу….