Говорити з отцем Василем було легко і спокійно – Олег Володарський

На капелана Василя Лозинського не вплинуть «солодко-шоколадні» тиради про нагороди та чесноти

О, Пресвята Діво, Мати Господа, Царице Небес і землі! Зглянься на багатостраждальне зітхання душ наших, подивися з висоти святої Твоєї на нас, що з вірою і любов’ю поклоняємося пречистому образу Твоєму. Ось бо, в гріхи занурені і скорботами обтяжені, дивлячись на образ Твій, як на Тебе живу, що перебуваєш між нами, приносимо смиренні наші моління. Бо не маємо ні іншої помочі, ні іншого заступництва, ні втіхи, тільки Тебе, о Мати всіх скорботних і обтяжених! Поможи нам, немічним, утамуй скорботу нашу, настав на шлях праведний нас заблудлих, вилікуй і спаси безнадійних, даруй нам останок часу життя нашого у мирі і тиші проводити, подай християнську кончину, і на Страшному суді Сина Твого явися нам милосердною Заступницею, щоб завжди оспівували, величали і славили Тебе як благу Заступницю християнського роду зі всіма, що догодили Богові. Амінь.

Молитва до Пресвятої Богородиці перед Її Іверською чудотворною іконою

Бувають складні теми, писати про які надзвичайно важко. Мабуть тому, що на людях, в суспільстві ми звикли бути закритими, адже неусвідомлено боїмося болю та нерозуміння.

Випуски програм західноукраїнського циклу, наче сторінки календаря. Мені по-дитячому шкода перегортати їх, адже так жаль, коли така кількість «смачного» матеріалу стає частинкою минулого. Діалоги, каяття і сповіді моїх співвітчизників наповнюють мене мудрістю, людяністю та надзвичайним душевним теплом.

Капелан Василь Лозинський. Він приїхав разом із сином. Дивлячись на нащадка генетики Лозинських, побачив перед собою свідомого парубка. 

Погляд. Зібраність. Говорити з отцем Василем було легко і спокійно, та писати про це неймовірно складно. По-перше тому, що перед тобою священик – людина, яка присвятила своє життя служінню Господу, а отже за своєю духовною суттю вищий пересічної людини. По-друге, надзвичайно важко писати про людину, з якою відчуваєш стільки спільного. 

Це скеля. Людина, що не схилиться, не буде байдуже терпіти несправедливість. Просто не зуміє. Таких людей ненавидять за саме їх існування. А вони так і не можуть зрозуміти причин тієї ненависті. Та з самісінького дитинства їм це вкрай болить.

Це страшно – одного дня усвідомити себе «білою вороною». Тому ще більша шана тим, хто не відцурався своєї суті, хто не став бруднити свої білі крила, аби бути схожим на усіх. 

Мені щастить відшукати в серці своєї любої церкви справжні діамати – індивідуальності, що свято віддають себе служінню Господу завдяки сильній вірі та любові. Вони для мене – підтвердження національного майбутнього. 

Інтелект. Усвідомленість цього священника дає мені дає мені впевненість в тому, що ми сприймаємо Томас як випробування Господнє. Адже це тільки початок величезної духовної роботи над собою. Точка біфуркації нашого суспільства – шлях до вільної, сильної, незалежної України можна здолати лише пліч о пліч, лише взявшись за руки та повторюючи про себе Молитву. 

Отець Василь зі своєю сім’єю – дружиною, сином та донькою

Я не знаю чому мені закортіло взяти в якості епіграфу молитву Іверської Божої Матері. Так мене надихнуло під час молитви. Я не знаю, що відчує, прочитавши це Василь Лозинський. Впевнений лише в одному – ця сильна і мудра в Господі людна вміє та знає, як допомогти своїм прихожанам та нашій рідній до болю країні. Це міцний та незламний камінь в будівлі Храму Єдиної Помісної Православної Церкви України.

На нього не вплинуть «солодко-шоколадні» тиради про нагороди та чесноти. Проте він поважатиме мовчазне та щире ставлення до Всевишнього, як вірне розуміння суті того, що відбувається.

Щастя, коли кохана поруч!

Пишу, і раптом мені закортіло поговорити та помовчати за партією в шахи з отцем Василем.

Молитва Іверської Божої Матері… І шахи, отець Василь… під ковток гарячої кави і сірого похмурого дня… біля затишного каміну.

Авторська програма Олега Володарського «СПОВІДЬ». 

Герой програми Василь Лозинський