Сьогодні кожен воліє тримати психолога за руку...

Сьогодні кожен воліє тримати психолога за руку: відкриття Соціально-психологічного центру КНУКіМ

…Інформаційні війни, військові конфлікти, екологічна криза, економічний колапс, гуманітарна катастрофа, політичний крах, моральне банкрутство – топ-теми сьогодення. Вершники Апокаліпсису на горизонтах буття, а на інших 
полюсах усі ті, хто об’єднався під знаменами алармізму, подають свій голос, який звучить, мов єрихонська труба. Цивілізаційні виклики ростуть по експоненті і синхронно з ними – ступінь травмованості кожної людини окремо і суспільства в цілому… 
…На превеликий жаль, ми з вами надто вразливі істоти, наші діти та молодь не готові протистояти сучасним викликам і загрозам. Кожен із нас ходить по «тоненькій кризі буття» і в будь-який момент ця крига може скреснути. Тож логічно, що сьогодні кожен воліє тримати психолога за руку. Перед кожним психологом сьогодні стоять конкретні задачі, а разом із ними постає неабияка відповідальність, особливо, коли мова йде про нашу молодь. Філософи, психологи лише констатують, що настали часи, коли традиційні цінності залишають систему життєвих координат, а глобальні трансформації трощать конструкції колишнього світоустрою, людство втрачає орієнтири свого розвитку, людина, яка гордо іменує себе Homo Sapiens, знаходить себе розгубленою. Починається пошук алгоритму порятунку, пошуки сенсу буття, щоб від розгубленості не перейти до загубленості, і не бути поглинутим екзистенційним вакуумом. Зарадити людині в такій складній ситуації може лише психологія. Із цим погоджуються в Київському національному університеті культури і мистецтв… Здається, ще вчора ректор КНУКіМа Михайло Поплавський оголосив про «Весну реформ» у Київському національному університеті культури і мистецтв на урочистих заходах із нагоди відкриття Кафедри психології у виші (символічно, що «першою ластівкою» розпочатої реформи стало відкриття загальноуніверситетської Кафедри психології), а сьогодні знакова і довгоочікувана подія – відкриття Соціально-психологічного центру при цій кафедрі…
… Згадалося як під час чергової науково-практичної конференції в стінах Інституту соціальної та політичної психології з колегами-членами Асоціації політичних психологівУкраїни обговорювали важливість відкриття при ВНЗ України центрів психологічної допомоги, психологічних служб, центрів практичної психології тощо. Адже головною метою таких центрів є забезпечення психолого-педагогічного супроводу навчально-виховного процесу; підвищення якості і забезпечення доступності послуг у сфері практичної психології; створення умов для формування психологічної культури студентської молоді; пропагування розвитку здорової цілісної особистості у фізичному, психічному, суспільному і духовному вимірі; сприяння створенню оптимальних умов для гармонійного та різнобічного розвитку, самореалізації та самоактуалізації студента; забезпечення психічного й психологічного здоров'я студентів, аспірантів, викладачів, співробітників; розвитку практичних здібностей, схильностей; готовності до професійної діяльності в сучасних умовах; реалізації потенційних можливостей; профілактики стресових станів. Отож, від сьогодні послугами професійних психологів можуть скористатися всі ті, хто місцем свого навчання та роботи обрав Київський національний університет культури і мистецтв, і не тільки вони. Учасники АТО, члени їх сімей, переселенці та всі ті, хто потребує психологічної допомоги, для всіх них двері Соціально-психологічного центру завжди відкриті. Консультування (індивідуальне та групове), оn-line консультування, творчі групи, майстер-класи, тренінги, психокорекція – ці та інші форми діяльності центра оптимізують роботу та допоможуть впоратися з численними завданнями. Надання психологічної допомоги студентам, викладачам та співробітникам університету у складних життєвих ситуаціях; ознайомлення студентів і викладачів з основами психології; створення умов для реалізації творчого, наукового, особистісного й інтелектуального потенціалу студентів, випускників і викладачів; формування у молоді готовності до самостійного життя після завершення навчання – все це прописано жирним курсивом на порядку денному. Не залишено поза увагою науково-дослідну роботу. Як координатор центру (так, маю честь бути частиною команди та координувати роботу Соціально-психологічного центру при Кафедрі психології Київського національного університету культури і мистецтв ) можу констатувати, що проведення психологічних і соціально-психологічних досліджень – один з пріоритетних напрямків діяльності. До нього активно залучатимуться студенти, аспіранти, які отримають можливість публікувати результати своїх досліджень у формі тез чи наукових статей; виступати із доповіддю на студентських конференціях і т.п. Керівниками наукової роботи студентів будуть викладачі Кафедри психології та практичні психологи центру…
…Попереду кропітка праця… Нові горизонти та нові можливості… Континуум питань і пошуків відповідей… Констеляція подій і прегнантність палітри емоцій – вони до кінця віку супроводжуватимуть нас, Homo Sapiens(a), не залишаючи місця спокою… Поки психологи всього світу розмірковують над тим як повернути душу у психологію, психологія повернулась у ВУЗ із душею… Сьогодні вони, члени команди Соціально-психологічного центру Київського національного університету культури і мистецтв та його керівник – доктор психологічних наук, завідувач кафедри, професор Людмила Просандєєва, з душею піклуються про душі ближніх…
P.S. …Сьогодні ми спостерігаємо, яким болісним буває пошук власного життєвого сенсу в екзистенційному вакуумі. Як обтяжує людину «переживання безодні» і втрата високого сенсу життя. Буття саме встановлює діагноз сучаснику – ноогенний невроз. Я впевнена, що кожен психолог допоможе своїм підопічним сконструювати конструкцію під назвою «Віра, надія, любов»… Бо вони були і залишаються основними позитивними екзістенціалами людського буття. Вони – модуси буття кожного з нас. Вони –надійні смислові конструкти, аксіологічні константи та квінтесенції цілей, прагнень, смислів. Віра-надія-любов – світоглядна конструкція, крила, які дозволяють покинути межі емпіричної реальності, вийти за межі обмеженого природою «емпіричного Я» і знайти згорнуте, як тонкий папірус, в несвідомих шарах людської психіки спочатку «досконале Я», бо воно від створення творцем жадає своєї актуалізації ...
Я вітаю Вас, колеги, бо відкриття Соціально-психологічного центру при Кафедрі психології надасть нові можливості, сприятиме розробці нових стратегій у навчальному процесі. Симбіоз психології з іншими науками допоможе досягнути синергетичного ефекту у навчанні. Сьогодні ми часто-густо серед дефініцій культури подаємо таке: «Культура - це спосіб мислити, відчувати, вірити». Упевнена, що саме тим, хто переступив поріг вишу, де її величність Культура на найвищому постаменті, ви допоможете опанувати цей спосіб перфектно. 
Сьогодні вони, студенти КНУКІМа, опановують в цих стінах тонкощі професії режисера, сценариста, і я впевнена, що ви, колеги-психологи, допоможете їм, перш за все, стати сценаристами і режисерами власного життя. Своєю мудрістю, розумом і професіоналізмом допоможете засвоїти аксіому, що жити та дихати на повні груди, розкрити свій творчий потенціал може лише вільна людина, без менторських імперативів і чужих сентенцій. Упевнена, що разом ми виведемо «алгоритм буття» і знайдемо «рецепт гармонії»…
P.P.S. …Піднесений настрій… Як швидко він змінився на діаметрально протилежний... Не встигли пролунати фінальні акорди в до-мажорі урочистого відкриття Соціально-психологічного центру як звістка про страшну трагедію у Керчі шокувала країну… В ре-мінорі серця всіх тих, хто у жалобі… Звучать заяви експертів…Кожен коментує ситуацію та намагається розібратися у генезисі пекельної розправи, яку вчинив над студентами Політехнічного коледжу у Керчі Владислав Росляков. «…З дитинства був жорстоким…Розкрито правду про сім’ю: матір-сектантка і неврівноважений батько з шаблею... Психічні розлади…», – такі заголовки повідомлень про масове вбивство людей… «Хлопець з дивацтвами, тихий, непомітний. Останній рік сильно замкнувся, став відлюдним. Жив у своєму світі. Не раз скаржився друзям на «злих викладачів», – і такі коментарі публікують численні медіа… На превеликий жаль, сьогодення актуалізує питання девіантної поведінки підлітків, яка проявляється у незбалансованості психічних процесів, адаптаційних механізмів ,нездатності до морального контролю за своєю поведінкою, характеризується вербальною та фізичною агресивністю, негативним ставленням до оточуючих, низьким рівнем сформованості комунікативних навичок тощо. Мені не хочеться давати оцінку та коментувати цю трагедію саме зараз, бо це тема окремої статті… Але в контексті того, про що повідомлялося до постскриптуму, хочу зазначити, що сьогодні в навчальних закладах потрібно не лише «на виконання доручення мера перевіряти роботу систем відеоспостереження в навчальних закладах», а подбати про налагодження роботи психологічних центрів. Адже моніторинг соціально - психологічних проблем учнівського, студентського середовища та своєчасне реагування на них можуть убезпечити від подібних трагедій… 21 загиблий, 60 постраждалих, сотні назавжди травмованих душ рідних та близьких… Співчуття… Вічна пам'ять… Сил та терпіння…

@Vilena V Voronova