Цікаве про Запорізьку Січ.

2 июля 2018, 17:39
0
37
Цікаве про Запорізьку Січ.
Непереможні козаки Запорізької Січі в бою

Так, вона не є однією з козацьких Січей, які ще 500 років тому утворили нашу сучасну Дніпропетровську область, і яку скоро ми будемо називати Січеславською. Але я назвала б її частиною Січеславського

Отже, відважна та героїчна Запорізька Січ, як всім відомо, була розташована на легендарному острові Хортиця, який є територією сучасного Запоріжжя. Заснував її волинський князь Вишневецький у далекому 1553 році.
Цей острів у ті часи без перебільшення можна було назвати «Утопія», в перекладі з грецької – благе місце, на якому панував ідеальний суспільний устрій, і який населяли справжні воїни миру.

Це була військова організація, козача республіка, верховним органом якої була Січова Рада.
Запорізьких козаків їхні сучасники називали страшними воїнами.
І вони справді були неперевершеними в бойовому мистецтві, адже їм доводилося постійно відбивати напади кримських татар та польсько-литовських феодалів.

Щоб захистити свою землю і свою свободу, потрібно було багато знати та вміти. І козаки створили свою особисту систему бойової підготовки, яка називалася Спас. 
Спас це велике мистецтво бою, виживання та цілительства. Це світогляд, образ виховання та спосіб життя. Це велика козацька родова наука, якою досконало володіли великі воїни-характерники.

А характерники – це особливі непереможні воїни, свого роду козацький «спецназ».
Характерники відрізнялися від інших козаків не тільки досконалою технікою бою, але й незвичайними екстрасенсорними здібностями. Вважалося, що характерника перемогти неможливо. 
Характерник – це людина, яка досягла високого рівня внутрішнього розвитку, людина з сильним характером та з багатими знаннями. Пуля не бере його, і шабля не рубить, бо він знає таємну військову науку, яка є частиною духовного розвитку - Спасу.

Спас формує дух козака та наділяє його найвищою військовою магією, яка дозволяє йому знищувати ворога на відстані одним лише зусиллям волі. Ця магія також дозволяла повернути людині здоров’я, а іноді – життя.
Характерники знали, яка куля летить повз, а яка прямо в них, від яких з легкістю вони ухилялися.

Вони могли передбачати майбутнє, левітувати та лікувати. І звісно ж, вони володіли гіпнозом, та вміли «відводити очі». Наприклад, коли на козаків насувалася велика кількість ворожого польського війська, значно перевищуюча їхню чисельність, вони ставали навколо воїна-характерника, який читав молитву, і полякам, які проходили повз козаків, видавалося, що замість козаків стоять дерева. 

Також були випадки, коли в бою з турками, після молитви характерників, якимось дивним чином, у ворожому таборі траплявся такий безлад, що турки з переляку починали стрілянину між собою.

Ефективним видом тренування вважався бойовий гопак, який виконувався як обрядова дія перед битвою. У цьому танці закодовані та доведені до вищої міри досконалості всі бойові елементи.
Справжній майстер гопака міг перемогти з десяток озброєних противників.

Не зважаючи на те, що козаки, і в першу чергу, характерники, використовували сили природи, звертаючись до них, як до живих істот, все ж таки віра у православного Бога для них вважалася найголовнішим в їхньому житті.
І звісно ж, на території Січі стояла церква, яка була соборною і нікому не підкорялася. 
Священика обирали самі козаки. Також вони могли і звільнити тих церковних служителів, яким не довіряли. І тоді церква була без священика. А взагалі, козаки воліли спілкуватися з Богом без посередника.

Основою таємничої науки характерників була молитва. Вони чудово розуміли, що битва відбувається не тільки у фізичному світі, але й на тонкому невидимому плані. І тільки володіння тонким рівнем може привести до перемоги, навіть над тим противником, який значно перевершує їх по силі. Використовуючи особливі молитви, , характерники вміли не тільки воювати, а й підкоряти стихії. Їм були підвладні вогонь, вода, земля та повітря.

Наймогутнішим з характерників вважався запорізький отаман Іван Сірко, який став прототипом Тараса Бульби, за однойменною повістю Гоголя.
Він не програв жодної зі своїх битв. Вісім разів поспіль козаки обирали Сірка кошовим отаманом, адже це було не просто, бо козаки були суворі до своїх отаманів. 
Взагалі порядок на Січі був залізним. Використовували навіть смертну кару за такі провини як зрада, крадіжка та вбивство своїх.

Причому карали миттєво, вистачало тільки двох свідків, які б підтвердили провину. Тому що козаки казали: «Якщо ми сьогодні вдень не покараємо це зло, то воно вночі стане ще більшим, і вже завтра накоїть дуже багато лиха». 
Саме тому в Січі завжди був суворий порядок.

Такий порядок, сила, та успіх могли б існувати і зараз. Але вже тоді для московії було ненависне все, що вважалося суто українським та гідним духу нації. 
І у 1775 році Катерина ІІ своїм указом ліквідувала Запорізьку Січ, і козаків примусово відправили на Кубань. Причому, їм повідомили, що це тимчасово, що пройде певний час, і вони повернуться назад. Але цього не відбулось.



Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: События в Украине
ТЕГИ: козацтво,Запорізька Січ
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.