Міжнародний день Музеїв: місце зустрічі змінити не можна

19 мая 2018, 11:36
Брендмейкер, релайтер, политбрендолог
0
17
Міжнародний день Музеїв: місце зустрічі змінити не можна

Травневий календар квітує святковими днями… Сьогодні 18 травня, а це означає, що урочисто відчинилися двері всіх музеїв світу…

… Травневий календар квітує святковими днями… Сьогодні 18 травня, а це означає, що урочисто відчинилися двері всіх музеїв світу… Щорічне свято музейництва призначає зустріч. І сьогодні «місце зустрічі змінити не можна»… Тож усі ті, хто є апологетом вивчення, збереження, використання пам'яток природи, матеріальної та духовної культури, чи адептом прилучення громадян до надбань національної і світової історико-культурної спадщини, зустрічаються на полях музеїв…
… У фокусі моєї уваги сьогодні історія, культура, музеї…люди… Сьогодення актуалізувало питання збереження історико-культурної спадщини українського народу, і це питання є вагомою складовою частиною політики сучасної України, бо збереження історико-культурних пам’яток має надважливе значення для українського народу, сприяє формуванню патріотичної парадигми, та, власне, почуття гордості, самоусвідомлення у кожного українця, дає змогу об’єктивно дати оцінку історії країни. Ще у дитинстві нам інспірували філософську тезу про те, що без знання власної історії ми не можемо стати дієвими конструкторами майбутнього. Так, культурна життєздатність нації – аксіологічна домінанта на карті буття. Культура, духовність, моральність – три кити онтологічно-екзистенційної системи координат особистості. Не є таємницею, що історико-культурні об’єкти складають вагому частину історико-культурної спадщини українського народу завдяки тому, що є не окремими пам’ятками, а комплексом пам'яток з усією сукупністю компонентів, що становлять культурну, історичну та наукову цінність. Сучасна пам’яткоохоронна робота задля збільшення своєї ефективності повинна використовувати нові ідеї та технології, нове інформаційне забезпечення, одним словом, оновити свій інструментарій. Звісно, що за таких умов для реалізації завдань треба, щоб було забезпечене якісне управління профільними установами, а рушійною силою був стратегічний менеджмент. І зразки такого дієвого симбіозу, дякувати Богові, є. Особисто переконалася в цьому, коли не раз слухала пряму мову Нелі Михайлівні Куковальській  . У його рукописній майстерні відтворено давньоукраїнські рукописні шедеври, створені в XII-XIV століттях у князівських скрипторіях Києва, Переяслава, Чернігова, Луцька. У національне культурне поле повернено копії рукописів, які давно вивезені за межі України. Саме така діяльність є одним з пріоритетних програм ЮНЕСКО. 25 років Юрій Храпай поклав на вівтар служіння культурі та державі... (Згадала, як на одному з Круглих столів я, після того, як надала йому слово, зловила себе на думці: «А чи є у Парламентській бібліотеці хоч один такий відтворений манускрипт? А може народним обранцям не тільки роздавати гречку «на мажоритарці». Може, хоч раз за всю каденцію подарувати краєзнавчому музею в «рідному» окрузі факсимільне видання «Правди Руської», «Київської Псалтирі», «Оршанського»», «Луцького», «Реймського» Євангелія…»)… Дуже хочеться, щоб справа повернення в культурний простір країни рукописних пам’яток була амбіцією не тільки ентузіастів-одинаків, а і всіх тих, хто має можливості та ресурси….
… Культурна спадщина є найпотужнішою складовою формування української ідентичності поруч із мовою, територією, економічним життям і спільністю історичної долі, що може стати чинником національної консолідації, посприяти суспільному розвиткові. У цьому контексті особливу роль покликані відіграти музеї, виконуючи свою соціальну функцію. Зрозуміло, що музеї — це культурно-освітні та науково-дослідні заклади, призначені для вивчення, збереження та використання пам'яток природи, матеріальної і духовної культури, залучення громадян до надбань національної і світової історико-культурної спадщини. Але, жоден музей не зможе на 100% забезпечити свою діяльність без прегнантного комплектування музейними зібраннями та експонатами… 
… Сьогодні у високих владних коридорах актуалізують питання створення позитивного іміджу нашої країни і свідченням того є Стратегія сталого розвитку «Україна-2020», розроблена з ініціативи Президента України, яка була представлена ним 25 вересня 2014 року. Так ось, там чітко вказано розділ «Вектор руху «Гордість за Україну в Європі та світі», який передбачає 13 реформ і програм. Перші дві: «Програма популяризації України в світі», «Програма створення бренду «Україна». Як автор бренд-стратегії «Брендування міст – імідж та репутація України» можу зі 100% впевненістю стверджувати, що історико-культурна спадщина є однією з базисних складових у процесі територіального та національного брендингу. На практиці провідною має стати культурно-історична точка зору, яка акцентує увагу на проблемі збереження вітчизняної культурної та історичної спадщини. Робота над брендингом територій є важливим політичним завданням, оскільки культура в цілому та історико-культурна спадщина завжди поряд з економікою та оборонною промисловістю країни. Сучасна політика брендингу пов'язана з нетрадиційним підходом до збереження історико-культурної спадщини території. Вже сьогодні має відбутися трансформація: перехід від «захисту від» до «захисту для», бо елементи історико-культурної спадщини активно використовуються в теперішньому часі. Ця парадигма культурної політики щодо спадщини обумовлена особливостями соціалізації особистості в інформаційному суспільстві. Минуле в цій парадигмі часу стає елементом сьогодення і майбутнього. Створення адекватних, гідних, сильних територіальних брендів на основі використання аксіологій історико-культурної спадщини та є видом пріоритетною діяльності в рамках постіндустріальних цивілізаційних стратегій. Сучасній економіці потрібні нові моделі бізнесу, тож «економіка вражень» повинна стати новою економічною пропозицією. Бренд пропонує, забезпечує реплікацію та продаж «вражень». В контексті дня сьогоднішнього можу лише констатувати: музеї – це враження…

P.S. …Тихі зали музеїв знову і знову передають сиву історію буття, гамір емпірії трансформувався у мистецькі шедеври, минуле в цій парадигмі часу стає елементом сьогодення і майбутнього… 
… Із пієтетом і вдячністю вітаю з професійним святом-Міжнародним днем музеїв – усіх музейних працівників! Нехай у любові до справи примножується віра, а надія завжди залишається дороговказом …

©Vilena V Voronova 

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: События в Украине
ТЕГИ: музей,культура,традиции
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.