II Міжнародна науково-практична конференція «Україна і світ»

… «Україна і світ: теоретичні та практичні аспекти діяльності у сфері міжнародних відносин», - таким був нейм II Міжнародної науково-практичної конференції, яка відбулася на полях Київського національного університету культури і мистецтв цими квітневими днями і учасником якої я мала честь бути. Другий рік поспіль Конференція під пильною увагою зацікавлених осіб, численних ЗМІ, представників державних інституцій та громадянського суспільства. Для мене як брендмейкера, політичного психолога, автора бренд-стратегії «Брендування міст – імідж та репутація України» такі міжнародні івенти завжди цікаві, тому швидко потрапляють у зону дії власного радару. Адже саме на таких локаціях відбувається обговорення актуальних питань щодо національного брендингу, національної ідентичності, іміджу країни та її бренда. Ця Конференція не стала виключенням. Робота II Міжнародної науково-практичної конференції «Україна і світ: теоретичні та практичні аспекти діяльності у сфері міжнародних відносин» традиційно відбувалася у формі пленарного засідання та засідання наукових секцій: «Історико-теоретичні аспекти міжнародних відносин і сучасність»; «Міжнародні відносини, зовнішня політика і дипломатія: сучасні виклики для України»; «Культурна дипломатія та міжнародне співробітництво у сфері охорони культурної спадщини», «Сучасне міжнародне право: стан та перспективи розвитку», «Світове господарство та міжнародні економічні відносини». 

Жваві дискусії, поміркована полеміка, обмін думками з колегами та учасниками, серед яких науковці з провідних університетів України, Польщі, Чехії, Румунії, Кувейту, експерти, представники політичних, ділових, культурних кіл. Я в черговий раз констатую високий професійний рівень організації та проведення наукового заходу, а головне – важливість напрацювань конференції щодо вирішення означених актуальних проблем. Мій пієтет організаторам (… Згадала мимоволі і вершників Апокаліпсису, і всіх тих, об’єднався під знаменами алармізму, і їх голос звучить, мов єрихонська труба… Та наразі не про них… Спікер закінчив свій виступ, а моя рефлексія тільки почалася… Ще вчора слово війна було для нас вербальним атавізмом, сьогодні – це наші суворі реалії. Так, жахливо. Але, війну, як би це не здавалося абсурдно, не слід розглядати лише як механізм руйнування країни. Якщо так сталося, що її не вдалося уникнути, то її потрібно використовувати як масштабний конструктор майбутнього. Посилення української синхронотопії можливе за умови наполегливої праці кожного і всього народу в цілому, це буде стимулювати і бізнес еліту трансформувати свій потенціал і ресурс на благо країни. Фундаментальні закони ще ніхто не елімінував. Енергія не може взятися нізвідки і не може нікуди зникнути, вона може перетворюватися з одного виду в інший. Не можна тільки споживати і нічого не віддавати. Алгоритм "жертовності" вже запущений в світі, ставши екзистенціальною необхідністю. 

Засновник Microsoft Білл Гейтс добровільно склав з себе титул найбагатшої людини на Землі, віддавши на благодійність 28 мільярдів доларів. Рано чи пізно ця ланцюгова реакція дійде до нашої країни.

Сьогодні кожен повинен думати не тільки про те, яка Україна у нас вже є, кожен повинен думати про те, якою вона стане. І для здійснення цивілізаційного прориву нам потрібні і економічне багатство, і соціокультурний капітал, і нова правляча еліта: не розбещена споживанням, а та, яка в унісон з суспільством, з прегнантністною гарнітурою стратегічних компетенцій, з чітким уявленням про цивілізаційний розвиток. А ми з вами вже є, ми – це активна, авангардна громада, яка в своїх розумових мотиваційних установках значно випереджає правлячий клас. Ми переживаємо нелегкі часи, але саме ми пишемо нову історію своєї країни, капіталізуємо бренд під назвою «УКРАЇНА», який принесе вагомі дивіденди майбутнім поколінням. А нам з вами, можливо, добру пам'ять…