Власник сторінки
всеукраїнська незалежна профспілка
Председатель ВНПС "Захист праці" Олег Верник в эфире радио "Голос столицы" поделился своими мыслями по поводу создания Министерством юстиции реестра предприятий-должников по зарплатам своим работникам
В Минюсте намерены запустить реестр компаний-должников по заработной плате. Об этом сообщил глава министерства Павел Петренко. Он также сказал, что в 2018 году уже взыскали около 100 млн гривен задолженности по зарплате. Тем временем на 1 марта общая сумма задолженности по выплате зарплаты уменьшилась на 3% и составила 2,5 млрд гривен. Об этом свидетельствуют данные Госстата. При этом на конец 2017-го в Украине сократилось число работающих граждан. Количество занятого населения в возрасте 15-70 лет составило 16 млн человек.
Ситуацию с невыплатой зарплат в Украине в эфире радиостанции Голос Столицы прокомментировал председатель Всеукраинского независимого профсоюза «Защита труда» Олег Верник.
Як зазвичай пояснюють роботодавці накопичення заборгованості?
— В залежності від того, в якій власності знаходиться підприємство. Якщо це бюджетне підприємство, то як правило директори кажуть трудовому колективу чи профспілці, що зверху не надійшли відповідні бюджетні гроші. Якщо це підприємство знаходиться в приватній формі власності, то зазвичай посилаються на невдалий період часу, нема збутку вироблених товарів, нема грошей в бухгалтерії, тощо.
Офіційна статистика по заборгованості не охоплює тіньовий ринок праці, обсяг якого поза законом і впливом Трудового кодексу. А неофіційно працевлаштовані в Україні ніяких гарантій крім усних домовленостей з роботодавцем взагалі не мають?
— Так, звісно, що в умовах економічної кризи, вже достатньо тривалої і достатньо системної, ми бачимо, що за неофіційною статистикою до 65% реального економічного сектору знаходиться в тіні. Тобто там абсолютно панує готівка, кеш.
А механізми захисту виробників від несплати зарплат існують?
— По-перше, у мене дуже дивне враження від такої бурхливої активності Мін'юсту і пана Петренка. Звісно, це вітається, але ж вибачте, 2,5 мільярди гривень заборгованості, і нічого не робилося до цього. А тут напередодні початку виборчої кампанії, знаєте, таке різке пожвавлення. Я вам скажу більш того, вибачте, існує 175 стаття ККУ, яка встановлює кримінальну відповідальність для директорів, для керівників підприємств у разі несвоєчасної виплати зарплати. Тобто за законом, за ККУ, якщо більш ніж за один місяць не виплачена зарплата, то відповідно починає діяти вже підстави для кримінальної відповідальності для керівника. Там, до речі, достатньо суворе покарання, там без обтяжливих обставин до двох років ув'язнення.
І це нікого не лякає?
— Питання в чому, що в кодексі, в цій статті ККУ, прописано слово «безпідставна затримка». І ось спекулюють, махінації навколо цього слова «безпідставна». Адвокати підприємств в судах, зазвичай, якщо йдуть позови проти підприємств за невиплату, кажуть, що у нас були підстави. І тут, знаєте, тлумачити слово «безпідставна» можна як завгодно. А в умовах тотальної корумпованості судів в Україні, ви ж розумієте, хто виграє в таких позовах. Адміністрація підприємства чи працівники? Це — риторичне запитання.
Запуск цього реєстру якось змінить ситуацію?
— Ви знаєте, я чесно кажучи, з того, що дав у відкритому доступі пан міністр Петренко, я поки не зовсім розумію сам механізм дії ось цих, як він каже, мобільних груп, які дуже швидко знімаються з теми пошуку боржників з аліментів на підприємствах на стягування грошей з самих підприємств на користь наших працівників. Можливо, ці мобільні групи якось відпрацювали якийсь механізм щодо реального стягування. За законодавством України, насамперед саме зарплата має виплачуватися підприємством, а потім вже інші всі виплати йдуть. А ми скрізь бачимо яку ситуацію? Підприємство виплачує за оренду землі, за електроенергію, за опалення, за воду, а потім на зарплату не залишається грошей. А це ж все невірно і протизаконно. Насправді, спочатку за вимогами законодавства виплачує зарплату, а потім вже оплачує всі ці комунальні борги. Ніколи ніде таке не виконується, і чомусь державна виконавча служба заплющувала очі протягом багатьох років на цю ситуацію.
Такий ще момент цікавий. Робітники взагалі часто йдуть в суди і вимагають виплат та компенсацій?
— Якщо є на підприємстві справжня бойова незалежна профспілка, яку дійсно боїться роботодавець, вони йдуть на захист своїх прав до судів і як правило, до речі, домагаються виплати. Але ж зараз чергова загроза прийняття нового так званого хижацько-кріпацького Трудового кодексу виникає, коли незалежні профспілки, які не під директором, а під трудовим колективом стоять, будуть знищені. І тоді вже взагалі ніяких варіантів колективно поборотися за свої зарплати у найманих працівників України не буде.
Ваша незалежна профспілка скільки має дійсних членів і як ви сприяєте вирішенню проблеми з невиплатами зарплати?
— Я не хочу рекламувати, але Всеукраїнська незалежна профспілка «Захист праці», так, ми отримали всеукраїнський статус в грудні 2013 року, маємо достатньо потужну юридичну групу, яка відгукується на будь-які заклики до нас з боку наших первинних профспілкових організацій, і як правило, зазвичай, не доводять роботодавці проблеми з тими підприємствами, які є в нашій профспілці. Можливо, виключенням з достатньо позитивної ситуації є «Південмаш» в Дніпрі, це системна проблема оборонного відомства і цього оборонного підприємства. Знаєте, там інший спосіб, ми раз на три місяці організовуємо масові марші протести Дніпром і відразу через два-три дні заборгованість погашається в бухгалтерії підприємства. То не є добрим, з одного боку, а з іншого боку вже така традиція.
Голос Столицы: https://gs.fm/texts/20180329/7354913.html
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.