«Як вижити у кризовому суспільстві? ПСИХОЛОГІЯ ТВОРЧОСТІ: ЯК ВИЙТИ З БЕЗВИХОДІ»

Творча людина не тільки знає як вижити у кризовому суспільстві, вона показує, де вихід у безвиході...

«Напевно, тільки лінивий, або той, хто останніх років п’ять перебував на тих орбітах, де нині знаходиться Тесла Ілона Маска, не говорить сьогодні про науку психологію та її значення у житті кожної людини.

Інформаційні війни, військові конфлікти, екологічна криза, економічний колапс, гуманітарна катастрофа, політичний крах,  моральне банкрутство  ̶  топ-теми сьогодення. Кожен сьогодні спостерігає як вершники Апокаліпсису на горизонтах буття, а на інших полюсах усі ті, хто об’єднався під знаменами алармізму, і їх голос звучить, мов єрихонська труба. Цивілізаційні виклики ростуть по експоненті і синхронно з ними – ступінь травмованості кожної людини окремо і суспільства в цілому.

На превеликий жаль, ми з вами надто вразливі істоти, наші діти та молодь не готові протистояти сучасним викликам та загрозам. Кожен із нас ходить по тоненькій інформаційній кризі і в будь-який момент ця крига може скреснути.  Тож логічно, що сьогодні кожен воліє тримати психолога за руку. Перед кожним психологом сьогодні стоять конкретні задачі, а разом із ними постає неабияка відповідальність, особливо, коли мова йде про нашу молодь. Філософи, психологи  лише констатують, що настали часи, коли традиційні цінності залишають систему життєвих координат, а глобальні трансформації трощать конструкції колишнього світоустрою,  людство втрачає орієнтири свого розвитку, людина, яка гордо іменує себе Homo Sapiens, знаходить себе розгубленою. Починається пошук алгоритму порятунку, пошуки сенсу буття, щоб від розгубленості не перейти до загубленості, і не бути поглинутим екзистенційним вакуумом. І від того як швидко прийде на допомогу психолог залежатиме швидкість виходу з лабіринтів. Зарадити людині в такій складній ситуації може лише психологія, зокрема психологія творчості. 

Сьогодні ми в експертному середовищі все частіше артикулюємо думку про те, що актуальним є визначення ролі мистецтва у формуванні та соціальній діяльності особистості у зв'язку з важкими проблемами, поставленими кризовим сучасним суспільством.

Процес соціального розвитку, що формує особистість і сприяє її розвитку, а також процес самореалізації особистості великою мірою залежать від її творчої діяльності, від її креативного потенціалу, комунікативності, розвитку самосвідомості.  Ці задачі вирішує мистецтво.

За своєю природою мистецтво протистоїть неорганізованості і хаосу, це означає, що його головна тенденція  ̶  допомогти людині гармонізувати себе і світ, до того ж, гармонізуючи природне і соціальне в людині, мистецтво захищає особисте «я». Тож логічно, що сьогодні, коли, здавалося б, не до мистецтва, серед кононад лунає музика.

Черга у супермаркеті на Бессарабці  коротша за чергу в арт-галерею і молодь, яка там стоїть, поспішає дістатися входу у PinchukArtCentre , ̶ можливо, щоб знайти вихід у безвиході.  

Аншлаги у театрах, інтерес до івентів на мистецьких локаціях…
Нам невідомо достеменно, чи знають всі ці люди, які воліють отримати ін’єкції прекрасного та вічного, що таке арт-терапія, імаготерапія, ізотерапія, але ми знаємо, що мистецтво та власний творчий потенціал їх рятує», ̶ зазначила політичний психолог, політбрендолог, член Асоціації політичних психологів України,  генеральний директор Міжнародного брендингового  агентства  «Branding & Consulting VVV»  Вілена Воронова на прес-конференціїї «Як вижити  у кризовому суспільстві? Психологія творчості: як вийти з безвиході», яка відбулася в прес-центрі інформаційного агентства «Інтерфакс-Україна».

Найбільші творчі ВНЗ України,  які мають кафедри психології, включилися в  роботу не тільки по підготовці кадрів, вони активно генерують ідеї щодо розробки дієвих реабілітаційних практик.

«Для нас, науковців і освітян, тема психології творчості має особливе значення. Оскільки найгострішою кризою в Україні і світі сьогодні є екзистенційна криза (втрата сенсу життя), яка викликає стреси, неврози, небажані психологічні деформації.

Працюючи з молоддю,  можна спостерігати значні проблеми, пов̀язані з депривацією базових потреб у спілкуванні, довірі, підтримці. У зв’язку з цим суспільство вкрай потребує позитивних емоцій, необхідних для відновлення моральних сил і психофізичного здоров'я. І в цьому контексті саме психологічні знання стають невід̀ємним компонентом сучасної культури.

Відкриття кафедри психології в університеті культури важливе з точки зору забезпечення базових компетенцій майбутнього фахівця, системного творчого самовдосконалення особистості студента, формування його інтелектуального і культурного потенціалу. Саме тому психологія викладається в університеті з урахуванням специфіки кожного факультету. Молодь має навчитися не лише транслювати знання, а, насамперед, творчо продукувати нові ідеї, оригінальні проекти у будь-якій професійній діяльності. У навчальному процесі університету робиться акцент на формуванні творчих вмінь і навичків засобами психологічного тренінгу за допомогою активного використання психодіагностичного інструментарію з  виявлення творчих здібностей майбутніх фахівців.

Особливе значення кафедра психології КНУКіМ надає впровадженню в навчальний процес різноманітних арт-технологій, оскільки саме цей метод працює, на наш погляд, більш ефективно, допомагає зняти психологічну напругу (особливо студентів-першокурсників), відкрити їх глибинні емоційні канали. Арт-технології також використовуються КНУКіМ у роботі зі студентами-сиротами, переселенцями із зони АТО та іншими соціально вразливими категоріями. Натомість арт-терапія застосовується фахівцями-психологами в три етапи: творча експресія (власне малювання, танець тощо), зворотній зв'язок (обговорення) і тривала  психотерапія (взаємодія з психологом). Вивчення психології дає студенту внутрішній ресурс, оскільки при цьому відбувається звернення до внутрішньої сутності, до підсвідомого «Я» особистості. Таким чином, головна місія сучасного університету—навчити студента вчитися та творчо самовдосконалюватися  протягом усього життя», ̶  такою була пряма мова завідувача Кафедри психології Київського національного університету культури і мистецтв, доктора психологічних наук, професора Людмили Просандєєвої.

«Українському народові особливо притаманна психологія творчості, оскільки в тяжкі моменти життя українці завжди проявляли себе творчо (співали, танцювали, малювали, вишивали). На майдані це також проявилося в різноманітних художніх акціях. Отже, саме збереження традицій минулого і розвиток майбутнього допоможуть нам стати лідерами європейської культури. 

Запровадження в КНУКіМ  цікавих сучасних психологічних дисциплін «Психологія творчості» , «Іміджелогія», «Конфліктологія», «Психологія спілкування» сприятиме оволодінню студентами основними етапами творчого процесу, розвитку власного творчого потенціалу, виявленню творчих здібностей, формуванню здатності долати перешкоди і бар’єри на шляху до досягнення своєї мети, розвитку ціннісного ставлення до себе та інших, допоможе стати «дизайнером» свого життя», ̶  резюмувала Людмила Просандєєва.

«Хочу сказати, що поки психологи всього світу розмірковують над тим як повернути душу у психологію, психологія повернулась у ВУЗ із душею», ̶  так відреагувала на пряму мову колеги Вілена Воронова.  

Творчість впливає на людину, допомагає  справлятися з кризами і викликаними ними протиріччями. Творчий потенціал може допомогти сучаснику у вирішенні тих протиріч, які ставить перед нами криза. Людина розуміє, що вона не може більше жити як раніше, але не знає як жити по-іншому. У неї немає методів як по-іншому вирішити конфлікти в суспільстві, міжособистісні конфлікти, і в цьому питанні приходить на допомогу творчість, яка має властивість продукувати в людині нові ідеї, які виходять за межі традиційного способу вирішення проблеми. Це може бути наукова творчість, технічна, художня, спортивна та інша.

Ця теза об’єднала спікерів прес-конференції, серед яких: кандидат психологічних  наук, доцент Кафедри психології  КНУКіМ,  медіаексперт, кандидат філологічних наук, доцент Національного університету «Києво-Могилянська академія», член правління Асоціації політичних психологів Ольга Сусська,  музикознавець, Виконавчий директор фонду ім. В. Горовиця, художній керівник Київського джаз-клубу, член експертної ради з міжнародних питань та ради з питань культурно-мистецької освіти Міністерства культури України,  Петро Полтарєв.

Творчий потенціал українців здатен тонізувати інтелектуальне та духовне життя суспільства, адаптувати для нього культурну реальність світу. Творчі особистості оптимізують міжособистісні відносини і соціальні відносини в цілому. 

«Творчість  ̶  єдиний вид діяльності, яка робить людину людиною. І саме цей вид діяльності дозволяє пізнавати  людині свою сутність, глибинні мотиви та якості», ̶  філософ Микола Бердяєв.

Творча людина не тільки знає як вижити у кризовому суспільстві, вона показує,  де вихід у безвиході.  

@Vilena V Voronova