Буковинська поліція вириває зуби кримінальному «Тигру»

На Буковині почалася справжня боротьба із кримінальними елементами під дахом охоронного агентства "Тигр"

Всі добре пам’ятають «золоті 90-і», коли в Чернівцях було модним розсікати вулицями в шкіряних куртках, спортивних штанях, дермантинових туфлях, обкладати поборами лохів на Калинці, спльовувати крізь вибиті зуби, хвалитися перед пацанами віджатим за борги мерседесом і почувати себе господарем життя.

Багато таких «господарів» зараз вже нема – хтось попустився сам, когось попустили. Одних життя розсіяло по тюрмах, інших – по світах. Багато хто навічно прописався на годилівському кладовищі. Хтось як був дрібним баднюганом, так і лишився.

Бєлий,Загура, Циган, Монгол, Китаєць…Ці поважні люди стали для злочинного світу Буковини іконами стилю. На них рівняється блатна молодь. Вони не люблять, коли їм нагадують про їхні буремну молодість. Не користуються старими прізвиськами. Свої бізнеса вони прикривають впливовими знайомствами серед політиків. Колишні бригади перетворили на спортивні клуби і охоронні фірми.

Все інше лишилося без змін. Жадібність, безкарність, наглість і далі є їхньою торговою маркою. Але все міняється… У березні цього року чернівецькі журналісти писали про обшуки в охоронній фірмі «Тигр». Писали так жалісно і натхненно, що коли не знати, що таке насправді цей «Тигр», то може стати шкода «жертв метнівської сваволі».

Насправді ж «Тигр» звичайнісіньке прикриття для легалізованих братків, які покинули своє ремесло і стали добропорядними й законослухняними громадянами. Довгий час ця фірмочка діяла як хотіла і її керівники (і справжні господарі, про яких трохи нижче) горя не знали. Ігор «Монгол» і Віталій «Китаєць» тому й дожили до свого віку, бо вміли вправно обходити гострі кути, прикривати свій «бізнес», ділитися з ким треба, знаходити впливові політичні дахи.

При цьому, рядові «тигрята» і їхні командири дозволяли собі майже все, що заборонено законом. Не один буковинець постраждав від їхньої вседозволеності. Регулярні мордобої всіх, хто насмілиться криво глянути на ті тушку у уніформі «Тигру». Торгівля наркотиками в нічному клубі «Егоїст», який належить директору «Машзаводу» Віктору Сідляру і який охороняється «тигрятами». Вбивство відвідувача цього закладу. Жорстоке побиття весільних гостей в Хотинському районі, які посміли зробити зауваження п’яному «тигряткові». Неодноразові побиття та навіть вбивства клієнтів ресторанів «Гойра» і «Бартка», якими гордиться їх власник Роман Клічук. Віджим агробізнесу в Хмельницькій області та бійки із обманутими інвестором власниками магазинів в ТРЦ «Проспект»… Цей перелік кримінальних подвигів тигрят можна продовжувати майже безкінечно.

Відзначився «Тигр» і політичному просторі. Причому, вписувалися «тигрята» за тих, хто добре більше платив, або на тих, на кого вказували господарі. У березні 2014 року, за командою Віктора Сідляра, бойовики створювали масовку і виганяли із площі неугодних під час віча, на якому обирали губернатором Романа Ванзуряка.

А вже в квітні 2014 року, під час виборів мера Чернівців, «тигрята» охороняли екс-регіонала Віталія Михайлішина. А коли ЗМІ повідомили про цей випадок, то відбріхувався і Михайлішин, і керівники «Тигру». Клялися, що їх нічого не пов’язує. Але дивним чином через рік чоловік тодішньої формальної керівниці «Егоїсту» Ірини Найдиш став депутатом міської ради і сидить зараз поряд із Михайлішиним.

У жовтні 2015 року «тигрята» залякували жителів кількох Кельменецьких сіл, в яких на виборах за списками «Нашого краю» до обласної ради намагався пройти Віталій «Китаєць». Бачили їх і на дільницях у Садгорі, де Найдиш із Сідляром масово скупляли голоси.

Про «професіоналізм» рядових «тигрят» краще всього говорять вже згадувані побиття та внаслідок «необережного застосування сили» смерті людей, яким не пощастило опинитися на дорозі цієї напівкримінальної «еліти охоронних структур». Патрільні поліцейські неодноразово затримували екіпажі «тигрят» в стані алкогольного чи навіть наркотичного сп’яніння. А коли ці горе-професіонали на рівній дорозі перевернули свій автомобіль догори дригом, то із розширеними зіницями винуватці ДТП пояснювали, що вона сталася із вини… собаки, яка перебігала дорогу у невстановленому місці. 

І лише недавно поліція всерйоз взялася за наведення порядку із «Тигром». Цьому посприяло те, що «Монгол» і «Китаєць» знайшли собі більш впливовий політичний дах на рівні Верховної Ради і від проекту «Тигр» відмовилися. Фірмою повноправно став керувати колишній беркутівець Петро Данко, який в 90-і був шмаркатим сільським пацаном і не встиг прийняти участь у великому кримінальному переділі. Проте після того як його з позором вигнали з міліції, він швидко почав надолужувати втрачене.

Хоча список «заслуг» Данка довгий, але від кримінальної відповідальності його господарі берегли як вміли. Лише в 2010 році, коли Данко ще не був «тигрятком», отримав в суді вирок за хуліганською 296 статтею і відбувся штрафом й легким переляком. І справді, поки Данка наставляли «Монгол» з «Китайцем» і стримували його гарячу гуцульську вдачу, все в хлопця було добре.

Але після їх відходу від «Тигру» Данко подумав, що зловив господа за бороду і зовсім зійшов із рейок. Наглість «тигрят» зросла настільки, що вони в самому центрі міста, на Соборній площі жорстоко побили працівника державної служби охорони. Данко порушив негласне правило, – ментів не чіпати, – і поплатився за це.

Не змогли вирішити питання навіть головні клієнти та фактичні господарі  «Тигра» – Віктор Сідляр та Роман Клічук. Ці поважні пани привикли відкривати ногами двері до владних кабінетів, і підключили всі свої зв’язки, щоб відмазати «Тигр» від відповідальності. Але ані перший, ні другий не змогли переконати керівництво поліції, що зможуть тримати Данка на короткому повідку.

І справді, відучити бультер’єра не кидатися на беззахисних людей, після того як він спробував крові на смак, неможливо. Хоча, до честі і Сідляра, і Клічука, вони старалися відвернути бурю від «Тигру» і Данка як могли. Не вдалося…

Ця ситуація лише на перший погляд здається звичайною і невибагливою, одною із сотень кримінальних історій Буковини. Але це не так. Чи не вперше із далеких 90-х правоохоронці почали наводити порядок і показувати, що бандюки під вивісками охоронних фірм не будуть керувати містом, що їхні господарі не всесильні.