Міжнародний аеропорт "Бориспіль": проблеми функціонування, ситуація з лоукостами

Міжнародний аеропорт "Бориспіль": проблеми функціонування, ситуація з лоукостами і перспективи розвитку на майбутнє

Ваш літак вилетить вчасно, якщо Ви на нього спізнюєтесь.

Лоукости, Ryanair, скандали… Чи будуть літати пересічні українці за 20 євро до Європейського Союзу? Чи будуть сьогодні дешевими авіаквитки?

Квітень 2017 року. В Україну готується зайти найдешевший авіаперевізник Європи - компанія Ryanair. Їх мали обслуговувати київський та львівський аеропорти. Проте в липні переговори зриваються. Основна проблема була в тому, що не хотіли створювати нішу для лоукостів в України. Тобто, не хотіли щоб українці мали змогу платити дешево за ті послуги, які, насправді, коштують дешево.

Під час переговорів сторони не змогли домовитись в який столичний аеропорт літатиме Ryanair. Жуляни відразу відхрестилися сказавши, що для обслуговування літаків за низькими тарифами не підуть. У Борисполі зізнались, що ціни у них занадто високі для бюджетного перевізника. А як альтернативу запропонували льотно-випробувальну базу Антонова. Такі умови не влаштували Ryanair і 10 липня компанія скасовує прихід в Україну. Вони не мали іншого вибору як скасувати 4 київських та 7 львівських маршрути. Проте, восени переговори вийшли на новий етап. Дешевого перевізника готується прийняти Бориспіль та Львів. Переговорний процес іде. Він іде своєю черговістю. Обидві сторони намагаються домовитись і знайти компроміс. Знайти рішення. Результативність переговорів підтвердило і Міністерство інфраструктури, яке планує, що лоукости почнуть літати з 2 половини 2018 року в Україні. За прогнозами міністерства ціни на квитки до Європи стартуватимуть від 20 євро.

Є така думка, що при виході з депресії є 2 варіанти: перший  - поїхати відпочивати, а другий - просто поїхати до Борисполя. Двері в аеропорту “Бориспіль” це вихід з депресії в багатьох.

Чи відобразилась ситуація з безвізовим режимом на діяльності хабу, на діяльності аеропорту?

Якщо говорити про дії безвізу на пасажиропотік, то для авіації це не дало вагомого росту. Якщо ми проаналізуємо приріст пасажиропотоку в цьому році до введення безвізового режиму і після безвізу, то ми побачимо, що темпи приросту були практично однаковими. Якщо щось і додалось до цього пасажиропотоку, то це в межах статистичної погрішності 1-2%. Перш за все збільшення пасажиропотоку відчули перевізники наземного транспорту - автобусні та залізничні.

В 90-х роках було майже 50 аеропортів на всю територію України. Яка ситуація зараз і яку сходинку в цій градації посідає аеропорт “Бориспіль”?

На сьогоднішній день аеропорт “Бориспіль” здійснює обслуговування 66% авіапасажирів, які обслуговуються в нашій країні.  

Які плани аеропорту та керівника аеропорту “Бориспіль” на 2018 рік?

В цьому році аеропорт в окремі дні підійшов до перевищень пропускної здатності терміналу “Д”. Ті показники, які закладались при будівництві терміналу досягнуті. І це говорить про те, що збереження приросту пасажиропотоку призведе до необхідності розширення інфраструктури аеропорту “Бориспіль”. Перш за все це реалізація тих проектів, які дозволять збільшити пропускну здатність терміналу. В першу чергу, це привести в порядок інфраструктуру дорожню і стояки біля терміналу. Планується ввести в експлуатацію половину тієї недобудови паркінгу, яку всі бачать. Паркінг на 1000 машиномісць в наступному році дозволить розвантажити привокзальні площі. Друге. Вводиться в експлуатацію нове багажне відділення, в якому збільшаться площі для видачі багажу і зменшиться навантаження при видачі багажу в пікові години. Будуть створені додатково три гейти для виходу пасажирів з посадкою на автобус. Це все планується в травні місяці 2018 року. Також в травні-червні очікується ввод в експлуатацію нової трансферної зони - це збільшення зони для обслуговування пасажирів, які летять через Бориспіль транзитом. Наступним кроком є початок робіт по розширенню перону для додаткових майданчиків під обслуговування повітряних суден в безпосередній наближеності до терміналу “Д”. І будуть розпочинатись роботи над розширенням галереї терміналу “Д” для збільшення аеромостів, кількості виходів з терміналу і це відбудеться уже через 2-3 роки.

Як оцінюється стан авіаліній та авіаперевізників в Україні?

Ефективні авіалінії існують там, де існують можливості залучення дешевих грошових ресурсів. Чим дорожче грошовий ресурс, тим важче перевізнику оновлювати флот, замовляти нові авіасудна і тим більше навантаження, в тому числі, і на пасажирів при купівлі квитка тому, що в кінцевому підсумку дороговизна грошей при купівлі судна опосередковано відображається і на вартості квитка.

Скільки сьогодні коштує Боінг-737?

Вартість Боінг-737 від 40 до 60 мільйонів доларів. А Боінг-747, можна припустити, що коштує від 150 до 200 мільйонів доларів.

Цими всіма суднами володіють приватні компанії?

Як правило, виробник продає безпосередньо судна компанії авіаційній, якщо остання має можливість придбати з заводу, або компаніям, що спеціалізуються на подальшуму лізингу цих суден.

Скільки в Україні представлено авіакомпаній?

Багато зареєстрованих компаній. Фактично основну масу перевезень, що здійснюються через аеропорт “Бориспіль”, здійснюють 3 компанії, що зареєстровані в Україні: МАУ, як основний перевізник, «WINDROSE» і AZUR AIR. Крім того існує Atlasjet і Ryanair - це ті компанії, які оперують 1-2 повітряними суднами і вагомою кількістю пасажирів назвати важко.

Топ-5 українських авіакомпаній з найбільшим флотом:

Найбільший флот в Україні має компанія МАУ - у неї 41 літак.

Авіаперевізник УРГА. У їхньому арсеналів 14 лайнерів.

Роза вітрів - у неї 11 суден.

Khors Air - у неї 10 суден.

Yanair - 7 літаків.

Найстаріші літаки в компанія УРГА. Середній вік літаків 29,6 років. На другому місці Yanair з показником 25,4 років. Третю сходинку посідає Хорс - літакам в середньому 17 років. Четверте місце у Рози вітрів - середній вік 15,7 років. Наймолодший Флот в компанії МАУ. Їхнім суднам в середньому 12,4 років.

Чи безпечно літати при таких показниках?

В струтурі пасажирообороту компаній УРГА і Хорс майже не видно. І це обумовлено, перш за все, тими цифрами, які наведено вище по віку флоту. Чим старший флот тим менше він ефективніший. Тим менше рівень безпеки і тим скоріше такі лайнери підлягають утилізації.

Стан літаків в Україні говорить про те, що потрібно боятись літати?

Міри, які державна служба використовує для сертифікації, для контролю літаків є достатніми для того, щоб забезпечити безпеку польотів. Наприклад вік МАУ 12,4 років. Це не поганий показник навіть для европейської компанії. Якщо взяти самі сучасні компанії, наприклад той же Ryanair, то там середній вік повітряного судна 8,5 років. Тобто цей показник не набагато далі відійшов від провідних світових компаній.

Було з’ясовано, що не всі навіть аптечки на бортах авіалайнерів МАУ укомплектовані. Я звертався особисто до МАУ з адвокатським запитом і вони не надали перелік ліків, якими укомплектовані аптечки. У мене особисто було декілька випадків під час перельотів коли людям ставало зле і персонал не міг навіть поміряти тиск, а також в них не було банально валідолу. Чому держава на рівні державної авіа служби не контролює це питання?

До функцій аеропорту входить забезпечення обслуговування пасажирів на землі і аеропорт “Бориспіль” має у своєму ресурсі повноцінний медичний пункт з можливістю надання першої невідкладної допомоги і з можливістю достатньо оперативного залучення засобів  для транспортування людини, яка потребує більш кваліфікованої допомоги. Що стосується компаній, то ці нормативи існують. Як і водії будь-якого транспортного засобу екіпаж повинен бути готовим до того, що потрібно буде надати першу допомогу.  Для цього він повинен мати мінімальні набори. Літак повинен бути укомплектований, як і автобус і автомобіль, чимось для екстрених ситуацій.

Чи вбачається перспектива створення в Україні національних лоукостів?

Напевне, що така перспектива є, але ми повинні розуміти, що лоукости з’являються там, де існує постійний платоспроможний попит  на перевезення. Це перш за все індикатор нормальної економіки в країні. Якщо сьогодні проаналізувати який ріст пасажиропотоку, то видно, що Бориспіль показує великий приріст, але треба розуміти, яка структура цього пасажиропотоку. Є пасажири, які стабільно здійснюють перельоти. Зміни в порівнянні з 2013 роком в 3,5-4%. Основний приріст дає транзит - це пасажиротрансферні, котрі прилетіли в Київ, пересіли на інший маршрут і полетіли далі. Таких в цьому році в структурі 30% - це біля 3 млн. пасажирів. І дуже великий приріст пасажирів чартерних рейсів - 45%. Це говорить про що? Рік півтора був досить стабільний курс національної валюти по відношенню до долара. Людина змогла накопичити собі на відпустку. Подальша зміна курсу в першу чергу відобразиться на цьому чартерному пасажиропотоці. Але тим не менше, аеропорт “Бориспіль” вийшов на найкращі показники за всю свою історію.

Думка громадян:

Чи задоволені Українці рівнем авіапослуг та авіаперевезеннями в Україні?

Думка 1:

Якістю та сервісом, який надають українські авіаперевізники я, як і інші, котрі хоч раз користувались цими послугами, не задоволений. Кожен раз ми чуємо, що буде якесь покращення, буде європейський сервіс.Але ми його не бачимо.

Думка 2:

Все зводиться до того, що ринок авіаперевезень в Україні він недостатньо конкурентноздатний. Є одна компанія, яка все піджимає під себе, всі перевезення. І якість, коли не має конкурентів, зрозуміло, погіршується.

Думка 3:

Хотілось би, звісно, кращого. Я літала на інших авіалініях: турецьких та інших. Обслуговування інше.

Думка 4:

В мене жінка працює в одеському аеропорту. Нормально.

Рівень сервісу в авіакомпаніях  - це питання конкурентноздатності компанії перш за все. І вони в цьому зацікавлені. Наші перевізники не можна віднести до самих висококласних, але ми далеко не гірші в світі по рівню сервісу.

Чи підтримує керівництво аеропорту “Бориспіль” про те, що треба заводити приватних інвесторів безпосередньо в аеропорт і щоб в концесію передавати те чи інше господарство і приватні структури оперували безпосередньо аеропортовим господарством?

Приватна компанія завжди більш ефективна в будь-якому бізнесі. Авіація є бізнесом. Аеропорт це, напевне, один із самих цікавих предметів концесії. Особливо в останній час коли ми розуміємо, що у Борисполя непогані перспективи росту, які пов’язані з дуже великою сумою інвестицій.  Тільки для реалізації першочергових проектів знадобиться близько 10 мільярдів гривень на протязі найближчих 4 років. Якщо додати туди ще реконструкцію другої злітно-посадкової полоси, то це ще сума близько 200 млн. доларів. Тому, концесія з обов’язком внесення інвестицій, це дуже актуально на сьогодні. Хоча, державне підприємство здатне на сьогодні вирішувати ці проблеми самотужки, але не настільки ефективно, наскільки це може робити приватний сектор.

Найбільшу кількість пасажирів приймає аеропорт “Бориспіль”. Через його термінали пройшло більше 8 мільйонів людей. На другому місці аеропорт “Жуляни”. Він прийняв 1 млн. 127 тис. пасажирів. На третьому місці аеропорт “Одеса”, яким скористались 1 млн. 33 тис. пасажирів. Зі Львова літало 738 тис. пасажирів. Він на четвертому місці. П’яте місце за харківським аеропортом. Через його термінал пройшло майже 600 тис. пасажирів.

Скільки на сьогодні пересічний громадянин України та іноземець залишає коштів за одне відвідування аеропорту “Бориспіль”?

Важко назвати цифру. Є показник по цим цифрам, що залишається в зоні Duty Free та зоні харчування. Це одні цифри. Те, що витрачається на перевезення і яка складова в цьому аеропорту, то ці цифри будуть дещо відрізнятись. На сьогодні середній чек в Duty Free в перерахунку на одного пасажира десь в районі 20 доларів. Це не дуже високий показник, оскільки в країнах Європи ця цифра в декілька разів вища. Найвищий показник в аеропорту “Бенгуріон” в Тель-Авіві 70 доларів на одного пасажира. Середня сума 30-50 доларів. У нас дається в знаки фактор низької платоспроможності населення, оскільки основна маса пасажирів це громадяни України. Саме тому, напевне, і середній чек такий.

Який стан на сьогодні та перспективи розвитку внутрішніх авіаперевезень в Україні?

Дуже великий відкладений попит. Це питання платоспроможності населення. Ми маємо такий показник в авіації як коефіцієнт мобільності. Коефіцієнт мобільності - це те, скільки польотів в рік припадає на одного громадянина країни. Сьогодні коефіцієнт мобільності в Україні складає 0,8. Це означає, що на одного громадянина країни приходиться 0,8 польотів в рік. Для порівняння цей коефіцієнт в Польщі та Прибалтиці становить в межах 2,8-3,5. А в самій мобільній країні Європи Великобританії цей коефіцієнт 8,0. Британці в 10 разів більше користуються послугами повітряного транспорту, ніж громадяни України.

Скільки коштує один метр квадратний площі в оренду на території аеропорту “Бориспіль”?

Ті площі, які вже здані, здаються Фондом державного майна України. І аеропорт отримує від цього 30 %. 70 % йде в фонд держмайна. Ця методика затверджена Фондам держмайна не змінилася і є старою як світ. Ставка для орендаторів великих площ становить 1200-1700 грн. за квадратний метр. Це як в центрі столиці. Але фактичні платежі набагато більші, оскільки аеропорт по мимо своїх 30 % від орендної плати ще отримує інфраструктурний збір, який прив’язаний до продажів на цих площах. Середня дохідність від об’єктів харчування знаходиться в межах 3 тис. грн. з невеликим за квадратний метр. Але це не показник, оскільки коли ми говоримо про малі площі, то там ситуація дещо інша. Наприклад, був конкурс на оренду 6 кв. м. площі, в результаті якого ціна сягнула 460 тис. грн. за квадратний метр. Але договір ніхто так і не підписав.

Чи є віп сервіс в аеропорту?

В терміналі “Д” є віп сервіс, який має назву “Віп-прем’єр”. Там обслуговуються пасажири, які хочуть більш високий рівень обслуговування за додаткову плату. І сьогодні вартість такого обслуговування на одного пасажира становить приблизно 2500 грн. Зараз там йде ремонт і реконстрекція і, напевне, з нового року вартість буде змінена в бік збільшення.

Рівень безпеки.

На сьогоднішній день рівень безпеки є першим і головним пріоритетом аеропорту “Бориспіль”. Робота ведеться як над оновленням технічного стану так і над оновленням програмних комплексів, які обслуговують пасажирів і робота з персоналом. Людський фактор в питаннях безпеки, як показує аналіз фото авіа пригод останніх років, це основне.

З 2014 року щось змінилось?

Йде постійне оновлення техніки. Закуповується щорічно декілька нових детекторів, декілька нових програм для обслуговування, для аналізу. Розширюється зона відеоконтролю. Робота ведеться над системами перевірки багажу на безпеку. Це та робота, яка ведеться щоденно. 

Міністр інфраструктури вдруге анонсував прихід в Україну дешевого перевізника Ryanair. Чи вірять громадяни в те, що перельоти стануть дешевшими?

Думка 1:

Міністр інфраструктури вже одного разу наступив на міну і ледь не підірвався і дивом залишився на своїй посаді.  Я б на його місці був максимально коректним з його обіцянками. Він тиждень-два відбивався потім від того, що вони вже все зробили. Давайте, спочатку, мовчки заведемо сюди компанію, а потім будемо в фейсбуці писати, що в міністра є добрі новини.

Думка 2:

Якщо перевезення буде дешевшим для населення, то завжди краще.

Думка 3:

Якщо Ryanair, як то кажуть, на своїх умовах, і не буде ніяких відкатів сумнозвісних, то ми можемо в перспективі отримати європейські ціни.

Лоукост це маркетингове поняття. Для нас, як для інфраструктурного підприємства, яке працює з перевізниками, немає різниці між взаємовідносинами між Lufthansa та Ryanair. Ми їм зобов’язані надати той рівень сервісу, про який вони просять. Але ми можемо це зробити лише на тих умовах, які вигідні нам і які відповідають нашим економічним характеристикам. Лоукост це певна абстракція, яка приваблює людину, як казка про безкінечну, безмежну “шару”. Коли людина вірить в те, що десь є те, що дуже хочеться і воно існує дуже дешево.

5 доказів тенденційного розвитку в 2018 році, які вбачаються з боку керівництва аеропорту “Бориспіль” - 5 речей, які планується зробити:

Запуск нового паркінгу;

Запуск в експлуатацію нової зони обслуговування трансферних пасажирів, оскільки стара є не комфортною;

Нове багажне відділення;

Додаткові 3 виходи на автобус;

Прийняття комплексної програми, комплексного плану детального планування по навколишнім територіям, що межують з територією аеропорту. Тобто, це затвердження концепції розвитку аеропорту Кабінетом Міністрів України.

Чи є аеропорт “Бориспіль” дійсно ефективним, оцінювати кожному українцю особисто.

Гарний керманич буде продовжувати свій шлях і під рваними вітрилами.