Україна єдина. Хто цього не розуміє, той ворог, якого необхідно знищувати.

Наша розмова з головою Новопсковської районної ради Борисом Лєбєдєвим відбулась саме під час чергового загострення ситуації на фронті, масових обстрілів зі сторони російських найманців українських на

Саме ці події стали лейтмотивом для інтерв’ю, адже Борис Вікторович як ніхто розуміє весь негатив від існуючого протистояння, його батьки продовжують проживати в окупованому Краснодоні і зустрічатися  з ними у нашого героя немає можливості.

-         Борис Вікторович, ви голова Новопсковської районної ради, дбаєте про територію, яка безпосередньо межує з Російською Федерацією. Чи змінилось ставлення жителів району до суміжної держави після початку війни?

Слово «змінилося» у даному випадку не зовсім коректне. Я підібрав би інший синонім однак і те дуже важко. Для жителів району це була незрозуміла ситуація, яка немала пояснення. Ми жили мирно, спілкувалися, браталися з прикордонними містами Росії і несподівано з’ясувалося, що ми вороги.

В суміжних районах, наприклад у Міловському, доходило взагалі до речей, які не піддаються поясненню. По населених пунктах, по жителях відкривався прицільний вогонь з російського боку.

Знаючи і бачачи це все, дайте відповідь на своє питання. Змінилося кардинально, ми втратили сусідів, як нам здавалося добрих.

Але при цьому є і позитив. Тепер ми бачимо з ким межуємо і чого від них сподіватися.

-         Багато Ваших знайомих, друзів на даний час проживають на тимчасово окупованій території. Ви спілкуєтесь, підтримуєте який небуть контакт?  

Скажу більше. Мої батьки і рідна сестра на даний час проживають в окупованому російськими військами та сепаратистами Краснодоні. Емоційно – це дуже важко, не мати можливості зустрічатися, спілкуватися віч-на-віч. Розмови по телефону не замінять цього.

Спілкуючись з сестрою довідуюся страшні речі про ситуацію в місті під окупацією. Так звана «ЛНР» швидкими темпами перетворюється на Радянський Союз у найгірший період його існування. Проблеми з продовольством, з ремонтом систем життєзабезпечення, катастрофічна ситуація в медицині тощо. Однак, активно проводиться зомбування молоді, школярів, яких змушують віддавати честь загиблим сепаратистам, марширувати під оркестри російських окупаційних військ тощо.

Аналогічні речі розказують і друзі, котрі проживають в невизнаній «республіці». Люди залякані, бояться висловлювати свої думки, критикувати владу, вимагати від неї банального виконання своїх функцій з ремонту каналізацій, водогонів, доріг тощо.

-         До початку трагічних подій ви були членом Партії регіонів, депутатом Луганської обласної ради. Чи відчуваєте ви відповідальність за події, що трапилися і, як ви їх оцінюєте тепер.

Мої оцінки і враження, я озвучив вище. Повторюся це – трагедія. І часткова відповідальність за те, що сталося лежить на кожному депутаті обласної ради тодішнього скликання. Ми не сподівалися на такий агресивний розвиток подій. У своїх рішеннях, у першу черг політичних, депутати покладались на позицію народних депутатів від області. У першу чергу Олександра Єфремова. Як з’ясувалось пізніше саме він допустив такий розвиток ситуації і у значній мірі сприяв йому.

Щодо партійної належності то вона для більшості з нас не мала особливого значення. Обласна рада не місце для політичних рішень. Ми займалися економікою регіону, його розвитком і добробутом, вирішенням нагальних і перспективних проблем, створенням робочих місць тощо. Для цього політична належність не потрібна, вона не грає жодної ролі.

Хочу зазначити, що і на даний час, будучи головою районної ради, намагаюся мінімізувати кількість будь-яких політичних заяв чи звернень.

-         І все таки Ви обиралися до районної ради від партії «Опозиційний блок».

          Повторююся. Партійна належність не має жодного значення. Ми сформували команду однодумців, яка знає як і хоче сприяти розвитку району. Визнаю ми скористалися деяким електоральними симпатіями населення. Це свого роду політична технологія місцевого рівня.

          Однак, я готовий категорично заявити про свою незгоду із більшістю політичних позицій «Опозиційно блоку». Наприклад для мене є абсолютно зрозумілим, що на сході нашої держави йде війна, що Росія окупант, який поставляє зброю на Донбас, всіляко підтримує сепаратистські утворення, вбиває українських патріотів, які відстоюють незалежність держави.

          Росія – країна агресор. Тому для мене не може бути жодних компромісів з даного питання. Хоча офіційна позиція партії «Опозиційний блок» відверто нагадує позицію страуса, що сховав голову у пісок.

-         Доволі різка заява. Не хвилюєте щодо можливої реакції на неї зі сторони очільників згаданої політсили?

Не хвилююся. І поясню чому.

Щоденно я спостерігаю величезні черги пенсіонерів, літніх людей біля банкоматів, у відділенні пенсійного фонду району. Це люди, які витрачають останні сили для того щоб оформити собі українську пенсію і виживати за її рахунок на окупованих територія. І не тільки виживати але й підтримувати життя своїх дітей і внуків.

Така ситуація не тільки у Новопсковському районі. Це загальна практика.

І я задаю запитання: «Хто винуватий? Кому дякувати?». Відповідь одна для всі часів і народів – Російська Федерація.

-         Повернімося до проблем району. Новопсковська ОТГ одна з перших створена в Україні. Як Ви оцінюєте її діяльність і перспектив?

Двох думок чи варіантів відповіді на це питання бути не може. Адміністративно-територіальна реформа діє і має позитивні наслідки. Діяльність Новопсковської ОТГ під керівництвом Вадима Гаєва тому приклад. Грамотний голова, ініціативний, пробивний. Дивлячись на здобутки і результати його роботи відмічаю хорошу динаміку в покращенні інфраструктури населених пунктів, що входять до ОТГ.

Ми тісно співпрацюємо в напрямку завершення реформи у районі. На черзі у нас ще створення Білолуцької ОТГ. Переконуємо, пояснюємо сільським головам про позитиви і державні пріоритети. Нажаль не завжди виходить. Окремі місцеві «князьки» боячись втратити повноваження, ставлять палки в колеса. Але процес іде і його не зупинити.

-         Напередодні Нового Року і Різдвяних свят, що хочете побажати жителям Новопсковщини і всієї України.

У першу чергу миру. Миру на нашій землі, миру в оселях і добра у родинах. Здоров’я, достатку і всіх земних благ.

Також хочу сказати, що ми обов’язково переможемо, повернемо під контроль української влади всіх тимчасово втрачені території, принесемо мир в оселі людей, що перебувають піж гнітом російського чобота.

І хочу додатково озвучити свою принципову позицію. Україна єдина. Хто цього не розуміє, той ворог, якого необхідно знищувати.