Про особливості однієї антидержавної політики

Моя позиція: і законодавство, і вся державна політика України повинні мати на меті ВІДНОВЛЕННЯ державного суверенітету та територіальної цілісності країни.

Всі будь-які маніпулювання з так званими «особливостями», тим паче «над», тим паче навіть без згадки про Автономну Республіку Крим як невід’ємну частину нашої держави – складові подальшої зради нинішньої влади президента Порошенка.  

І ось чому.

1. Внесений президентом до Верховної Ради законопроект "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях" вперше в світовій практиці легітимізує ватажків терористичних організацій ОРДЛО та так звані «Мінські домовленості». Мінські домовленості не є міжнародною угодою України, а Будапештський меморандум є. І саме на основі Будапештського меморандуму і президент Порошенко, і його депутати мали б чітко виписати: а)закон; б)план оборони України; в)міжнародну коаліцію до повного визволення нашої країни від агресора Росії.

2. Вимушені переселенці – громадяни України з Донецької, Луганської областей, та Автономної Республіки Крим мають отримати реальну підтримку у питаннях забезпечення житлом, соціальними правами. Одночасно мають бути гарантовані в законі назавжди всі права власності та соціальні права одразу після деокупації захоплених агресором українських земель. Треба визнати і врегулювати статус  таких осіб, аби вони не опинилися "поза законом".

3. Якщо в проекті закону мова йде про озброєну агресію і злочинне загарбання Російською Федерацією частини території України, то  дія Договору про дружбу,  співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією, на який є посилання у законопроекті, є абсурдом у практиці міждержавних стосунків.

4. Невід‘ємною складовою цього законопроекту мав би стати національний санкційний список стосовно підприємств та осіб РФ. Інакше ми вимагаємо санкцій з боку інших країн, а самі їх чомусь не запроваджуємо належним чином (сьогодні під санкціями є лише особи, які відвідують окупований Крим та підприємства, які ведуть господарську діяльність на нашому півострові). У законопроекті нічого не сказано про формат економічних відносин із окупованими територіями. Що з блокадою?  

Моя принципова позиція полягає в тому, що деокупація, реінтеграція та повернення миру в Україну можливі за умови повного та безумовного виведення російських військ. Розмови або намагання чинити по-іншому – подальше сповзання в безодню до руйнації держави.

І ще одне.

Чи не найголовніше.

Виходити на переговори щодо будь-яких політичних  домовленостей маємо лише після повернення в Україну всіх незаконно утримуваних агресором наших співвітчизників. Не припустимо, що у проекті закону нічого не сказано про звільнення наших громадян, які утримуються як заручники та в’язні сумління на тимчасово окупованих територіях та на території РФ.