Ми вже писали в минулому році про те, що вінницькими співробітниками СБУ виявлено факт роботи у Крижопільській податковій доньки начальника цієї місцевої ОДПІ Сузанської Л.С. В результаті Крижопільським райсудом Сузанську Л.С. визнано винною у вчиненні корупційного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-7, та це рішення районного суду залишив в силі і апеляційний суд. Однак ми ще тоді звернули увагу, що пані Сузанська не тільки не визнала вину і розкаялась, а навпаки образилась на увесь білий світ. Тому і вирішили поспостерігати, а в що ж ця неправедна образа може вилитись. І рішення наше було вірне, бо все що було раніше можна сміливо вважати приказкою, а казка, от вона казка, тут. У виконанні судді Чечельницького районного суду Вінницької області Гарника М.С. та його подільників з апеляційного суду.
Людмила Степанівна таки не заспокоїлась, та і не могла заспокоїтись, бо залишилась би без посади, а тому тряхнула стариною та закромами і з'явились в неї помічники під-стать. Вундеркінди, одним словом, чи скоріше вурдалаки сучасної аналогії та верховенства права. Вони, маючи на руках судові рішення про корупцію, які не просто, а конкретно муляють пані Сузанській, та знаючи, що в даному випадку лише Європейському суду з прав людини під силу скасувати ці рішення чи залишити їх в силі – пішли не європейською дорогою верховенства права, а перейшли на пси: всупереч всім відомим нормам українського і світового права – видумали і застосували таки своє. Хоч зовсім аллогічне, але таке прийнятно-приємно-аналогічне, що під його тиском не втрималась ні колегія суддів Апеляційного суду Вінницької області, ні навіть чечельницький суддя Гарник М.С. Я вірю, що ці добрі люди хотіли зробити як краще, однак вийшло як завжди, бо є очевидні ознаки свідомого затуманення закону. А як інакше зрозуміти те, що сталось?
А сталось, в кінці-кінців, ЧУДО!!! Пані Сузанська судовим рішенням визнана не корупціонером. Правда внаслідок того, що з самого закону зробили не закон, а чудо-юдо. От як це відбувалось:
Основою позиції сторони Сузанської при першому розгляді справи була проста позиція – не винна, бо вважаю, що прийняття на роботу доньки не є конфліктом інтересів, тому що саме по собі укладення договору з близькою особою, не свідчить і не може свідчити про наявність реального конфлікту інтересів. Проте Крижопільський суд, встановивши на підставі свідчень і письмових доказів, що - ОСОБА_3 (Сузанська Л.С.), виконуючи обов'язки начальника Крижопільської ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області, уклала, підписала та затвердила печаткою органу договір підряду на виконання робіт із надання послуг оператора компютерного набору від 01.07.2015 року у Крижопільській ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області із своєю донькою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, за що остання згідно затвердженого ОСОБА_3 (Сузанською Л.С.) акту приймання-передачі робіт від 31.07.2015 року за вказаним договором, отримала оплату в сумі 1219,35 грн.
Окрім цього, розпорядженням № 12-Р від 01.07.2015 року «Щодо врегулювання конфлікту інтересів», не повідомивши начальника ГУ ДФС у Вінницькій області, у будь-який спосіб, про наявність в неї реального конфлікту інтересів, самостійно намагалась врегулювати наявний у ОСОБА_3 (Сузанської Л.С.) реальний конфлікт інтересів під час укладання вищевказаного договору підряду, чим також прийняла рішення в умовах реального конфлікту інтересів – визнав 13.06.2016 року Сузанську Л.С. винною в скоєнні правопорушення за ст.172-7 ч. 2 КУпАП. Апеляційний суд Вінницької області 11.07.2016 року залишив постанову Крижопільського райсуду в силі та відхилив апеляційну скаргу Сузанської. Все. Перемога. А от і не вгадали.
19.07.2016 року до Крижопільського районного суду надійшла заява адвоката Сузанської Л.С. про перегляд постанови Крижопільського районного суду від 13.06.2016 року за ст. 172-7 КУпАП України за НОВОВИЯВЛЕНИМИ ОБСТАВИНАМИ, скасування її та закриття провадження по справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Аргументував адвокат свої вимоги посиланням на АНАЛОГІЮ права, а саме, на положення ст.459 Кримінально-процесуального кодексу України (КПК), так як Кодекс України про адміністративні правопорушення (КУпАП) не містить такої правової норми, як перегляд адміністративної справи за нововиявленими обставинами. А тому, суддя Крижопільського районного суд Зарічанський В.Г. 22.07.2016 року і відмовив в відкритті провадження по справі за нововиявленими обставинами вказавши, що відповідно до положень ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути переглянута лише в апеляційному порядку, а постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає, тобто єдина законна дорога у вас пані і панове – скарга до Європейського суду…
Однак, так наївно можемо думати ми, ви, та ще суддя Крижопільського районного суду Зарічанський В.Г., адже апеляційний суд скасував його постанову від 22.07.2016 року, та оминувши вийшовший з довіри Крижопільський райсуд – відправив справу на розгляд до Чечельника. Куди дивились судді, в які аналогії і анали права – то мабуть вирішувати прокурору. Бо очевидність прийняття неправосудного рішення просто вражаюча. По-перше, розглянули адміністративну справу за нормами кримінального судочинства. По-друге… Та навіть розглянувши за законом, за яким неможливо було це робити – і тут порушили цей же закон.
Як нововиявлені обставини Сузанська Л.С. зазначила те, що після набрання законної сили постанови про притягнення її до адміністративної відповідальності, Могилів-Подільською ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області було проведено службове розслідування (про що свідчить акт службового розслідування її заяви Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Вінницькій області від 20.07.2016 року), в ході якого виявлено, що з метою уникнення конфлікту інтересів після укладення договору з донькою, вона своєю письмовою заявою повідомила в.о. начальника Головного управління ДФС у Вінницькій області про факт укладання договору і просила покласти контроль за виконанням робіт по вищезазначеному договору на заступника начальника-начальника Піщанського відділення Крижопільської ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області – от і вірю, що тільки після 11.07.2016 року, як тільки стало зрозуміло, що апеляційний суд не пошатнувся і постанова Крижопільського суду по пані Сужанській встояла – вона тут же мабуть згадала (ну як могла таке забути!!!), що рік тому, 02.07.2015 року, писала Осмоловському, призначала контролера за роботою доньки, та тут же відкрито зажадала від Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Вінницькій області провести безкомпромісне службове розслідування щодо цих фактів її діяльності, та з цією метою написала заяву про проведення службового розслідування…що і відбулося, та акт службового розслідування враз став НОВОВИЯВЛЕНОЮ ОБСТАВИНОЮ. Тобто тітка РІК не пам’ятала про обставини працевлаштування доньки, а тут раз і акт службового розслідування ініційований нею ж враз нагадав про «дєла давно минувших дней». Ну хіба не чудо? Тільки не зрозуміло, а чому такі суттєві докази не були надані при складанні співробітниками СБУ протоколу про адміністративне правопорушення 18.05.2016року? Чи при розгляді справи і до винесення постанови про вчинення корупційного правопорушення Крижопільським судом 13.06.2016 року та розгляді апеляції 11.07.2016 року апеляційним судом? Адже справа тоді ж відразу і була б закрита. Мабуть тут таки суть проблеми не в жіночій забудькуватості… Хочу вірити в це, а воно не виходить. Не тримається купи. Судіть самі: акт службової перевірки Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Вінницькій області від 20.07.2016 року – а напередодні, 19.07.2016 року, до Крижопільського районного суду надійшла заява адвоката Сузанської Л.С. про перегляд постанови Крижопільського районного суду від 13.06.2016 року за ст. 172-7 КУпАП України за НОВОВИЯВЛЕНИМИ ОБСТАВИНАМИ, де цією нововиявленою обставиною і Є АКТ від 20.07.2016 року. Тобто акта ще не було, а на його підставі звернулись до суду. Суддя Гарник, як і колегія апеляційного суду Вінницької області цю сумну обставину чомусь не бачуть в упор, зате як натхненно мотивують саме нею підстави для закриття справи:
Суддя Чечельницького районного суду Вінницької області Гарник М.С.:
«З оглянутої у суді книги вихідної кореспонденції Крижопільської ОДПІ вбачається, що заява ОСОБА_2 (Сузанська Л.С.) була відправлена 02.07.2015 року за вихідним № 3992, тобто наступного дня після укладання ОСОБА_2 (Сузанською Л.С.) договору з донькою, як вимагав п.2 ч.1 ст.28 Закону України "Про запобігання корупції".
З матеріалів справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 (Сузанської Л.С.), з постанови про притягнення її до адміністративної відповідальності вбачається, що про вищезазначену заяву не було відомо Крижопільському районному суду при ухваленні постанови. Ні зазначена заява, ні книга вихідної коресподенції, ні АКТ СЛУЖБОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ не були предметом дослідження у Крижопільському районному суді, а ТОМУ ВВАЖАЮ, ЩО ЦІ ОБСТАВИНИ ЯВЛЯЮТЬСЯ НОВОВИЯВЛЕНИМИ і доводять неправильність постанови Крижопільського районного суду про пртягнення ОСОБА_2 (Сузанської Л.С.) до адміністративної відповідальності за корупційне правопорушення, передбачене ч.2 ст.172-7» - а цікаво, як могли бути предметом дослідження в Крижопільському суді докази, які не були Сузанською Л.С. надані, про які вона сама нібито дізналась через рік, і то з акту службового розслідування? До того вона не пам’ятала про них? Сама ж ніби підписувала. Страшно подумати, а скільки ще є в податковій підписаних Сузанською документів, про які вона може згадати тільки внаслідок службового розслідування? От і скажіть, що не договорняк, от і скажіть, що не тримають такі судді і «насірови» раймаштабу за дурнів нас з вами, але в першу чергу таки сбушних і прокурорських.
А ТЕПЕР УВАГА! Саме красиве обґрунтування судового рішення, яке тягне на «оскар за неправосудне судове рішення». Автор: суддя Чечельницького районного суду Вінницької області Гарник М.С.:
«У Кодексі України про адміністративні правопорушення відсутній такий інститут, як перегляд постанов суду за нововиявленими обставинами, але, разом з тим, він не містить прямої заборони такого перегляду, а тому відповідно до вимог ст.6 Європейської конвенції з прав людини, ст.ст.3, 8, 55 Конституції України, ст.129 ЗУ "Про судоустрій і статус суддів", керуючись принципом верховенства права, вважаю за можливе переглянути постанову Крижопільського районного суду за нововиявленими обставинами у справі про адміністративне правопорушення, виходячи з аналогії закону, а саме з вимог кримінального процесуального Кодексу України.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.459 КПК України нововиявленими обставинами являються обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.»
БРАВО! БРАВІСІМО!!! Адже пункт 5 ч. 2 ст.459 КПК України зазначає, що нововиявленими обставинами визнаються такі обставини, які не були відомі на час судового розгляду при винесенні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути. Тобто це обставини, ЩО ВЖЕ ІСНУВАЛИ НА МОМЕНТ НАБРАННЯ ЗАКОННОЇ СИЛИ СУДОВИМ РІШЕННЯМ, що за будь-яких притомних обставин неможливо визнати щодо акту службового розслідування Могилів-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Вінницькій області від 20.07.2016 року. Та й відповідно до «аналогової» ст..462 КПК України, а саме відповідно до її пункту 4 ч.2 законом ставиться чітка вимога про те, що в заяві про перегляд повинні бути вказані обставини, що могли вплинути на судове рішення, але НЕ БУЛИ ВІДОМІ ТА НЕ МОГЛИ БУТИ ВІДОМІ СУДУ ТА ОСОБІ, ЯКА ЗВЕРТАЄТЬСЯ З ЗАЯВОЮ, під час судового розгляду. Щось я не бачив жодного спогаду чи дослідження цієї обставини, а саме відповідності заяви за нововиявленими обставинами вимогам ч.2 п.4 ст.462 КПК України, ні судом, ні Сузанською. Людмилу Степанівну, зрозуміло чому могло пробити на амнезію - легко не пам"ятати того чого і не було... А СУД, СУД?!! Ніяка аналогія права не виправдає таких очевидних проколів і упередженості суду на користь корупціонера. НІЯКА...
А тепер заключний момент. Суддям, можливо, набридає кожен день читати всю цю муть у вигляді законів, якщо в кінці-кінців для потрібного рішення достатньо не чинного закону, а його «аналогії», проте навіть за їх «виходячи з аналогії права» - справа Сузанської Л.С. «шита настільки білими нитками», що її не врятує навіть скромне нагадування судді Гарника М.С. про те, що «постанова оскарженню не підлягає»… Ой, як підлягає... Неправосудні рішення щодо виправлання корупціонерів не тільки гроблять закон і справедливість - вони відбирають в українського народу надію на світле майбутнє...не більше, і не менше...