КУЛЬТУРА СПОЖИВАННЯ ПРОДУКЦІЇ МАСОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ У КРИЗОВОМУ СУСПІЛЬСТВІ

   ... Інформаційні війни… Військові конфлікти… Бойові дії… Цивілізаційні виклики ростуть по експоненті і синхронно з ними ступінь травмованості кожної людини окремо і суспільства в цілому. І якщо раніше лексема «травма» асоціювалася з фізичним ушкодженням, то сьогодення фокусує увагу на медіатравмі. Віртуальне втручання у повсякденне життя людини несе неабиякі загрози її здоров’ю. Психологічні наслідки медіатравм – проблема, яка особливим курсивом зазначена на повістці дня сучасної України. Гібридна війна стала пролонгованою демонстрацією психотравмуючих сцен у ЗМІ, що вже позначилося на фізичному та психологічному здоров’ї нас з вами. Тож пошук дієвих механізмів протистояння деструктивним інформаційним впливам та профілактики, корекції медіатравм − задача, яка об’єднала науковців, практичних психологів, працівників системи освіти, медіапедагогів, представників громадських організацій, спеціалістів з інформаційної безпеки…

    Сьогодні спільний діалог та гостра дискусія відбулися у стінах Інституту соціальної та політичної психології НАПН України. Я завжди знаходжу час та пристаю на пропозицію колег, коли мова йде про генерацію алгоритмів вирішення тих чи інших проблем. Тому залюбки прийняла запрошення своїх колег з Лабораторії психології масової комунікації та медіаосвіти на участь у Всеукраїнській науково-практичній конференції «Медіатравма в умовах інформаційної війни: психологічний та педагогічний аспекти», метою якої стало об’єднання зусиль вчених та практиків для розробки рекомендацій системі освіти щодо розв’язання найгостріших проблем інформаційної безпеки, зокрема створення психологічних засобів профілактики та захисту від медіатравм.

    … Два дні у академічному середовищі минули реактивно швидко. ... Групові дискусії: «Чи хочуть люди знати правду про війну та конфлікти: міркування про результати масового опитування у середовищі цивільних та військових» та «Медіапсихологічні критерії нанесення шкоди дитині»; обговорення методичних рекомендацій «Психологічний захист дитини при залученні її до медіавиробництва: особливості дітей, які зазнали сексуального насильства»; круглий стіл «Безпека держави: досвід запобігання інформаційно-психологічним операціям»; презентація навчально-методичних посібників «Медіаосвітні ресурси розвитку патріотизму і критичного мислення молоді» та «Інтенсивна робота з травмою: психотерапевтичні методи», - сьогодні це вже детермінанти моєї рефлексії…

    ... Сьогодні, коли я аналізую теми та виступи, відзначаю ті, які, на мій суб’єктивний погляд, були прегнантими та вартували того, щоб бути зазначеними у власному робочому щоденнику . Політравматичний вплив медіа на внутрішньо переміщених осіб; вторинна травматизація: класифікація медіа травм; моделі ідентичності у дискурсі травми; образ України в медіа: травма меншовартості; екопсихологія інформаційного середовища та патогенні комунікативні технології; ризик субсидіарної травми у дітей вимушених переселенців в контексті сприймання медійної інформації; вплив телевізійного контенту на емоційну сферу студентської молоді; наративні практики як ресурс подолання наслідків медіатравмуючих впливів; роль критичного мислення у протистоянні деструктивним медіаінформаційним впливам; медіаграмотність як складова інформаційної культури студентської молоді; медіакультура крізь призму когнітивного стилю сприйняття інформації; формування навичок з медіаграмотності як протидія медіа травмуванню; діагностування інформаційних впливів рекламної медіапродукції методом сематичного диференціалу... Я вітаю своїх колег з високими результатами наукової праці. Найдьонова Любов Антонівна, заступник директора з наукової роботи ІСПП НАПН України, член-кореспондент НАПН України, доктор психологічних наук; Чаплінська Юлія Сергіївна, кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник, ІСПП НАПН України; Дворник Марина Сергіївна, кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник, ІСПП НАПН України; Череповська Наталія Іванівна, кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник, ІСПП НАПН України; Тараненко Олена Валеріївна, кандидат філологічних наук, доцент, завідувачка кафедри журналістики, Донецький національний університет імені Василя Стуса; Шусть Василь Володимирович, кандидат педагогічних наук, доцент, докторант, ІСПП НАПН України; Сусська Ольга Олександрівна, кандидат філософських наук, доцент НаУКМА, - усі вони вкотре довели, що наука в Україні ще не вмерла…

    … Резюмуючи, не можу не констатувати факт того, що ми з вами надто вразливі істоти, наші діти та молодь не готові протистояти сучасним викликам та загрозам. Кожен з нас ходить по тоненькій інформаційній кризі і в будь-який момент ця крига може скреснути… Аби не зазнати медіатравми маємо дбати про себе та навчатися медіаграмотності. Приголомшливий розвиток ІКТ та ЗМІ ставить перед кожним з нас завдання цілеспрямованої підготовки до взаємодії з ними. Медіа потужно вражають та знижують в суспільстві імунітет до соціально шкідливих інформаційних впливів. Тож медіа-освіта – завдання номер один і запорука того, що ні ти сам, не твої рідні та близькі не стануть жертвами медіа-насильства. Вміння «розібрати» на молекули та атоми медійний контент не залишить місця медіа-маніпуляціям. Медіа грамотна людина ніколи не залишить реальний світі і не заблукає в лабіринтах віртуального світу. Медіа освічена людина ніколи не страждатиме від медіа-залежності…

    … Україна інтегрується у світовий простір, тож маємо взяти на озброєння все те, що хтось здобув емпіричним шляхом до нас. У контексті сказаного слід зауважити, що у розвинутих країнах світу медіа-освіта функціонує як невід’ємна система загальноосвітньої підготовки молоді і масових інформаційних процесів загалом. У глобальному світі події сприймаються людиною так, як їх подають ЗМІ. На превеликий жаль, медіа нехтують належною відповідальністю перед соціумом. Їх контент, зазвичай, містить елементи маніпуляції. Тож медіа-освіта – правильний шлях для людини, аби отримати базові навички самозахисту від «заразних» та «шкідливих» ЗМІ…

    P.S. … Scientia potentia est !...

    P.P.S. …Анонсування будь-якої науково-практичної конференції та запрошення взяти в ній участь особисто – тригер рухатися далі у професійній діяльності. Тож участь у Всеукраїнській науково-практичній конференції «Медіатравма в умовах інформаційної війни: психологічний та педагогічний аспекти» позначилась новим доробком – моя наукова стаття «ПРОБЛЕМА ПІДВИЩЕННЯ МЕДІАГРАМОТНОСТІ ТА КУЛЬТУРИ СПОЖИВАННЯ ПРОДУКЦІЇ МАСОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ У КРИЗОВОМУ СУСПІЛЬСТВІ» вже відправлена до друку у фаховому виданні Інституту соціальної та політичної психології НАПН України.