Власник сторінки
Брендмейкер, релайтер, политбрендолог
Цього дня в найдорожчої у світі людини, яка подарувала життя, День народження. З її плечей злітає ще один рік. Вік виставляє свій рахунок.
Щороку в день літнього сонцестояння син переживає щемливі хвилюючі миті. Цього дня в найдорожчої у світі людини, яка подарувала життя, День народження. З її плечей злітає ще один рік. Вік виставляє свій рахунок. При всій зайнятості, круговерті проблем він лине до неї, щоб стиснути в обіймах, схилити коліна свого серця і подумки запитати у долі: Чи ж справедливою була до його матері, чи не зобидила, та так, що й довіку ховає свою печаль за хмарами? І, звісно, благатиме одного: щоб не старіла його ненька, щоб не відцвітали її ясні очі, щоб була, як колись, вправною і молодою, а в душі розуміючи, що, як не можна зупинити сонця, так і не можна зупинити плину років. А це найбільше, що б йому хотілось.
З роками її відомий син все глибше розуміє: без нього матінка, як птаха без крил, як свічка без вогню. Тому й робить усе, аби ніколи для неї не наступило сумне надвечір'я. Щоб осінь життя радувала щедрістю кожного дня і чарувала нетлінним золотом мудрості, щоб Господь вистелив довгу стежку життя шовковою травою, без гіркоти полинової. Хай крізь хмари й туман посміхається доля. Многая літа, Любове Павлівно! Олеже Валерійовичу, довго-довго залишайтеся дитиною, бо поки ми діти наших матерів - ми по-особливому щасливі. Божого благословення Вам і Вашій матусі!
P.S. ... Бережіть своїх матерів...
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.