Другий рік об’єднання територіальних громад, що змінилося? – судова практика

7 июня 2017, 17:07
0
262

Аналітична записка з аналізом судової практики під час об'єднання територіальних громад в рамках реформи децентралізації.

Упродовж останнього року об’єднання територіальних громад змінилася кількість позовів (і в т.ч. задоволення позовних вимог) та причини їх подання у порівнянні із першим роком.

У більшості регіонів України упродовж 17.03.2016-31.05.2017рр. були судові спори з приводу порушення процедури об’єднання територіальних громад. В середньому – це1-3 позови на область.

Зазвичай із позовами зверталися члени територіальних громад та депутати місцевих рад. В основному судові спори виниками з приводу створення великих за масштабом об’єднаних територіальних громад і не проведення у цьому процесі громадських обговорень. Також були судові спори і щодо створення, порівняно невеликих об’єднаних громад, проте, на практиці після завершення судового спору громади об’єднувалися.

ПРИЧИНИ

Проблеми із громадськими обговореннями

Перше місце другий рік поспіль посідають позови щодо проведення громадських обговорень. Близько 35-40% таких позовів суди першої інстанції задовольняли.

На протязі останнього року добровільного об’єднання територіальних судом скасовані рішення місцевих рад у Волинській, Дніпропетровській, Львівській, Рівненській, Харківській, Хмельницькій, Чернігівській областях, де однією з причин стало не проведення, або порушення процедури проведення громадських обговорень у процесі добровільного об’єднання територіальних громад. У порівнянні, кількість задоволених позовів зросла більше ніж у двічі.

А у Рівненській області був прецедент, у якому чи не в перше відповідач (представник Мирогощанської сільської ради) позовні вимоги визнала у повному обсязі та пояснила, що працює на посаді голови Мирогощанської сільської ради Дубенського району Рівненської області та дійсно 11.03.2016 Мирогощанською сільською радою було прийнято рішення № 47 «Про добровільне об'єднання територіальних громад», будь-яких обговорень з громадою стосовно об’єднання територіальних громад не проводилось, просила суд скасувати оскаржуване рішення та як воно прийняте з порушенням Закону України «Про добровільне об'єднання територіальних громад». Суд даний позов задовольнив. Даний прецедент вказує, що не лише жителі громад, населений пункт яких у майбутньому не буде центром ОТГ, оскаржують не проведення громадських обговорень, а й жителі «майбутнього центру». Мирогощанська об’єднана громада створена. А опорна школа цієї громади потрапила у трійку кращих шкіл України.

Які порушення місцевих рад щодо громадських обговорень суди враховували?

  • Відсутність Положення про порядок проведення громадських обговорень;

  • Відсутність звіту про результати громадських обговорень та не опублікування його;

  • Відсутність доказів про проведення громадських обговорень: повідомлення, протоколів, рішення, реєстраційного списку.;

  • Проведення громадських обговорень із порушенням строків визначених Законом «Про добровільне об’єднання територіальних громад».

Об’єднання громад і перспективні плани

У порівнянні із судовою практикою першого року добровільного об’єднання територіальних громад, кількість таких позовів зменшилася на 90%. Основними причинами цього очевидно стали:

  • доопрацювання, внесення змін до перспективних планів, врахування пропозицій громад (наприклад, нещодавно були внесені зміни до перспективних планів формування ОТГ Дніпропетровської, Луганської, Тернопільської та Херсонської областей),

  • врегулювання конфліктів, об’єднання громад поза межами перспективного плану,

  • внесення законодавчих змін в частині приєднання, використання права часткового об’єднання,

  • судове рішення не може змінити перспективний план, оскільки останній має рекомендаційний характер.

З 17.03.2016 по 31.05.2017 судовий позов та апеляційне оскарження перспективного плану були лише у Львівській області.

Проте, й надалі виникають проблеми у процесі об’єднання громад, і як один із варіантів їх вирішення – це внесення змін до перспективного плану. Наприклад, у Сумській області щодо створення Річківської об’єднаної територіальної громади наприкінці 2016 року було 2 позови, один з яких задоволений судом: «Визнано незаконним та скасовано рішення 11 сесії 7 скликання Павлівської сільської ради Білопільського району Сумської області від 25 серпня 2016 року «Про схвалення проекту рішення сільської ради «Про добровільне об'єднання територіальних громад». Окрім цього, у даному судовому оскаржені зафіксовано, що: «в судовому засіданні було встановлено, що не заперечувалось сторонами у справі, що Павлівська сільська рада та Річківська сільська рада є територіально суміжними, хоча вказані села і не мають дороги, з'єднуючі села, з твердим покриттям, а існує лише ґрунтова дорога», - що суперечить вимогам Методики формування спроможних територіальних громад. Станом на 31 травня 2017 року Річківська ОТГ не створена.

Для врегулювання цієї конфліктної ситуації необхідно: або зробити дорогу із твердим покриттям, або змінювати перспективний план. Проте виникає питання, чому не було враховано вимоги Методики?...

Для довідки. Перспективний план формування територій громад Сумської області затверджений розпорядженням КМУ від 8 вересня 2015 р. № 1001-р та розміщений у редакції від 19 квітня 2017 р. № 266-р. Інтернет-джерело: .

Ще однією зміною щодо судових спорів у процесі об’єднання громад стало те, що два судові рішення частково сприяли створенню Юріївської об’єднаної громади, що у Дніпропетровській області. Так, Юріївський селищний голова та Преобращенський сільський голова відмовлялися підписувати рішення про добровільне об’єднання громад. У судовому порядку було визнану таку бездіяльність протиправною.

Висновки

  • Основні аргументи звернення до суду «за об’єднання» і «проти об’єднання» – це громадські обговорення, врахування думки громади, публічність процесу об’єднання громад. Якщо є підтримка з боку громади, щодо об’єднання громад – позитивне судове рішення може стати додатковим стимулюючим фактором до об’єднання.

  • Упродовж останнього року існує тенденція доопрацювання перспективних планів, врахування пропозицій громад у поєднанні із економічною спроможністю.

  • Все ще існують поодинокі випадки недотримання Методики формування спроможних територіальних громад під час розроблення та затвердження перспективних планів.

  • До позитивного фактору слід віднести, що у Єдиному державному реєстрі судових рішень не було виявлено відкритих кримінальних справ щодо підробки документів у просі об’єднання громад (у порівнянні із попереднім роком).

  • Існує необхідність визначення стандартів (певної уніфікації) громадських обговорень у процесі добровільного об’єднання територіальних громад. Другий рік поспіль судова практика вказує на те, що місцеві ради не завжди належним чином сприяють організації та їх проведенню. Що має наслідком відтермінування об’єднання громад.

  • Збільшення кількості позовів вказує і на те, що об’єднання громад активно триває, а жителі бажають брати участь у громадських обговореннях. Існує необхідність проведення навчать для представників місцевих рад, місцевих активістів з питань організації і проведення громадських обговорень (оскільки близько 70% позовів стосувалися порушення процедури громадських обговорень).

Рубрика "Блоги читателей" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: События в Украине
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.