Хто про землю дбає, тому вона вертає

Стан аграрної ситуації у Запорізькій області на 2015 рік.

Ще 10 мільйонів років тому у світі почалася деградація ґрунтового покрову. За все існування нашої Планети ми втратили 2 млрд га землі, перетворивши їх на пустелі. За інформацією з українського порталу «Екологія життя» всього на балансі залишилося 1,5 млрд га землі, які ще підлягає вирощуванню сільськогосподарських культур.

Рекордсменом за спустошенням земель стала Україна: за останні 20 років виведені з обробки майже 500 тис. га с/г угідь, на 9% знизився вміст гумусу в ґрунті, від водної ерозії страждає 29% орних земель. Така інформація оприлюднена на офіційному сайті Департаменту агропромислового розвитку Волинської облдержадміністрації.

Останні роки теж не стали виключенням. За статистичними даними Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру можна побачити, що за останні 5 років площа землі сільськогосподарського призначення зменшилася на 0,2%, а це означає, що  у середньому Україна щороку губить близько 15 тисяч гектарів.

За результатами дослідження О. Головченка, Г.Дударєвої, Н.Дударєвої та І.Мозолюк, яке викладено у матеріалі «Еколого-агрохімічний стан грунтів Запорізької області в сучасних умовах господарювання», наша область також страждає від спустошення земель. Основна частина органічних речовин - гумус - щорічно зменшується на 0,005-0,01 %, що більше ніж у 10 разів перевищує втрати за 1957-1994 рр. Зараз середній вміст гумусу в ґрунтах Запорізької області, за відношенням до еталонного (6,2 %), складає тільки 54 %.  Отже, можна зробити висновок, що ґрунти потребують збереження і насичення.

Ми вирішили дізнатися основні причини спустошення запорізьких земель. І першою причиною стала проблема з сівозміною (чергування культур у часі і просторі). Ще у наприкінці 2012 року на суспільному засіданні її оголосив директор Департаменту землеустрою, використання та охорони земель Держземагентства України Олександр Краснолуцький: «З одного боку, вдосконалення технологій і нарощування виробництва сприяють збільшенню виробництва продуктів харчування, а з іншого - безсистемне і безгосподарне використання землі призводить до зниження родючості ґрунтів через їх переущільнення з усіма екологічними наслідками. Тож можна визначити, що саме неправильний вибір культур для посіву і призводить до виснаження земель».

Сівозміна є важливим чинником раціонального використання сільськогосподарських угідь в умовах інтенсивного землеробства. Вона являє собою чергування сільськогосподарських культур у часі і на території згідно науковому обґрунтуванню. Чергування базується на особливостях біологічної взаємодії культур та впливу їх на родючість ґрунтів. Влада України подбала про здійснення сівозміни: згідно з Законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження родючості ґрунтів» з 1 січня 2015 року всі сільгосптоваровиробники повинні виготовити проекти землеустрою еколого-економічного обґрунтування сівозміни.

Проте на території Запорізької області на початок цього року з 1233 сільгосптоваровиробників, які використовують земельні ділянки площею понад 100 га, лише 24 (1,9 %) з цих агрогосподарств ведуть свою діяльність відповідно до розроблених та утверджених в установленому порядку проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни. Ще 311 (25,2 %) - замовили виготовлення таких проектів землеустрою.

То в чому ж причина порушення Закону аграріями? Запорізька приватна фермерка Олеся Багряненко вважає такі умови недоцільними: «Все упирається в гроші. Якщо мені вигідно вирощувати соняшники – я буду їх вирощувати».

За останні роки в області стабілізовано виробництво зернових культур. У структурі посівних площ вони займають від 45 до 50 відсотків (приблизно 2,2 млн). У зерновому балансі області переважає виробництво озимої пшениці, що обумовлено як загалом сприятливими зональними умовами для вирощування, так і досить високою рентабельністю виробництва. Порівняти ціни на сільськогосподарську продукцію можна з таблиці Головного управління статистики у Запорізькій області.

Запорізька область входить до п’ятірки регіонів з найнижчою вартістю оренди землі сільськогосподарського призначення. Така інформація подана на офіційному сайті Держземагенства. Оренда за 1 га такої землі становить 571 грн. на рік. Тож за територією, яка передана в оренду аграріям, Запорізька область займає лідерські позиції — друге місце після Дніпропетровщини. А це й створює другу причину спустошення земель.

На сьогодні внаслідок мораторію на продаж сільгоспземель реальні власники паїв фактично не можуть ними розпоряджатися на свій розсуд. Генеральный директор консалтинговой компанії "Бейкер Тіллі Україна" Олександр Почкун вважає,  що ситуація з фактичною відсутністю реальних власників с/г землі призводить до нехтування даним активом, наслідком чого є виснаження грунтів: «Зараз земля є фактично мертвим активом. Але якщо розібратися більш детально, то мертвим він є саме для власників, тому що на цьому активі заробляють ті, хто вимірює, реєструє, обробляє, продає права користування цією землею, але власник - він лише володіє папірцем, який називається «державний акт на приватну власність». На цьому досить часто його права закінчуються. Якщо взяти статистичну інформацію, яку готував Світовий банк, то в рік в Україні втрачається понад 500 млн тонн родючого грунту». Тож, використовуючи методи швидкого заробітку грошей, аграрії втішають себе тим, що псують не свою територію, а орендовану. 

Ще одна причина полягає в незбалансованій хімізації сучасного сільського господарства. Перевірена століттями схема землекористування за участю органічних добрив (земля - зерно – гній - земля) сьогодні замінена неприродно виснажливим для ґрунтів внесенням мінеральних добрив, отрутохімікатів. При цьому рослини засвоюють близько 40% хімічних поживних речовин, що містяться в мінеральних добривах, решта 60% вимивається з ґрунту і потрапляє у водойми і ґрунтові води, забруднюючи їх. Проте, навіть на хімічні добрива попит не зростає: «Незважаючи на здешевшання добрив, попит не активізувався і залишається досить слабким. Гравці ринку пояснюють це синхронним спадом цін на зернову групу, що помітно обмежило купівельну спроможність аграрія», - так у «Аграрний бюлетень» повідомляє аналітичний відділ компанії «Дикун». Тож, знову причина полягає у людському факторі: попит на моментальний дохід призводить до зневажливого ставлення до ґрунту.

Цей рік став роком втілення експортного потенціалу українського агросектору. Станом на сьогодні вітчизняні сільгоспвиробники постачають свою продукцію в понад 190 країн світу, які, в свою чергу також мають подібні проблеми. Наприклад, сільськогосподарські регіони Сполучених Штатів, в яких мінерали з ґрунту систематично вивозяться в місто, а звідти направляються в океан через каналізацію. Проте є і країни, в яких треба брати приклад. Жителі долини Лотшенталя у Швейцарії виробляють майже всі свої продукти харчування та одяг самостійно, з того, що росло в долині. Про тварин добре дбали, вкриваючи від негоди, а їх гноєм удобрювали ґрунт. Таким чином, вдається запобігти виснаження ґрунту, зберігши в ньому мінерали, необхідні для рослин і тварин.

У висновку потрібно сказати, що клястися у вічній любові до батьківщини і не шанувати землю свою неможливо. Німецькі окупанти знали ціну нашого ґрунту, вивозили його собі на батьківщину. Вони, на відміну від нас, думали про майбутнє покоління, а не жили швидким заробітком.