«Закликаю всіх робити світ краще»

Руслана Вжесневська - канадійка українського похоження, що займається благочинністю

Олександра Гладких

Вогонь і свiтло у очах 
Запалює любов в серцях, 
Дитячі мрії не забудь, 
Спіши туди, де тебе ждуть
(гімн фонду "Нове Покоління" Руслани Вжесневської)

Я хочу розповісти вам про неймовірну жінку, яка сама про себе каже: «Спішу творити добро, вірити, надіятись, любити, слухати і бути почутою, шукати, відкривати нове. Найважливіше зараз – усвідомлення відповідальності за виховання здорового, з християнською мораллю підростаючого покоління Української держави, щоб забезпечити повноцінне життя прийдешнім поколінням та відповідну пошану нашим батькам. Закликаю всіх робити цей світ кращим!». 

Цю жінку звати Руслана Вжесневська.  Вже майже чверть століття ця жінка допомагає українцям: дітям-сиротам, дітям з обмеженими фізичними можливостями. Коли на  нашу країну спiткало чергове випробовування, коли вона, охоплена вогнем війни, потребувала допомоги, Руслана не змогла залишитись байдужою до болю своєї країни: вона надала та надає допомогу сім’ям учасників конфлікту на сході країни, сім’ям тих, хто втратив на війні батьків. 

У 1993 Руслана створила міжнародний благодійний фонд `Help us help the children`, завдяки якому майже 10 тисяч українських дітей-сиріт отримали гуманітарну допомогу. «Вжесневська заснувала HUHTC після того, як стала свідком жахливих умов життя українських дітей-сиріт під час поїздки у пошуках власної дитини на усиновлення. У результаті створений нею табір почав приймати дітей-сиріт з усієї України протягом трьох тижнів щоліта. Нині табір прийняв більш ніж 450 дітей, наймолодшим із яких було по 6 років. Більшість — сироти, і … зростає число дітей, які втратили своїх батьків у результаті бойових дій», — йдеться у матеріалі канадського журналіста, що працює в Україні, Крістіана Бориса. 

У 2006 р. Руслана  створила Міжнародний Благодійний фонд «Нове покоління». Цей фонд реалізує багато проектів, зокрема: «Гуманітарна допомога», «Літній табір», «Зимовий табір», «Стипендіат», «Допомога дітям-сиротам та дітям з обмеженими фізичними можливостями». Завдяки цій шляхетній жінці допомогу отримали 50 тисяч дітей-сиріт з 220 шкіл-інтернатів по всій Україні та 28 сирітських закладів.

Важливим напрямком роботи Руслани є організація відпочинку дітей-сиріт та дітей, що втратили батьків на війні, у літніх та зимових таборах у мальовничих Карпатах, де ці діти здобувають  корисні життєві навички, стають більш самостійними, дорослими та патріотичними, долучаються до української культури та історії: навчаються писанкарству, мистецтву бойового гопака та мандрують  історичними сторінками культурної спадщини України. 

Маcштаб діяльності Руслани Вжесневської та кількість її нагород вражає:

Вжесневська нагороджена орденом княгині Ольги ІІІ ступеня (2008 рік), має нагрудний знак «За заслуги» І ступеня від Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи; численні подяки та грамоти від сирітських установ України; нагороду від Світової федерації українських жіночих організацій; Почесну грамоту Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту; відзнаку за вагомий внесок в розвиток туристичної галузі та соціально-економічний розвиток Яремчанщини; нагороду «Золотий Вогонь» від організації «Пласт». 

Слід зазначити також те, що за добрими вчинками цієї милосердної жінки стоять тисячі звичайних канадців різного походження та українців, що перераховують свої заощадження на фінансування цих проектів. Я би хотіла висловити щиру подяку всім цим людям. Люди, які надають допомогу зараз та мають плани на майбутнє: виховати нове покоління українців небайдужим до чужої біди, заслуговують на безмежну повагу. 

Я вважаю, що Руслана – це саме та наша співвітчизниця, якою ми маємо пишатись.