Погроми у центрі Києва. Кому вигідно?

21 листопада Україна відзначала третю річницю початку «Революції гідності». Відзначала без помпезності, бо в усіх живе у пам’яті трагічний лютий 2014-го, коли «Євромайдан» спробували втопити в крові. У столиці з самого ранку відбувались поминальні панахиди, покладання квітів на місці масового розстрілу протестувальників на вул.Інститутській, звернення керівників держави. Усі згадували події зими, що нас змінила.

Та чи усі в той день розуміли сакральність «Революції гідності» для українського народу? Чи відбулись зміни у світосприйнятті усіх українців? Прикро, але за підсумками того дня з’ясувалось, що далеко не усім це дано.

Ганебним трендом фактично усіх національних свят, які відзначають в Україні, є псевдопатріотичні марші, що як правило завершуються провокаціями, підпалами, сутичками з поліцією та іншими проявами  маргінесу. І, як правило, замовник й виконавець таких акцій незмінний.

Вкотре поспіль, свято завершилось демонстративними  погромами, нібито організованими українськими націоналістами. Але це – на переконання російських телеканалів, які у прямому ефірі транслювали події вечора 21 листопада. Вкотре на екранах русТВ - молодики у балаклавах, арафатках, обов’язково з бітами, молотками, фаєрами, коктейлями Молотова, незмінно, – з націоналістичними  гаслами.
 
Погроми, який вчинили в офісі по вул.Великій Васильківській у Києві представники т.зв. «Добровольчого батальйону ОУН», очолюваного Миколою Коханівським, а згодом – в одному з відділень «Сбєрбанку Росії», стали топ-темою саме російських телеканалів. Головна теза: «к чему привел Украину Майдан», з відповідними висновками і звинуваченнями.

Не так важливо уже, належав офіс лідеру «Українського вибору» Медведчуку, чи просто мав необережність бути в одному з ним приміщенні. Також не важливо по суті, яку роль «Сбєрбанк» відіграє в україно-російській війні. Для більшості глядачів дії, що призводять до пожеж чи погрому, апріорі є протизаконними. І повірте, що російському обивателю глибоко начхати, що «Добровольчий батальйон ОУН» Коханівського не має жодного стосунку до Організації українських націоналістів. У даному випадку спрацьовує асоціативний ряд – ОУН, УПА, Бандера і т.д.
 
«Микола Коханівський, який закликав до погромів у центрі Києва 21 листопада, не має жодного відношення до Організації українських націоналістів», - заявив голова ОУН Богдан Червак, коментуючи згадані погроми. «ОУН до вчорашніх подій у центрі Києва не має жодного відношення. Вони скоріше дискредитують ідею Майдану та ідею Української революції, аніж є відзначенням річниці Майдану», – цитують Червака українські ЗМІ . «Вчорашні події (21.11 – ред.) аж ніяк не віддзеркалюють реальну ситуацію з оцінкою та значенням того, що відбулося три роки тому», – сказав Червак. На його думку, подібні події використовують вороги України, зокрема Москва, яка, як правило, їх анонсує, а потім використовує для пропаганди на своїх телеканалах.

А за час існування спочатку СРСР, а згодом – путінської Росії страшилок про національних героїв України наскладали вдосталь. І саме наслідки псевдотрактувань і викривлення історичної науки Україна пожинає в Криму і на Донбасі, де в голови мешканців регулярно вбивалось твердження, що на Заході живуть «бєндєровци», які сплять і бачать усіх інакомислячих виключно в горизонтальному положенні на глибині двох метрів.

Українське суспільство саме на Майдані навчилось відрізняти реальні вчинки від «фейкових», придуманих заради картинки і самопіару. Аналогічно, українці оволоділи свого роду захисними фільтрами від таких псевдогероїв. Але вони продовжують жити серед нас і за помахом руки закулісних лялькарів створюють альтернативну реальність, в якій існують «фашисти», «хунта», «бендери» і т.п. штампи російського агітпропу.

Проблема існування таких «патріотів» в лапках у тому, що вони своїми діями у мирній столиці воюючої держави дискредитують українських військових і добровольців, які беруть участь в реальних, з кров’ю і смертями, подіях на Сході. Звісно, що ретрансльовані з території РФ телекартинки про «нацистов в Киеве» жодним чином не сприяють формуванню проукраїнських настроїв на звільнених чи тимчасово окупованих територіях Донбасу. Можливо, свій патріотизм Коханівському і його відморозкам варто було б демонструвати саме на Донбасі?

Як уже було згадано, Коханівський і очолювана ним організація банально використали знакову для частини українців абревіатуру ОУН виключно для піару. Абревіатури виявилось замало і Коханівський з часом налагодив ефективний механізм заробляння грошей саме на виконанні замовлень з організації провокацій. 

З одного боку – завжди живі гроші «налом» за замовні акції. Оскільки в Україні існує потужний запит на патріотизм і соціальну справедливість, не усі розуміють підґрунтя тих чи інших подій, емоційно відгукуючись на нібито правильні гасла. Саме прикриваючись брендом і гаслами, Коханівський має змогу залучати до акцій молодь і навіть вчорашніх воїнів АТО, які купились на брехню.

З іншого боку, Коханівський не покидає надії, що на хвилі патріотизму та регулярного власного вуличного піару на нього зверне увагу якась політсила правого толку і запропонує місце у виборчому списку. От тільки квота на клоунів і радикалів у парламенті уже й без Коханівського перевищена в рази. Місця продані на декілька сезонів вперед.

Повертаючись до подій Майдану, варто зауважити, що за 3 місяці його існування, навіть у найзапекліші дні, не було спалено жодного кафе, бару, офісу чи розтрощено якусь вітрину на території, контрольованій майданівцями. Ніхто не грабував продуктових магазинів і не намагався прикритись революційними гаслами.

А підґрунтя для інформаційних провокацій з боку Росії буде існувати доти, допоки псевдопатріоти на кшталт Коханівського будуть створювати такий необхідний для обивателя фон і сюжет.