Чи належим ми самі собі?

Основні цілі зомбування – це створення суспільства споживання. Створення керованого суспільства, поведінка якого легко програмується, аж до самознищення.

Впевнений, що кожен з нас чув лайливе слово «зомбоящик», коли мова йде про телевізор. На сьогоднішній день це поняття, на моє глибоке переконання, дуже застаріло. А якщо бути зовсім точним – не застаріло, а набуло масштабів, що вийшли за межі наших з вами телевізорів, так як в індустрію споживання, нав’язування думки та промивання мізків вже давно залучені всі друковані та недруковані ЗМІ, інтернет, зовнішня реклама, політика, взагалі, все, все, все. Із «зомбоящиком» все просто – натиснув кнопку «вимкнути», і ти вільний. Але це було раніше. Зараз все набуло значно більших масштабів. Зомбування йде всіма доступними й недоступними способами впливу і нікуди від нього вже не сховаєшся. Хіба що зробитись повним відлюдником, але людина – соціальна істота.

Основні цілі зомбування – це створення суспільства споживання. Створення керованого суспільства, поведінка якого легко програмується, аж до самознищення. Все це робиться з простої та старої як наш світ причини – матеріальна вигода. Матеріальна вигода окремих осіб, груп, про яких ми з вами не знаємо. Цих осіб не так багато, їм не потрібна публічність, не потрібна слава. Їм потрібна влада.

Хтось мене зараз дорікне в надмірній конспірології та теорії змови. Хтось скаже – нісенітниці, я не вірю цьому, а зомбі – це всього лишень персонажі голлівудських фільмів жахів, або магії вуду. І добре, якщо скажуть, що цього не існує. Значить, поки що, в стані усвідомлювати и думати, що таке можливо. А в основному – споживаєм, споживаєм і споживаєм, правда останнім часом все менше і менше, адже в країні криза.

Суспільство споживання – це зручний спосіб грабувати маси людей не порушуючи закони. Як тільки в людини з’являються гроші, їй зразу ж пропонують їх витрачати. З початку на те, що ми постійно повинні (комунальні платежі, податки і т.д.), а на залишок, який правда стає все меншим і меншим (в країні криза), нас переконують, що нам необхідно придбати то одне, то інше. Ну а якщо вже ти заробляєш багато та стаєш забезпеченим (хоча таких стає все менше і менше, адже ми не забуваємо, що в країні криза), то тобі кажуть: ти тепер маєш бути відповідним, переходити на інший рівень. І людина погоджується, адже багата людина повинна відповідати статусу, а значить потрібно витрачати те, більше зароблене. Значить потрібно витрачати гроші. Адже вже потрібно бути більш престижним, статусним і відповідати тим колам суспільства в яких обертаєшся.

В суспільстві споживання нема чіткого поділу на бідних і багатих, адже це викликало б масу протестів. Тому людям дозволяється трішки розбагатіти, щоб відразу ж їх (гроші) забрати, а по простому – пограбувати.

Замкнене коло збільшується в діаметрі. Ми змушені все більше і більше витрачати грошей, і все більше займатись добуванням цих грошей постійно. От і виходить, що займаючись постійно добуванням цих грошей багато хто вже ризикує, порушує закон, адже задоволення та розкіш затягують швидко. До хорошого швидко звикаєш. А комусь просто не вистачає на їжу та ліки. В цих перегонах всі рівні, лише суми різні. І постійна напруга, постійні перегони. А що ми отримуємо? Те, що постійно ламається, або те, що постійно не виконується. При цьому віддаючи в замін своє здоров’я, силу, талант, так і життя пробігає…

У Роберта Антона Вілсона є пояснення стану речей, що склався. Він це називає в своїй книзі «Прометей, що повстав. Психологія еволюції», «біовиживальним» прагненням до володіння особливими шматочками паперу, що їх називають «гроші». Висловлюючись більш конкретно: сучасна людина залежна від шматочків паперу, і якщо ці шматочки паперу відібрати, в людини зразу ж виникає «біовиживальне» занепокоєння.

Як відомо – гроші лік люблять. І хтось їх дуже добре рахує, а значить і планує їх видачу та розподіл. На споживацькому ринку можна прорахувати буквально все…

Недавно, в приватній розмові, один з політтехнологів однієї дуже великої політичної партії сказав, що на майбутніх виборах, шляхом спланованого зубожіння людей (через комунальні тарифи, податки, безробіття і т.д.), правлячі еліти, в руках яких знаходиться основна маса «біовиживальних» папірців, хочуть обезцінити голос виборців до 50 гривень. Цинізм зашкалює. Але, думаю, для декого я нічого нового не сказав.

То як же працює зомбування?

Ви ніколи не замислювались, чому одну й ту ж саму рекламу по телевізору вам показують кілька разів поспіль? Це при величезних цінах на секунду ефірного часу на телеканалах. Невже замовникам нікуди подіти гроші? Насправді це елементарне зубріння, як в школі, пам’ятаєте? Навіть якщо не розумієш, все одно запам’ятаєш. Спосіб багаторазового повторення.

Жінкам кажуть, що вони повинні виглядати 90-60-90 та відповідати якимось ще стандартам. Згадайте журнали мод, рекламу, телебачення… Ти народилась, а за тебе вже вирішили якою ти повинна бути. А якщо ти, не дай Боже, не вписуєшся в стандарт, то тобі звичайно ж допоможуть. Косметичні салони, тренажерні зали, дієти, фарби для волосся, пластичні хірурги, і так до нескінченності… Сучасна жінка має бути трішечки стервом і витягувати зі свого кавалера максимально. При цьому господинею бути не обов’язково, адже є посудомийні машини, мультиварки, мікрохвильовки, а ще краще – ресторани, доставка готової їжі… Житло прибере хатня робітниця. Дітей виховують няні, або, як їх ще люблять називати «помічниці». Мінливість моди грабує до нескінченності: колекція весна-літо, осінь-зима. Бренди Dior,  Lagerfeld, Dolce&Gabbana, комусь шопінг в бутіках першої лінії Мілану, комусь розпродаж, а комусь і секонд-хенд, але теж потрібно…

Чоловіки не можуть обійтися без нової туалетної води, нової, більш досконалої бритви для гоління, ну і звичайно ж без нового автомобіля – кому «Bentley», кому  ЗАЗ Sens. Інакше це не пристойно, ти не справжній чоловік…

Нас годують генно-модифікованими продуктами. Відверто неякісною їжею, додаючи якісь харчосмакові добавки. Все це ми запиваємо хімічними «натуральними» соками, водами. П’ємо відмінну горілку в необмежених кількостях…

Потім нам же пропонують засоби для схуднення. Купи всіляких ліків. З’їв пігулку і здоровий. Нас не виліковують, а збираються лікувати пожиттєво, за допомогою безкоштовно-платної медицини…

Політика і суспільне життя також є потужними двигунами даного «прогресу». Непристойно в країні, в якій криза не дотримуватись якоїсь зі сторін. Якщо ти не приймаєш участі, значить не хочеш, щоб наше суспільство стало кращим і в кінцевому результаті багатшим? А якщо і після цього не прийматимеш участі, то ми все рівно з бюджету, нашими ж грошима, себе любих профінансуємо. Прийняти такий закон – справа техніки. Адже це ж тяжка праця, про країну думати, її рідненьку з руїн, після чергових «паперєдніків» піднімати…

Але саме страшне – це підміна справжніх людських цінностей помилковими. Людина починає пишатись тим, що вона не досить розумна, підмінювати розум хитрістю и брехнею. Агресію і схильність до насильства вважати силою, а доброту і людяність сприймати як слабкість. Наука не в моді, читати не обов’язково… А це вже робиться не тільки для вигоди, але й для того, щоб люди знищували одне одного. Підтримуючи тим самим «біовиживальне» занепокоєння…

Список цих методів можна продовжувати і продовжувати. В одній статті всього не напишеш, та й робити я цього не буду. Тема занадто широка. Для когось, можливо, досить незручна. Для когось я не відкрив нічого нового. Але багато хто, як мені здається і, на мій превеликий жаль, цього не знали і не бачать навколо себе. Нажаль, ми не хочемо ставати розумнішими, робити висновки, займатись саморозвитком та самовдосконаленням, адже так простіше і зручніше, коли хтось думає за нас. Але кожен думає і дбає в першу чергу про свої інтереси. Ті, хто нас зомбує, свою справу добре знають….

Звичайно, нічого поганого в багатстві і достатку як такому не має. Заміну «біовиживальним» папірцям ще ніхто не винайшов, ті й в найближчі ой скільки років нічого не зміниться. Ми не можемо відмовитись від споживання, але ми маємо в собі зберегти загальнолюдські цінності. А споживання? Споживання має піти з першого місця на друге. Ми не повинні перетворюватись на бройлерних курчат, яких з нас намагаються зробити сильні цього світу. Вони не полінувались, і стали розумнішими за нас. Вони вигадують і вдосконалюють ці технології зомбування та впливу, використовуючи їх для досягнення своїх цілей.

Ми повинні знайти в собі сили та бажання стати розумнішими, усвідомленішими, самодостатніми. Повинні навчитись критично і свідомо сприймати те, що нам нав`язує реклама. Реклама, котру уміло маскують під все, що завгодно. Ми маємо стати більш критичними і об’єктивними по відношенню до себе, навчитися вірити не обіцянкам-цяцянкам, які б вони не були заманливі, а фактам та видимим результатам.