Народи Криму отримають національно-територіальну автономію у складі України

На минулому тижні стартувала правова кампанія з реінтеграції Криму.

Минулого четверга Верховна Рада прийняла постанову про Рекомендації парламентських слухань на тему: «Стратегія реінтеграції в Україну тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополь: проблемні питання, шляхи, методи та способи». У такий спосіб було сформовано й подано на розгляд президента бачення подальшого правого статусу анексованого Росією півострову.

Варто розуміти, що не дивлячись на свій консультативний характер, ця постанова має важливе політичне значення. Перш за все, в ній прописується ідея перетворення півострову з адміністративно-територіальної в національно-територіальну автономію паралельно з визнанням кримських татар, караїмів та кримчаків корінними народами. Логічною в даному випадку є потреба ліквідації спеціального статусу міста Севастополь. Відповідно, такі дії вимагатимуть нової Конституції для Криму, що також передбачається вище зазначеними рекомендаціями.

            Даний документ, безперечно, є значним кроком вперед, оскільки пропонує конкретні дії по створенню державної стратегії деокупації півострова, а також запускає процес раціонального врегулювання проблеми кримських татар, караїмів та кримчаків. Цим рішенням Київ демонструє своє перебування в європейському демократичному дискурсі, а також чітко вказує Москві на юридичну приналежність півострова. Більше того, остання фактично перетворила Крим на суто російський суб’єкт федерації без урахування навіть культурних прав його корінних народів, не говорячи вже про політичні. Тому прийняття такої рекомендації є своєрідним дипломатичним ударом по позиціям Росії.

            Звісно ж, можна говорити про консультативний характер даного документу та низьку ефективність парламентських слухань. Але з огляду на важливість розкритих в ньому проблем, його доволі важко оминути. Також існує думка про те, що початок реалізації запропонованих рекомендацій може призвести до активізації угорців Закарпаття та румунів Буковини. Такий сценарій є малоймовірним з огляду на те, що вище зазначені етноси не є корінними, а їхні культурні права повністю забезпечуються. Проблеми можуть виникнути лише у сфері практичної реалізації даного документу, оскільки це потребує внесення змін до Конституції. Також слід очікувати відповіді Росії, яка, імовірно, тиснутиме на Україну всіма можливими засобами. Одним з них може бути «розкручування» теми з наданням аналогічного статусу так званим ДНР та ЛНР. Але, не дивлячись на це, Київ безумовно отримає дивіденди з реалізації ідей, закладених у рекомендаціях.