Нещодавно перший та третій президенти України відвідали Стамбул та провели зустріч із константинопольським патріархом Варфоломієм.
Варто зазначити, що
даний візит не є першим. Безперечно, головною метою поїздки було обговорення
ідеї надання автокефалії православній церкві в Україні. Але, не дивлячись на
те, що це питання має широку підтримку серед суспільства, його реалізація в
такому обсязі є доволі складною та проблематичною.
Автокефалія – це повна адміністративна незалежність
однієї помісної церкви від інших. Тому в разі надання такого статусу,
українське православ’я зрівняється у правах з російським. Відповідно, Московський
патріархат однозначно не визнає такий стан справ, оскільки в цьому випадку він
втратить свої приходи на території нашої держави. Зрозуміло, що це означатиме
не лише зниження фінансових надходжень, а й падіння впливу як в Україні, так і
у православному світі загалом. До надання автокефалії Київському патріархату
також не готові й інші помісні церкви, оскільки такий крок може вплинути на
розстановку сил між ними.
Тому з огляду на можливу протидію Московського патріархату
та консерватизм православних ієрархів, іноді розглядають інший, більш
компромісний варіант, а саме – надання автономії. На даний момент таким
статусом користується Українська православна церква Московського патріархату,
яка, відповідно, перебуває у підпорядкуванні останнього. Власне проти такої
ситуації й ведеться боротьба, оскільки вище зазначена організація вважається
«п’ятою колоною» в умовах російської агресії на Донбасі. У даному контексті
варто вести мову про визнання Української православної церкви Київського
патріархату і її переведення під юрисдикцію Константинопольського патріархату.
Така практика має місце в Естонії, де з 1996 року діють дві церкви. Одна
(Апостольська) підпорядковується Константинополю, а інша – Москві. Зрозуміло,
що це не знімає всіх суперечностей, але встановлює певний баланс сил. Проте
навіть таке рішення не розв’язує проблему існування інших українських
православних церков, наприклад, тієї ж УАПЦ.
Таким чином, можна зробити висновок, що ні незалежність,
ні автономія Київського патріархату не вирішують цілу низку питань – починаючи
від елементарного визнання іншими помісними церквами, закінчуючи глибоким
розколом православ’я на території України. Саме тому надання автокефалії УПЦ КП
супроводжується низкою дискусій та суперечок, оскільки необдуманість кожного
кроку в межах цієї проблеми може призвести до появи потужних релігійних
конфліктів.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.