Хто підкидає поліна, коли горить Україна?

Мій шлях від волонтера до голови адміністраціі. Дело было в Одессе.

Два роки назад я була волонтером. Лідером організації " Сотня Даліі Северин". Однією з тих, хто підтримував, рятував, лікував, допомагав. Однієї ночі вирішила об'єднати таких як сама- патріотів диванноі сотні та перейти до реальних дій по підтримці нашої героїчної армії- тоді ще голої, босоі, але дуже рішучої. Взяла псевдонім ДаліЯ Северин, написала пост в фейсбуці, знайшла працьовитих та відчайдушних патріотичних соратників і повний вперед. Великий шлях пройдено- сотні активістів, тисячі військових, що отримували допомогу( понад 35 000), вибухи нашого волонтерського офісу в Одесі, ( підкладали вибухівку під двері), коктейлі Молотова в вікна, розстріл брата кілером, поїздки на фронт, тощо... Та йшов час, а мені все більше хотілося змінювати. Приймала участь у виборах до міськради Одеси та патріоти, ті молоді та палаючі, на які розраховувала, на вибори не прийшли, зате масово прийшли бабусі з дідусями з клубу " Кому за...60, 70, 80 років" та папірцями з підказками за кого голосувати, щоб не забули, хто ім заплатив, до речі, голос коштував недорого, 200-300 гривень) і обрали тих, хто сидів там ще "за часів царя Януковича". А молодь не прийшла. Це було перше моє серйозне розчарування. З приходом до Одеси Михаіла Саакашвілі, вирішила взяти участь у конкурсі на посаду голови райдержадміністрації. Все таки я ж магістр права з червоним дипломом.) Йшла з думкою перевірити справжність такого конкурсу. Не дуже вірила, що таке буває. І..... перемогла. Стала головою одного з районів Одеської області. Оцей був подив. І в мене, і в моєї родини, і в моїх колег-волонтерів. Стали мене збирати в дорогу, я ж переїздила з центру Одеси, зі свого житла, до районного центру в Одеській області. Було страшно, але цікаво!))) І от- я вже півроку голова Любашівськоі райдержадміністрації, зроблено ряд висновків. Перше, нас врятує тільки розвинений бізнес та бізнес-інвестиції. Друге, пріоритет-це створення робочих місць. Третє, треба шукати законні шляхи наповнення бюджетів, їх маса- навколо безліч незареєстрованого бізнесу, неврахованої землі, за яку не платяться податки тощо... Четверте, в провінції буде сумно жити, навіть якщо будуть робочі місця, бо дозвілля ніякого! Якщо тобі сумно, візьми зернят та посильну лавочці. З цим треба щось робити! Дискотеки, кінотеатри, тощо.. П'яте, сервісу нема! Все незручно, не так, непродумано. Шосте, проблеми з медициною колосальні. Сьоме, ніхто по тобі так не битиме, як " свої, патріоти". Все не те, не так, не те, вони могли б краще. Хоча, Слава Богу, не всі. Восьме, сільські плітки, це зло. Але якщо не буде де розважитися, десь піти відпочити, то я теж скоро почну займатися розвитком цього жанру фантастики))) Ні ресторанчику нормального, ні концерту, нічого))) Дев'яте, якщо між головою райради та адміністраціі конфлікт- нічого не вийде, ні в того, ні в іншого. Десяте, хочеш швидкого результату, привозь з собою команду з міст- таких же фанатиків-патріотів як сама. Тепер з виконаного: Завели в район інвесторів, виготовлення " хенд-мейд" взуття, очікуємо рішення інвестора про взуттєву фабрику, тепер тут буде вирощування та переробка аж до масла лаванди, шалфею та ін. трав, регулярно проводимо ярмарки, концерти, заходи, урочистості, відкрили кінотеатр під відкритим небом, зараз робимо дискотеку для молоді. Підняли ставку по оплаті нерозподілених земель для фермерів вдвічі, змусили деяких підприємців зареєструватися, і вони реєструються, кому зараз потрібні проблеми з законом? Змінили головного лікаря- переманили в провінцію лікаря-атошника з Одеси, що за спеціальністю анестезіолог, з'явилося 5 нових лікарів, ще 5 готуються заходити до району, частина їх з Одеси. Реформуємо лікарню. Робимо ремонти в школах, дитсадочках, латаємо дороги, добре, що депутати вищого рівня допомагають з фінансуванням, направляючи держкошти до нашого райцентру. Багато ще чого можу розказати, але хотілося б звернути увагу на одне, якби люди не водили плітки про уявні " дома, параходи, " понаїхали", " накрадуть зараз", " всі вони однакові" тощо, то результат був би ще швидший, відчутнішим та вражаючим. Дай Боже, мені сил і терпіння, а ім поваги, розуміння та віри. Хоча ми вже стільки "навірилися", що сама вже нікому не вірю окрім себе самої та Господа Бога. Це не люди злі, це пам'ять в них добра, а нам по голові за " папєрєдніків" отримувати. Бідна моя зневірена Україна.... Та хто вірить, горить, хоче лікувати, будувати, рятувати, змінювати- ласкаво просимо до нашої команди до Любашівки! Ох і болить голова в голови, йде обертом!!!! :) Ласкаво просимо на підмогу!!!! Тільки професіоналів, тільки патріотів! Ваша я, ДаліЯ Северин